Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 22.06.2016 року у справі №910/12649/15 Постанова ВГСУ від 22.06.2016 року у справі №910/1...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року Справа № 910/12649/15

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Бондар С.В., Студенця В.І., за участі представників сторін Ю. Гічко (дов. від 21.06.2016), Ю. Шевчика (керівник), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сталепромислова компанія-Україна" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2016 року у справі № 910/12649/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спецстальпоставка" до товариства з обмеженою відповідальністю "Сталепромислова компанія - Україна" про стягнення ,

УСТАНОВИВ: У травні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Спецстальпоставка" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сталепромислова компанія-Україна" про стягнення 69 000 грн з підстав неналежного виконання зобов'язання.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на відсутність підстав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20 липня 2015 року в позові відмовлено з мотивів безпідставності вимоги.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2016 року (судді С. Дикунська, Н. Коршун, С. Алданова) рішення скасовано і позов задоволено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сталепромислова компанія- Україна" просить постанову скасувати з підстав порушення апеляційним господарським судом пунктів 14-16, 20, 22, 24, 26-29 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року № П-7, статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України та залишити в силі рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецстальпоставка" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що сторони у спрощений спосіб уклали договір поставки і постачальник - товариство з обмеженою відповідальністю "Сталепромислова компанія-Україна" виставила 12 березня 2015 року для оплати товару (круг ш 115 ст.ЭИ929ВД у кількості 138 кг) рахунок-фактуру № СФ-0001412 на суму 69 000 грн, який одержувач - товариство з обмеженою відповідальністю "Спецстальпоставка" оплатив, що підтверджується платіжним дорученням від 12 березня 2015 року № 615.

Поставка товару підтверджується видатковою накладною від 17 березня 2015 року № РН-1703-02.

З метою перевірки якості поставленого товару, позивач 19 березня 2015 року звернувся до Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів" і за результатами експертизи зразку виявлено невідповідність поставленого товару жаростійкому сплаву марки ХН55ВМТКЮ (ЭИ 929ВД), що підтверджується висновком від 20 березня 2015 року № 22-ВУ.

У зв'язку з неналежною якістю поставленого товару, позивач повернув товар відповідачу, що підтверджує накладною на вантаж відправника від 20 березня 2015 року № 007004205 і вимагає повернення сплаченої суми - 68 000 грн (лист від 30 березня 2015 року № 03/30-15/ССП).

Відповідач заперечив поставку неякісного товару і повернення його позивачем, що й спричинило спір.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд виходив з того, що з висновку від 20 травня 2015 року неможливо встановити того факту, що експертною установою досліджувався саме зразок із партії товару, який був поставлений відповідачем; сторони не оформили акта невідповідності якості товару; відсутні належні докази повернення товару.

Апеляційний господарський суд з таким висновком правомірно не погодився.

Згідно з приписами статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

За правилами статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

За змістом статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів; постачальник повинен засвідчити якість товарів належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. Відповідно до статті 269 Господарського кодексу України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

Позивач придбавав сплав марки ЭИ929ВД у кількості 138 кг, проте експертиза виявила невідповідність товару жаростійкому сплаву марки ХН55ВМТКЮ (ЭИ 929ВД).

Статтею 678 Цивільного кодексу України встановлені правові наслідки передачі товару неналежної якості або з істотними порушеннями вимог щодо якості товару. За правилом частини 2 цієї статті покупець вправі відмовитися від договору та вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми в разі істотного порушення вимог щодо якості товару. До істотних недоліків віднесено, зокрема, ті, які не можна усунути. Аналогічні приписи містяться також в частині 5 статті 268 Господарського кодексу - у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Позивачем доведено факт поставки товару, який не відповідає заявленому і відсутність двостороннього акта невідповідності якості товару не звільняє відповідача від обов'язку повернути ціну договору. Також за змістом частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України обов'язок продавця повернути сплачену за товар грошову суму не обумовлене зустрічним виконанням зобов'язання з його повернення.

За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2016 року у справі № 910/12649/15 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сталепромислова компанія - Україна" без задоволення.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя С. В. Бондар Суддя В. І. Студенець

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст