ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року № 910/12499/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В.суддів Гончарука П.А. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: прокуратури: 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Остапенко С.Г. Донець Т.С. Шекшеєва В.С. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника військового прокурора Центрального регіону України на рішення та постановуГосподарського суду м.Києва від 25 серпня 2016 року Київського апеляційного господарського суду від 02 лютого 2016 року у справі№ 910/12499/15за позовомзаступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:державного підприємства "Укроборонсервіс" державне підприємство "Одеський авіаційний завод" про стягнення 5 627 031,29 грн.ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 р. прокурор звернувся в суд з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до відповідача про стягнення (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) 5 627 031,29 грн., з яких 2 766 742,54 грн. - основний борг, 128 301,05 грн. - пеня, 2 354 497,90 грн. - інфляційні втрати, 377 489,80 грн. - 3% річних.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 25.08.2015 р. (суддя Ващенко Т.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 р. (головуючий - Руденко М.А., судді - Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А.), в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 31.12.04 року між позивачем (міністерство) та відповідачем (підприємство) було укладено договір комісії № Д229/6-188б/зн-29-3.1/1504 (щодо відчуження та реалізації військового майна на зовнішньому ринку) (договір) (т.1,а.с.30- 37).

За умовами договору міністерство доручило підприємству, а підприємство взяло на себе зобов'язання за комісійну плату укласти та виконати на умовах, що не суперечать договору, від свого імені, в інтересах міністерства контракт з інозамовником, на експортну поставку літаків Л-39 (далі - спецвироби) відповідно до специфікації спецвиробів, які передаються міністерством підприємству для реалізації (додаток № 1, що є невід'ємною частиною договору) на умовах FCA - аеропорт/порт України, відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" в редакції 2000 року (п. 1.1 договору).

В межах договору міністерство доручило підприємству в установленому законодавством порядку здійснити продаж через уповноважений банк іноземної валюти, отриманої від покупця за реалізовані спецвироби. Отримані грошові кошти в національній валюті (гривні) перерахувати на рахунок Міністерства, згідно з п. 5.5 за виключенням витрат, понесених при виконанні договору, а також комісійної плати підприємству за надані міністерству послуги (п.1.2 договору )

В подальшому між сторонами укладались додаткові угоди №1-№6 до договору (т.1, а.с.40-43,47,51,52). Так, додатковою угодою № 6 від 25.02.2010. до договору сторонами продовжено строк дії до 30.12.2010р.

Додатковою угодою № 4 до договору сторони виклали п. 1.2 в такій редакції: в межах договору міністерство доручає, а підприємство зобов'язується доручити уповноваженому банку здійснити у строк п'ять робочих днів з дати зарахування на рахунок підприємства продаж валютних надходжень (за виключенням перерахованої раніше підприємством на рахунок міністерства суми, еквівалентної 361 716,38 доларів США, отриманих від покупця за поставлені спецвироби (частину спецвиробів) на міжбанківському валютному ринку України за курсом, встановленим на момент продажу.

Підготовка спецвиробів до реалізації за цим договором не передбачалася. Спецвироби передаються підприємству у наявному технічному стані (згідно актів технічного стану) (п. 1.3 договору).

За умовами пунктів 4.1 - 4.3 договору (з врахуванням додаткової угоди № 3 від 25.06.07. до договору) (т.1,а.с. 42), загальна сума договору встановлюється сторонами в розмірі 1 780 725,00 грн., що еквівалентно 352 618,81 доларів США без ПДВ і відповідає залишковій вартості майна, згідно з відомістю визначення залишкової вартості військового майна. Ціна реалізації спецвиробів покупцю встановлюється підприємством з врахуванням вимог п. 4.1 договору і абзацу другого цього пункту, комісійної плати та витрат підприємства, а також встановлених чинним законодавством податків, які безпосередньо пов'язані з реалізацією спецвиробів покупцю та виконанням умов договору. Ціна реалізації повинна бути вищою залишкової вартості та вказаних витрат, якщо інше не буде погоджене з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України та міністерством відповідним протоколом. Грошова сума, яку підприємство зобов'язується перерахувати Міністерству від виконання доручення, повинна бути не менше 1 826 987,39 грн. без ПДВ.

За виконання доручення за договором підприємство з коштів, що перераховані покупцем, отримує комісійну плату в сумі 83 528,68 грн., що орієнтовно складає 4,24% ( в тому числі ПДВ) від спланованої ціни реалізації майна покупцю (п. 5.1 договору з врахуванням додаткової угоди № 3 від 25.06.07. до договору).

12.02.2009 відповідач уклав контракт № К29-3.1.1/20 (контракт) з замовником - компанією SIA "K.S.AVIA" (т.1, а.с. 53)

За умовами контракту відповідач зобов'язувався виконати такі зобов'язання: поставку літаків типу Л-39 та інших типів летальних апаратів, поставку агрегатів, вузлів та деталей (включаючи авіаційні двигуни та вузли), надати послуги з ремонту літальних апаратів, агрегатів, вузлів та деталей літальних апаратів, надати послуги з технічного супроводження експлуатації літальних апаратів, послуги з навчання спеціалістів замовника, по транспортуванню літальних апаратів та інші послуги пов'язані з експлуатацією, ремонтом, використанням авіаційної техніки.

На виконання умов договору між інозамовником та відповідачем було укладено 2 пропозиції - замовлення, які згідно п.1.5.3 контракту є його невід'ємною частиною.

16.02.2009р. підписано пропозицію-замовлення № LАТ/2009/PZ/UOS/L39-4/01 на поставку 4 літаків Л-39 з авіадвигунами АИ-25ТЛ загальною вартістю 216 500,00 дол. США (т.1, а.с.69). По кожному з літаків за цим замовленням інозамовником та відповідачем були підписані акти приймання-передачі літальних апаратів:

- 06.09.10 року акт на прийняття літака Л-39 № 934669 з авіадвигуном АИ-25ТЛ № 052522900116 на загальну суму 56 000,00 дол. США; (т.1, а.с.74)

-06.09.10 року акт на прийняття літака Л-39 № 834465 з авіадвигуном АИ-25ТЛ № 90525221600005 на загальну суму 56 000,00 дол. США (т.1, а.с.71);

-08.11.10 року акт на прийняття літака Л-39 № 834470 з авіадвигуном АИ-25ТЛ № 9052523700133 на загальну суму 53 500,00 дол. США (т.1, а.с.73) ;

-08.11.10 року акт на прийняття літака Л-39 № 834466 з авіадвигуном АИ-25ТЛ № 9052521900039 на загальну суму 51 000,00 дол. США (т.1, а.с.72);

16.02.09 року підписано другу пропозицію-замовлення № LАТ/2009/PZ/UOS/L39-3/03 на поставку 3 літаків Л-39 з авіадвигунами АИ-25ТЛ загальною вартістю 175 600,00 дол. США (т.1 а.с.60). По кожному з літаків даного замовлення інозамовником та відповідачем були підписані Акти приймання-передачі літальних апаратів:

- 21.09.09 року акт на прийняття літака Л-39 № 934652 на загальну суму 48 500,00 дол. США (т.1 а.с.62);

- 21.09.09року акт на прийняття літака Л-39 № 934640 на загальну суму 52 500,00 дол. США (т.1 а.с.61);

- 21.09.09року акт на прийняття літака Л-39 № 934667 на загальну суму 74 600,00 дол. США (т.1 а.с.63);

Загалом на виконання договору комісії за 7 літаків Л-39 відповідачем було отримано 392 100,00 доларів США.

На підставі даних сайту Національного банку України на відповідні дати зарахування коштів на рахунки Міністерства оборони України отримана ним від відповідача сума коштів 1 932 921,01 грн. еквівалентна 375 052,08 доларів США( т.1, а.с.175).

Зазначена сума перерахованих коштів Міністерству оборони України обрахована від вартості реалізованих 7 літаків Л-39 згідно з контрактом і підтверджується пропозиціями-замовленнями від 16.02.09 року та актами приймання-передачі 4 літаків від 06.09.10 року та 3 літаків (за актами без дати) на загальну суму 392 100,00 доларів США (175 600,00 доларів США та 216 500,00 доларів США).

20.02.2009р. між відповідачем та інозамовником були укладені пропозиції - замовлення щодо надання послуг з передпродажної підготовки літаків, а саме:

- підписано пропозицію-замовлення № LАТ/2009/PZ/UOS/L39-4/02 на поставку послуг - виконання робіт згідно технічного завдання до пропозиції на 4 літаках Л-39 загальною вартістю 1 480 00,00 дол. США.(т.1 а.с.76). Цей правочин було укладено після отримання запиту від замовника від 18.02.09 року № LАТ/2009/ORD/UOS/L39-4/02 на виконання додаткових робіт на літаках, що постачатимуться за пропозицією - замовленням № LАТ/2009/PZ/UOS/L39-4/02 з проханням поставити вказані літаки в демілітаризованому стані з виконаними до поставки роботами;

- підписано пропозицію-замовлення № LАТ/2009/PZ/UOS/L39-3/04 на поставку послуг - демілітаризацію 3 літаків Л-39 загальною вартістю 205 600,00 дол. США.(т.1, а.с.65). Цей правочин було укладено після отримання запиту від замовника від 18.02.09 року № LАТ/2009/ORD/UOS/L39-3/04 на виконання додаткових робіт на літаках, що постачатимуться за Пропозицією-замовленням № LАТ/2009/PZ/UOS/L39-3/04 та поставити вказані літаки в демілітаризованому стані.

На виконання вказаних правочинів та, враховуючи лист позивача № 258/2/490 від 01.08.2006 року (т.1, а.с. 86), в якому той не заперечував проти виконання відповідачем додаткових робіт на спецвиробах перед їх відправкою кінцевому споживачу, не за рахунок коштів Міністерства оборони України та за окремою угодою з інозамовником, відповідач уклав договір № Д29-3.1.1/189 від 14.04.09. (договір підряду) (т.1, а.с.87) з третьою особою (підрядник) на виконання робіт на літаках Л- 39 за вимогами технічного завдання № 1 та №2. (т. 1 а.с.95, 96)

Загальна вартість робіт за договором підряду складала 9 114 310,46 грн., що еквівалентно 1 166 100,15 дол. США, які були сплачені відповідачем.

В подальшому, 06.09.10 року та 08.11.10 року до пропозиції-замовлення № LАТ/2009/PZ/UOS/L39-4/02 інозамовником та відповідачем були підписані чотири акти приймання-передачу послуг з передпродажної підготовки літального апарату, окремо по кожному з 4-х літаків Л-39 (т.1 а.с.82-85). Ціна послуг за актами склала 1 263 500,00 доларів США.

21.09.09 року до пропозиції-замовлення № LАТ/2009/PZ/UOS/L39-3/04 інозамовником та відповідачем був підписаний акт прийому-передачі послуг з передпродажної підготовки літального апарату на суму 30 000 дол. США за 3 літаки Л-39 (т.1, а.с.78-81).

Відповідно до ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Статтями 1013 та 1014 ЦК України передбачено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо комісіонер поручився за виконання правочину третьою особою, він має право на додаткову плату. Якщо договором комісії розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. У разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії.

Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.

З урахування вищевказаних обставин, господарські суди прийшли до правильного висновку про те, що відповідно до правочинів щодо надання послуг, замовник отримував від відповідача послуги з передпродажної підготовки літаків Л-39 на загальну суму 1 293 500,00 доларів США, поза межами виконання договору комісії від 30.12.2004 року № Д229/6-188б/зн-29-3.1/1504, оскільки відповідно до умов договору комісії відповідач був зобов'язаний здійснити експортну поставку 7 літаків Л-39 в наявному технічному стані. Та, відповідно, перерахувати кошти за реалізацію саме тих літаків та у тому технічному стані, які були передані Міністерством оборони України.

При цьому, відповідно до ст. 1014 ЦК України відповідач вчинив правочин на більш вигідних умовах, ніж ті, що були визначені міністерством і перерахував міністерству не 1 826 987,39 грн., а 1 932 921,01 грн., тобто додатково одержана вигода від реалізації переданих міністерством спецвиробів була передана комітенту.

Договором комісії не передбачено доручення позивача на укладання відповідачем правочину з надання послуг замовнику.

Отже, відповідачем було отримано від інозамовника 1 480 000 дол. США (на виконання пропозиції-замовлення № LАТ/2009/PZ/UOS/L39-4/02 за поставку 4 літаків після виконання робіт згідно технічного завдання та 205 600 дол. США на виконання пропозиції-замовлення № LАТ/2009/PZ/UOS/L39-3/04 за поставку 3 літаків з виконаними на них до поставки роботами з демілітаризації, а всього - 1 685 600 дол. США). З них 1 166 100,15 дол. США становить сплачена відповідачем вартість робіт з передпродажної підготовки на ДП "ОАРП "Одесавіаремсервіс", 16 625,04 дол. США - належна йому комісійна плата, 422, 88 дол. США - витрати ДІЇ "Укроборонсервіс" на відрядження, 375 052,08 дол. США - кошти, перераховані ДП "Укроборонсервіс" Міністерству оборони України. Різниця між отриманими від інозамовника коштами і та витрачених коштів становить 127 399,85 дол. США.

Доводи касаційної скарги про те, що ця сума є неправомірно утриманими ДП "Укроборонсервіс" коштами із суми коштів, що надійшла від інозамовника за поставлені 7 літаків є безпідставними, оскільки навіть з наданої прокурором таблиці розрахунків за контрактом (т.2,а.с.219) вбачається, що вказана сума утворилася за рахунок коштів, отриманих від замовника за надані послуги з передпродажної підготовки літаків, які договором комісії не врегульовані і не можуть визначатися як додатково одержана вигода, що належить комітенту.

Також не можна погодитися з доводами касаційної скарги щодо нез'ясування судами механізму реалізації літаків, оскільки у справі встановлено, що літаки були передані у власність замовника у демілітаризованому стані.

При цьому з наявних матеріалів справи (підписаних відповідачем та замовником актів) визначена вартість переданих літаків у наявному технічному стані, вартість перепродажної підготовки та вартість цих же літаків з урахуванням вказаної підготовки. Всі належні міністерству кошти як вартість літаків, переданих ним за договором комісії у наявному технічному стані, була йому перераховані відповідачем.

Також відповідачем утримано належну йому плату згідно п.5.1 договору комісії (в редакції додаткової угоди до договору №3), виходячи з вартості літаків, вказаної у договорі комісії, без врахування збільшення їх вартості за рахунок виконаних на них додаткових робіт за замовленням інозамовника, і правильність нарахування цієї суми позивачем не ставиться під сумнів.

Передані інозамовнику літаки подорожчали виключно за рахунок виконаних без будь-якої участі позивача робіт і за рахунок цього стали іншими виробами, ніж ті, що, як військове майно були передані позивачем на реалізацію, адже вартість виконаних робіт в декілька раз перевищує вартість літаків у тому стані, в якому вони були передані на реалізацію.

Таким чином, відсутні будь-які підстави стверджувати про недоотримання позивачем коштів за військове майно в тому стані, в якому воно було передано ним на реалізацію за договором комісії.

Враховуючи викладене, суди прийшли до правильного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача суми основного боргу, та, відповідно, пені, інфляційних втрат та 3% річних, що є похідними вимогами щодо вимог про стягнення основного боргу.

Отже, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують і підстав для скасування судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу заступника військового прокурора Центрального регіону України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25 серпня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02 лютого 2016 року у справі за № 910/12499/15 - без змін.

Головуючий, суддя Л. Стратієнко Суддя П. Гончарук Суддя І. Кондратова