ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року Справа № 908/3386/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Костенко Т.Ф., Мачульського Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу комунального підприємства "Водоканал"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2016у справі Господарського суду№ 908/3386/15 Запорізької областіза позовомкомунального підприємства "Водоканал"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Таврійська інвестиційна група"простягнення 6 320,69 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Рушинець А.О., дов. від 11.01.2016 № 7;відповідача: не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 року комунальне підприємство "Водоканал" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою, у якій просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійська інвестиційна група" (далі - Товариство) 6 320,69 грн. плати за скид понаднормативних забруднень в комунальну каналізацію за період з 01.10.2014 по 31.12.2014.

Позовні вимоги Підприємство, посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Правил приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 № 37 (далі - Правила приймання), Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя, затверджених рішенням виконавчого комітету міської ради від 29.05.2003 № 167 (далі - Правила приймання м. Запоріжжя) та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів, затвердженою наказом Держбуду України від 19.02.2002 № 37 (далі - Інструкція), обґрунтовувало тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації від 01.09.2008 № 998 та вимог законодавства України Товариством допущено понаднормативний скид забруднюючих речовин у стічні води, що є підставою для нарахування додаткової плати за скид понаднормативних забруднень. Направлена у відповідності до вимог договору та законодавства України претензія про сплату заборгованості Товариством залишена без задоволення, у зв'язку із чим спірна сума підлягає стягненню в судовому порядку.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.01.2016 (суддя Серкіз В.Г.) в позові відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2016 (колегія суддів: Скакун О.А., Радіонова О.О., Татенко В.М.) рішення Господарського суду Запорізької області від 13.01.2016 залишено без змін.

Вказані судові рішення обґрунтовано неможливістю належного обрахунку додаткової плати за скид понаднормативних забруднень через незатвердження у м. Запоріжжі виробничої собівартості очищення 1 куб. м стічних вод, яка і складає норматив плати за скид понаднормативних забруднень - однієї зі складових частин формули розрахунку додаткової плати.

Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2016 і рішення Господарського суду Запорізької області від 13.01.2016 та прийняти нове рішення про задоволення позову. Викладені у касаційній скарзі вимоги Підприємство обґрунтовує посиланням на обставини справи, положення п. 8.3 Правил приймання м. Запоріжжя та п. 2.3 Інструкції, зазначаючи про помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо незатвердження у м. Запоріжжі тарифу виробничої собівартості очищення 1 куб. м стічних вод, оскільки він є складовою частиною тарифу на послуги з водовідведення, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 19.04.2013 № 113.

Товариство скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Підприємства, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що прийняті з урахуванням фактичних обставин справи та у відповідності до законодавства України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- між Підприємством (водоканал) та Товариством (абонент) 01.09.2008 було укладено договір № 998 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації, за яким водоканал зобов'язався забезпечувати абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчику: вул. Чекістів, буд. 23, готель, а абонент зобов'язався своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку та у відповідності з цим договором та нормативними документами, вказаними в п.1.1 цього договору (далі - Договір);

- Договір укладено з 01.09.2008 по 31.12.2015. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією зі сторін. Відносини сторін до укладання нового договору регулюються даним договором (розділ 2 Договору);

- Додатком № 1 до Договору визначено показники допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що скидаються підприємствами у міську систему каналізування;

- у п. 3.2.8 Договору сторонами визначено, що абонент зобов'язаний виконувати скид стоків, якість та температура яких в контрольних точках, погоджених сторонами у цьому ж пункті, повинна відповідати вимогам Правил приймання, Правил приймання м. Запоріжжя і допустимим концентраціям (Додаток № 1 до Договору). У випадку зміни допустимих концентрацій абонент повідомляє водоканал письмово. При перевищенні складу забруднюючих речовин в стічних водах абонента, які скидаються в систему каналізації, в порівнянні з допустимими концентраціями, абонент вносить плату за скид понаднормативних забруднень водоканалу, у відповідності з "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затвердженими наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008, Правилами приймання м. Запоріжжя, Інструкцією;

- порядок розрахунків за порушення умов Договору по водовідведенню передбачено п. 5.2.2 Договору, зокрема, за скид стоків з перевищенням ДК, абонент зобов'язаний сплатити водоканалу на підставі претензій, за скид наднормативних забруднень в систему каналізації м. Запоріжжя, складених у відповідності з Правилами приймання, Правилами приймання м. Запоріжжя та Інструкцією. Сплата за скид стоків, перевищуючих нормативні забруднення, вказані в цьому договорі, здійснюється на підставі претензій та актів відбору проб стічних вод, протоколів якості скиду стічних вод, згідно рахунків, виставлених водоканалом;

- 26.12.2014 представниками Підприємства було проведено відбір проб стічних вод Товариства, за результатами аналізу яких встановлено факт перевищення допустимих концентрацій по СПАР з похибкою ± 0,48 у кількості 2,42 мг/дм3 при допустимій концентрації 0,7 мг/дм3. Складено акт відбору проб стічних вод від 26.12.2014, протокол аналізу стічних вод від 30.12.2014. Про результати дослідження та виявлення перевищення допустимих концентрацій Підприємство повідомило Товариство 29.12.2014 телефонограмою;

- за результатами проведеного аналізу Товариство здійснило Підприємству розрахунок додаткової плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації м. Запоріжжя за період з жовтня по грудень 2014 року на суму 6 320,69 грн. та направило претензію від 17.01.2015 № 532 на вказану суму, акт відбору проб стічних вод, протокол аналізу стічних вод, розрахунок додаткової плати та рахунок № 998 від 17.01.2015 на оплату, що підтверджується копіями фіскального чеку поштового відділення від 02.02.2015, опису вкладення у цінний лист від 02.02.2015 та повідомлення про вручення поштового відправлення від 02.02.2015;

- направлена Підприємством на адресу Товариства претензія про сплату додаткової плати за скид понаднормативних забруднень була залишена останнім без задоволення, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

За приписами пунктів 6.3, 6.6.2, 9.2 Правил приймання м. Запоріжжя приймання стічних вод підприємств в систему міської каналізації здійснюється відповідно до договору, розробленого водоканалом. Підприємство (користувач послуг, відповідач у справі) зобов'язане не перевищувати встановлені об'єми водовідведення та допустимих концентрації в своїх контрольних точках. При перевищенні рівня змісту забруднюючих речовин в стічних водах відповідача, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими Правилами, допустимими концентраціями, підприємства зобов'язані провести оплату за скид понаднормативних забруднень водоканалу.

У відповідності до статей 525, 526 ЦК України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, факт скиду Товариством у систему каналізації м. Запоріжжя стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій по СПАР встановлено та зафіксовано Підприємством у відповідності до вимог Правил приймання та Правил приймання м. Запоріжжя. Повідомлення Товариства про проведену перевірку та її результати, розрахунок періоду нарахування додаткової плати за скид понаднормативних забруднень та направлення претензії на його адресу також здійснено у відповідності до вимог Правил приймання та Правил приймання м. Запоріжжя та умов Договору.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволені позовних вимог Підприємства з підстав неможливості належного обрахунку додаткової плати за скид понаднормативних забруднень через незатвердження у м. Запоріжжі виробничої собівартості очищення 1 куб. м стічних вод, яка складає норматив плати за скид понаднормативних забруднень - однієї зі складових частин формули розрахунку додаткової плати.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Пунктом 2.3 Інструкції встановлено, що нормативи плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів (Нп) установлюються в місцевих Правилах приймання на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб. м стічних вод з вмістом забруднень у межах, установлених в місцевих Правилах приймання допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Виробнича собівартість очищення 1 куб. м стічних вод визначається згідно з Порядком формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженим наказом Держбуду України від 27.06.2001 № 139 та зареєстрованим в Мін'юсті України 23.08.2001 за № 748/5939 (далі - Порядок формування тарифів). Плата за скид понаднормативних забруднень, нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих наднормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми (п. 3.2 Інструкції).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку формування тарифів передбачено, що формування базових тарифів підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства здійснюється на підставі виробничої програми підприємства на плановий рік, планових витрат визначених на підставі галузевих нормативів витрат, державної статистичної звітності і розрахунків підприємств водопровідно-каналізаційного господарства та розміру податку на прибуток.

Згідно з пунктом 11.1 Порядку формування тарифів тарифи, розраховані підприємством відповідно до цього Порядку, встановлюються і регулюються Уповноваженими на це органами відповідно до їх компетенції в порядку, установленому Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", "Про природні монополії" та постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" від 25.12.1996 № 1548.

В силу вимог пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Пунктом 8.3 Правил приймання м. Запоріжжя встановлено, що нормативи плати за скид понаднормативних забруднень до системи каналізування м. Запоріжжя (Нn) встановлюється у Правилах на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб. м стічних вод із вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій забруднюючих речовин, встановлених Правилами. Виробнича собівартість очищення 1 куб. м стічних вод визначається відповідно до інструкцій, рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради "Про затвердження тарифів на послуги комунального підприємства "Водоканал".

Пунктом 9.2 Правил приймання м. Запоріжжя закріплено, що оплата за скид нормативних забруднень нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод із вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нn), об'ємом скинутих наднормативно забруднених стічних вод та коефіцієнтом кратності (Кк).

З встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи вбачається, що тариф на послуги водовідведення встановлено рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради "Про встановлення тарифів на послуги комунального підприємства "Водоканал" м. Запоріжжя" від 19.04.2013 № 113 без затвердження його структури. Виробнича собівартість очищення 1 куб. м стічних вод із вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій забруднюючих речовин, яка і складає норматив плати за скид понаднормативних забруднень є складовою частиною затвердженого тарифу на водовідведення, ухваленого на підставі розрахунків Підприємства та складає 2,232 грн. за 1 куб. м Відповідна сума відображена в розрахунку тарифів на послуги водопостачання та водовідведення по категоріям споживачів, затверджених зазначеним рішенням Запорізької міської ради.

Наведене спростовує доводи відповідача та висновки судів попередніх інстанцій про незатвердженість нормативу плати за скид понаднормативних забруднень рішенням органу місцевого самоврядування.

Аналогічної позиції при вирішенні подібних спорів дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 20.11.2013 у справі № 908/2078/13, від 29.10.2015 у справі № 908/3783/13 та від 07.12.2015 у справі № 908/3364/15.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи розрахунок заявленої до стягнення додаткової плати за скид понаднормативних забруднень в комунальну каналізацію за період з 01.10.2014 по 31.12.2014 здійснено саме виходячи з собівартості очищення 1 куб. м стічних вод у розмірі 2,232 грн. за 1 куб. м.

За таких обставин справи, враховуючи доведеність факту понаднормативного скиду Товариством забруднюючих речовин у стічні води та вірність розрахунку заявленої до стягнення додаткової плати, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає позовні вимоги Підприємства правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Господарські суди попередніх інстанцій наведеного вище не врахували, у зв'язку із чим безпідставно відмовили в позові.

За таких обставин постанова Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2016 та рішення Господарського суду Запорізької області від 13.01.2016 підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права. Зважаючи на повноту встановлення обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України, вважає за можливе прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення з Товариства на користь Підприємства 6 320,69 грн. оплати за скид понаднормативних забруднень в комунальну каналізацію.

Відповідно до приписів статті 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а стороні, на корись якої відбулось рішення, господарський суд відшкодовує судові витрати за рахунок другої сторони.

За результатами розгляду касаційної скарги Підприємства на його користь з Товариства підлягає стягненню сума витрат по сплаті судового збору за перегляд справи у апеляційному та касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу комунального підприємства "Водоканал" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2016 та рішення Господарського суду Запорізької області від 13.01.2016 у справі № 908/3386/15 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійська інвестиційна група" на користь комунального підприємства "Водоканал" 6 320 (шість тисяч триста двадцять) грн. 69 коп. оплати за скид понаднормативних забруднень в комунальну каналізацію.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійська інвестиційна група" на користь комунального підприємства "Водоканал" 6 029 (шість тисяч двадцять дев'ять) грн. 10 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, перегляд справи у апеляційному та касаційному порядку.

Доручити Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Т.Ф. Костенко

Суддя Г.М. Мачульський