Постанова ВГСУ від 22.02.2016 року у справі №910/10135/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2016 року Справа № 910/10135/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Ходаківської І.П. суддівФролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В.за участю представників:позивачаСагайдак О.В., дов. від 02.01.16відповідачаЗемницький Д.П., дов. від 11.08.15 Федотова Н.А., керівникГенеральної прокуратури УкраїниБезкоровайний Б.О., посв. від 22.12.15розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз-НВ"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.09.15у справі№910/10135/15 господарського суду міста Києваза позовомЗаступника Бориспільського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз-НВ"простягнення суми, розірвання договору та повернення нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

Заступник Бориспільського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз-НВ" про стягнення 8551,19 грн., з яких: 7089,50 грн. заборгованості по орендній платі, 622,85 грн. пені, 797,70 грн. інфляційних втрат, 41,14 грн. трьох відсотків річних; розірвання договору оренди від 15.08.2013, укладеного між Великоолександрівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алмаз-НВ"; зобов'язання повернути Великоолександрівській сільській раді нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: с. Чубинське, вул. Садово-Дачна, 1-б, вартістю 217640,00 грн. Позов вмотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди комунального майна та обґрунтовано приписами статей 525, 526, 629, 762 Цивільного кодексу України, статей 173, 175, 283, 286 Господарського кодексу України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

16.07.2015 заступник прокурора подав заяву про збільшення розміру позовних вимог та просив припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості за період жовтень-грудень 2014 року та січень-березень 2015 року у сумі 6863 грн.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз-НВ" на користь Великоолександрівської сільської ради заборгованість за період грудень 2014 року, квітень-червень 2015 року у сумі 8475,74 грн., з яких заборгованість по орендній платі - 4916,76 грн., пеня - 1566,41 грн., інфляційні втрати - 1904,64 грн., 3% річних - 87,93 грн.; розірвати договір оренди від 15.08.2013, укладений між Великоолександрівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алмаз-НВ", що зареєстрований в реєстрі за №2090; зобов'язати повернути Великоолександрівській сільській раді нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: с. Чубинське, вул. Садово-Дачна, 1-б, вартістю 217640,00 грн. Позивачем надано уточнений розрахунок суми позову, відповідно до якого просив стягнути з відповідача 1916,76 грн. основного боргу, 1605,13 грн. пені, 89,14 грн. 3% річних та 1912,10 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.07.2015 (суддя Ковтун С.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2015 (судді: Алданова С.О. - головуючий, Дикунська С.Я., Руденко М.А.) позов задоволено частково. Розірвано договір оренди комунального майна від 15.08.2013, укладений між Великоолександрівською сільською радою Бориспільського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алмаз-НВ", що зареєстрований в реєстрі за № 2090. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальність "Алмаз-НВ" повернути Великоолекандрівській сільській раді нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: с. Чубинське, вул. Садово-Дачна, 1-б, вартістю 217640,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальність "Алмаз-НВ" на користь Великоолекандрівській сільській раді 1916,76 грн. боргу, 1605,13 грн. пені, 89,14 грн. трьох процентів річних, 1912,10 грн. інфляційних втрат. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальність "Алмаз-НВ" до Державного бюджету України 4263,00 грн. судового збору. Припинено провадження в частині стягнення 9863,00 грн. Судові рішення мотивовані, зокрема, тим, що факт порушення відповідачем зобов'язань щодо своєчасної сплати орендних платежів підтверджено матеріалами справи.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Алмаз-НВ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі в частині задоволення позовних вимог скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права. Заявник, зокрема, зазначає, що судами попередніх інстанцій не були належним чином з'ясовані обставини справи, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

В судовому засіданні 18.02.16 оголошувалась перерва на 22.02.16 на 10-30 год. відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін та Генеральної прокуратури України, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 11 Кодексу серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків визначено договори та інші правочини.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 15.08.2013 між Великоолександрівською сільською радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алмаз-НВ" (орендарем) укладено договір оренди комунального майна, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування комунальне майно, що перебуває у власності територіальної громади сіл на території Великоолександрівської сільської ради, а саме нерухоме майно у вигляді нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: с. Чубинське, вул. Садово-Дачна, 1-б, що знаходиться на балансі Великоолександрівської сільської ради, згідно довідки № 2-03/06/788 від 15.08.2013. Відповідно до звіту про оцінку майна вартість майна станом на 01.07.2013 становить 217640,00 грн. (пункт 1.4 договору). Згідно з пунктом 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади сіл на території Великоолександрівської сільської ради, затвердженої рішенням № 192-12-VI від 24.05.2011 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - липень 2013 року - 181,37 грн. Відповідно до пункту 3.4. договору, орендна плата перераховується орендодавцю на розрахунковий рахунок щомісячно не пізніше 15-го числа наступного місяця. Згідно з пунктом 3.5. договору, розмір орендної плати змінюється в односторонньому порядку у разі зміни методики, її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Пунктом 3.6 договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується орендодавцем з врахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати. Згідно пунктом 3.7 договору, у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штрафні санкції у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день несплати. Пунктом 5.2 договору погоджено, що орендар зобов'язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Відповідно до пункту 5.9. договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві, у разі припинення або розірвання договору, орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря. Пунктом 8.3. договору встановлено, що орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до договору, або його розірвання в разі погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору. Цей договір укладено на строк з 15.08.2013 до 14.08.2018 (пункт 11.1 договору). Відповідно до пункту 11.3. зміни і доповнення до цього договору або його розірвання допускаються лише за взаємною згодою сторін, якщо інше не встановлено цим договором та/або законодавством. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання на розгляд іншої сторони. Згідно з пунктом 11.4. договору, за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених чинним законодавством, крім випадків одностороннього розірвання договору, передбачених цим договором.

Також установлено, що додатковою угодою №1 від 01.04.2014 пункт 3.1 договору оренди комунального майна від 15.08.2013 викладено в наступній редакції: орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади сіл на території Великоолександрівської сільської ради, затвердженої рішенням № 192-12-VI від 24.05.2011 р. в новій редакції від 21.10.2011 р. №396-21-VI зі змінами, внесеними рішенням від 21.03.2014 р. №1892-63-VI, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - за березень 2014 року - 936,84 грн. Орендна плата за квітень буде визначатися шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції.

Дослідивши матеріали справи, господарські суди попередніх інстанцій установили, що за період з жовтня 2014 року по червень 2015 року відповідач повинен був сплатити 11779,76 грн. Однак, свої зобов'язання за договором відповідач належним чином не виконував.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Кодексу).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, під час розгляду справи відповідачем сплачено 9863,00 грн., а відтак суди припинили провадження у відповідній частині з огляду на приписи п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Водночас, як установлено, 1916,76 грн. боргу відповідач не сплатив.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 Кодексу).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 1916,76 грн. боргу, 1605,13 грн. пені, 89,14 грн. трьох процентів річних, 1912,10 грн. інфляційних втрат.

Згідно з частиною третьою статті 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 783 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу иаймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Відповідно до частини 2 статті 651 цього Кодексу, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою цієї статті, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Водночас орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до статті 26 якого договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" унормовано, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцю об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

Аналогічні положення містить стаття 785 Цивільного кодексу України, згідно з частиною 1 якої, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, установивши факт істотного порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди комунального майна, як внесення орендної плати, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Доводи, викладені заявником в касаційній скарзі, вказаних висновків не спростовують. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції. З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято рішення та постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,