ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2016 року Справа № 905/524/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Приватне акціонерне товариство "Азовелектросталь"на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 13.11.2015 (головуючий суддя Стойка О.В., судді Колядко Т.М., Татенко В.М.)у справі№ 905/524/15 Господарського суду Донецької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Хайтек"доПриватне акціонерне товариство "Азовелектросталь"простягнення 40552,87 грн.,

за участю представниківпозивачане з'явились,відповідачане з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського Донецької області від 01.09.2015 у справі № 905/524/15 позовні вимоги задоволено у повному обсязі: стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 24856,09 грн., 3% річних у сумі 1180,83 грн., 14515,95 грн. інфляційних витрат та 1827,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 9257,60 грн., 3% річних в сумі 489,64 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 1594,45 грн. скасувати, в іншій частині рішення просив залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2015 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайтек" на вказане рішенням суду у даній справі повернуто без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу апеляційного господарського суду скасувати та направити справу до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційним судом неповно з'ясовано обставини, які мають значення для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду, невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема п. 3 ч. 1 ст. 97, п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, пп. 2.4 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", оскільки не взято до уваги, що оспорюваною сумою є 11141,69 грн., від якої й повинен, на думку заявника, обраховуватись судовий збір.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники сторін не з'явились.

Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників сторін.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено апеляційним судом, звертаючись з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Донецької області від 01.09.2015, відповідач просив скасувати вказане рішення в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 9257,60 грн., 3% річних в сумі 489,64 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 1594,45 грн. Загалом оспорюваною сумою є 11341,69 грн.

При цьому до матеріалів апеляційної скарги заявником такої подано платіжне доручення № 42 від 06.10.2015 про сплату судового збору у розмірі 1339,80 грн.

За приписами ч. 3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України "Про судовий збір" зі мінами та доповненнями.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги, визначено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється виходячи з 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Станом на час звернення з позовною заявою 20.06.2015 ставку судового збору (згідно з чинною на той час редакцією закону) було визначено у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Тобто у даній справі з ціною позову у розмірі 40552,87 грн. розмір судового збору за подання позовної заяви складав 1827,00 грн.

Законом, в редакції чинній з 01.09.2015, передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

Разом з тим слід враховувати таке. Розмір судового збору у випадку подання апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, судовий збір за подання позову в яких було сплачено до 01.09.2015, розраховується виходячи з суми судового збору, сплаченого при поданні позову. Цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нових ставок, визначених Законом.

Відповідно, як вірно визначено апеляційним судом, належний розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 01.09.2015 у даній справі становив 2009,70 грн. (110 відсотків від суми у розмірі 1827,00 грн., що підлягала сплаті при поданні позовної заяви).

Однак заявником сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у меншому розмірі, ніж визначено Законом України "Про судовий збір", що стало підставою для повернення скаржнику поданої апеляційної скарги.

Посилання скаржника на помилковість визначення апеляційним судом розміру судового збору виходячи з суми позову, а не з оскаржуваної частини рішення, колегією суддів відхиляються з огляду на таке.

Наведені скаржником приписи п. 2.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 щодо сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг на рішення суду виходячи з оспорюваної суми в даному випадку не беруться до уваги, оскільки такими суди керувалися щодо скарг (апеляційних, касаційних), поданих до 01.09.2015, до набрання чинності Законом України від 22.05.2015 №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" викладено в новій редакції, тобто такі роз'яснення стосувалися попередньої редакції цього Закону.

Так, Законом № 484-VIII від 22.05.2015 внесено зміни до 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", зокрема щодо розміру судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, який з 01.09.2015 (дата набрання чинності змін до закону) обраховується з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. В попередній же редакції Закону розмір такої ставка встановлювався в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Як визначено у пп. 2.15. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013, у редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 № 2, законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

Враховуючи, що відповідачем до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, апеляційний суд правомірно виходив з наявності правових підстав для повернення апеляційної скарги без розгляду з посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

При цьому, як зазначено у ч. 4 вказаної статті, повернення апеляційної скарги не позбавляє її заявника права повторного звернення до суду після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Згідно зі ст. 111-13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про наявність фактичних та правових підстав для повернення позовної заяви без розгляду є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 01.09.2015 у справі № 905/524/15 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова