ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2016 року Справа № 5024/873/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Корнілова Ж.О., Ковтонюк Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Мак-плюс" напостанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 та ухвалу господарського суду Херсонської області від 30.06.2015за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Мак-плюс" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Херсонської області від 24.01.2013у справігосподарського суду Херсонської області №5024/873/2012за позовомзаступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській обл., відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат",дотовариства з обмеженою відповідальністю "Східноєвропейська теплоенергогенеруюча компанія",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:товариство з обмеженою відповідальністю "Мак-плюс",провитребування майна з чужого незаконного володіння,за участі представників сторін:

від Фонду державного майна України - Лисий В.І.,

від прокуратури - Попенко О.С.,

У С Т А Н О В И В:

24.01.2013 рішенням господарського суду Херсонської області, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2014, позов заступника прокурора Херсонської області задоволено повністю, витребувано з незаконного володіння ТОВ "Східноєвропейська теплоенергогенеруюча компанія" на користь ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" об'єкти нерухомості вартістю 16 500 000,00грн., які знаходяться за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Залізний Порт, вул. Морська, буд.1-а, та зобов'язано передати вказані об'єкти нерухомості ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат".

28.05.2015 ТОВ "Мак-Плюс" звернулись до господарського суду Херсонської області із заявою про перегляд рішення від 24.01.2013 за нововиявленими обставинами, яке просили скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України в особі регіонального відділення Фонду державного майна України, ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" про витребування майна з чужого незаконного володіння. В обгрунтування своїх вимог посилалися на те, що 11.05.2015 отримали лист №145 від 08.05.2015 ТОВ "Виробничо-комерційної фірми "Сезам", з доданими до цього листа копіями документів (у т.ч. судових рішень), з яких, як стверджував заявник, слідує, що станом на час прийняття рішення суду від 24.01.2013р. у справі №5024/873/2012 про витребування спірного нерухомого майна з володіння ТОВ "Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія" на користь ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат", користувачем цього нерухомого майна на законних підставах (згідно діючого договору оренди, укладеного між ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" та ТОВ ВКФ "Сезам") був саме ТОВ ВКФ "Сезам".

30.06.2015 ухвалою господарського суду Херсонської області (суддя Соловйов К.В.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 (судді Величко Т.А., Бєляновський В.В., Поліщук Л.В.) відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Мак-Плюс" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 24.01.2013. Судові рішення мотивовані тим, що обставини, на які посилався заявник не є нововиявленими, зокрема, через відсутність доказів фактичного користування ТОВ ВКФ "Сезам" спірним нерухомим майном на час ухвалення оскаржуваного за нововиявленими обставинами рішення.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Мак-Плюс" посилалися на порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, тому просили постанову та ухвалу в справі скасувати, та прийняти нове рішення, яким у позові прокурора Херсонської області відмовити. Стверджували, що у відповідності зі ст.388 ЦК України, ст.ст.1, 28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" на час розгляду справи №5024/873/2012, право на звернення з віндикаційним позовом щодо витребування спірного майна належало саме ТОВ ВКФ "Сезам". Також зазначали, що прокурором був обраний неналежний спосіб захисту інтересів держави, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів справи, звертаючись із заявою про перегляд рішення суду від 24.01.2013 за нововиявленими обставинами, ТОВ "Мак-плюс" зазначали, що 11.05.2015 їм стало відомо про факт перебування, на момент ухвалення судового рішення, спірного майнового комплексу у користуванні ТОВ "Виробничо-комерційної фірми "Сезам" на підставі відповідного договору оренди. На думку заявника, зазначена обставина є нововиявленою, виходячи з того, що саме орендар вправі був звертатися з позовом про витребування вказаних об'єктів нерухомості.

Відповідно до положень ст.112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, якщо істотні для справи обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Аналізуючи зазначені положення закону, касаційна інстанція виходить із того, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Як убачається із матеріалів справи, майно Херсонського бавовняного комбінату, власником якого є Відкрите акціонерне товариство "Херсонський бавовняний комбінат" поза волею останнього, унаслідок неправомірних дій третіх осіб, у тому числі відповідача у справі ТОВ "Енергетична компанія "Луцьктеплоенерго", неодноразово було предметом укладання незаконних правочинів. Тому попередні судові інстанції обгрунтовано дійшли висновку, що спірне майно на час заявлення позовних вимог і ухвалення судового рішення про витребування майна із чужого незаконного володіння, неправомірно перебувало у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Луцьктеплоенерго". Зазначені обставини були відомі як ТОВ "Мак-Плюс", так і ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Сезам". При цьому, Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Сезам", яке за твердженням заявника користувалось спірним майном у відповідності до договору оренди від 28.10.1999 №992, який за рішенням господарського суду Херсонської області від 27.12.2005 визнано дійсним, будь-яких юридично значимих дій не вживалось.

Таким чином, правові підстави, передбачені статтею 112 ГПК України для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами відсутні.

Викладені заявником у касаційній скарзі доводи не заслуговують на увагу та спростовуються мотивованими висновками суду апеляційної інстанції, що ґрунтуються на доказах, наявних у матеріалах справи та вимогах закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мак-плюс" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 та ухвалу господарського суду Херсонської області від 30.06.2015 у справі №5024/873/2012 - без змін.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя Ж.О. Корнілова

Суддя Л.В. Ковтонюк