ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № 924/648/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М., Вовка І.В., Стратієнко Л.В.,розглянувши касаційну скаргу Хмельницької міської ради на додаткову постановуРівненського апеляційного господарського суду від 03.11.2016у справі№ 924/648/13за позовомзаступника прокурора міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до1.Виконавчого комітету Хмельницької міської ради 2.Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради 3.Федерація професійних спілок Хмельницької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - колективне підприємство "Їдальня № 33"за участю третіх особі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 3 - 1.Федерація професійних спілок України 2.Підприємство "Навчально-культурний центр "Побужжя" федерації профспілок Хмельницької областіпровизнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.2000 № 223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю, скасування свідоцтва про право власності та визнання права власності за територіальною громадою м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради

за участю представників сторін:

від позивача: Крамар А.М.,

від відповідача-1: не з"явився,

від відповідача-2: не з"явився,

від відповідача-3: Яковлев А.В.

від третіх осіб: Гречка І.Я., Дячук Г.Г., Багатченко Ю.В., Сковородніков О.В., Іващенко П.І.

від прокуратури: Збарих С.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.10.2015 в позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.01.2016 рішення скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову. Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.2000р. №223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю їдальні корисною площею 848кв.м., що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 55. Визнано недійсним свідоцтво в частині оформлення права власності на їдальню за Федерацією профспілок Хмельницької області, зареєстроване в реєстровій книзі за №729. Визнано за територіальною громадою міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради право власності на будівлю їдальні корисною площею 848кв.м., що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 55. В решті позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2016 касаційну скаргу Федерації професійних спілок Хмельницької області задоволено частково, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.01.2016 у справі №924/648/13 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 рішення господарського суду Хмельницької області від 07.10.2015 залишено без змін.

Додатковою постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 стягнуто з Хмельницької міської ради на користь Федерації професійних спілок Хмельницької області 85336,80 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Не погоджуючись з додатковою постановою Рівненського апеляційного господарського суду 03.11.2016, Хмельницька міська рада подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану додаткову постанову змінити в частині розміру суми стягнення судового збору за подання касаційної скарги з 85336,80 грн. на 16170,22 грн.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, предметом позовних вимог Заступника прокурора міста Хмельницького в інтересах Хмельницької міської ради(з урахуванням заяви про зміну предмету позову) є:

- визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.2000 №223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю їдальні корисною площею 848 м2, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 55;

- скасування свідоцтва про право власності на гуртожиток профкурсів на 140 місць з їдальнею від 28.03.2000 року зареєстроване в реєстровій книзі за №729;

- визнання права власності за територіальною громадою міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради на будівлю їдальні корисною площею 848 м2 та ринковою вартістю 9 153 900,00 грн., що розташована за адресою: м.Хмельницький, вул. Соборна, 55.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.10.2015 в позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.01.2016 рішення скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову. Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.03.2000р. №223-А в частині оформлення права власності на 3-х поверхову будівлю їдальні корисною площею 848кв.м., що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 55. Визнано недійсним свідоцтво в частині оформлення права власності на їдальню за Федерацією профспілок Хмельницької області, зареєстроване в реєстровій книзі за №729. Визнано за територіальною громадою міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради право власності на будівлю їдальні корисною площею 848кв.м., що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 55. В решті позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2016 касаційну скаргу Федерації професійних спілок Хмельницької області задоволено частково, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.01.2016 у справі №924/648/13 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 рішення господарського суду Хмельницької області від 07.10.2015 залишено без змін.

Федерація професійних спілок Хмельницької області, враховуючи, що Рівненським апеляційним судом за результатами нового розгляду справи не було вирішено питання про розподіл судових витрат за подання касаційної скарги, звернулась до Рівненського апеляційного господарського суду із заявою про винесення додаткової постанови. До заяви Федерація професійних спілок України долучила платіжні доручення №543 від 03.02.2016 на суму 4384,80 грн. та №559 від 15.04.2016 на суму 80952,00 грн., за якими було сплачено судовий збір за подання касаційної скарги на загальну суму 85336,80 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.88 ГПК України, господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: не вирішено питання про розподіл судових витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Згідно з п.4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 №7, у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Коли ж приймається нове судове рішення апеляційної інстанції після скасування судового рішення місцевого господарського суду або судом касаційної інстанції після скасування судових рішень судів нижчих інстанцій, то розподіл сум судового збору здійснюється постановою відповідно апеляційної або касаційної інстанції, який прийняв нове рішення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суди апеляційної інстанцій встановивши, що ним за результатами нового розгляду при прийнятті 18.07.2016 постанови, якою залишено без змін рішення місцевого господарського суду від 07.10.2015 про відмову у задоволенні позову заступника прокурора міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради не було вирішено питання про розподіл судових витрат, сплачених Федерацією професійних спілок України за подання касаційної скарги, правомірно виніс додаткову постанову про розподіл судових витрат, якою поклав судові витрати за подання касаційної скарги в розмірі 85336,80 грн. на позивача - Хмельницьку міську раду.

Доводи Хмельницької міської ради, що розмір судового збору за подання касаційної скарги, якій підлягає розподіленню становить 16170,22 грн., а не 85336,80 грн., колегія суддів вважає необгрунтованими, враховуючи наступне.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

В п.п.2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 №7, роз"яснено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, -визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК).

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову, з урахуванням заяви прокурора про зміну предмету позову є одна вимога майнового характеру (визнання права власності на нерухоме майно, вартістю, як зазначено прокурором 9153900 грн.) та дві вимоги немайнового характеру - визнання незаконним та часткове скасування рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради, скасування свідоцтва про право власності.

Враховуючи вартість майна, яка визначена прокурором при поданні позовної заяви і під час розгляду справи судом не було встановлено неправильність визначення прокурором вартості майна і жодна із сторін справи, в тому числі Хмельницька міська рада не заперечувала щодо вартості майна, що є предметом спору, а суд касаційної інстанції не є суб"єктом оціночної діяльності і не може визначити вартість майна, то за вказаних обставин правомірно виходив при визначенні розміру судового збору за майнову вимогу із вартості майна зазначеною прокурором - 9153900 грн.

Отже, відповідно до приписів пп.5 п.2 ч.2 ст.4, ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 01.09.2015р.), судовий збір за подання касаційної скарги становить 85336,80 грн. ((68820х1,2)+(2294х1,2) = 82584+2752,80), а тому висновок суду апеляційної інстанції про покладення на Хмельницьку міську раду судові витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 85336,80 грн. колегія суддів вважає є правомірним.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовані норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підставі для зміни чи скасування оскаржуваної додаткової постанови.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Хмельницької міської ради залишити без задоволення, а додаткову постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 року у справі №924/648/13 - без змін.

Головуючий Н.М.Нєсвєтова

Судді І.В.Вовк

Л.В.Стратієнко