Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 21.12.2016 року у справі №923/335/16 Постанова ВГСУ від 21.12.2016 року у справі №923/3...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № 923/335/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Білошкап О.В., Ткаченко Н.Г.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська виробничо-будівельна компанія" ,на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2016 року,у справі№ 923/335/16 Господарського суду Херсонської області,за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська виробничо-будівельна компанія" (м. Херсон),доТовариства з обмеженою відповідальністю "Віалтек" (м. Херсон),провизнання банкрутом,- за участю представників:від ТзОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія": Косянчук В.В. - представник (довіреність від 01.12.2016 року); від ТзОВ "Віалтек": Казанцева С.А. - представник (довіреність № 1 від 01.09.2016 року); від гр. ОСОБА_6, гр. ОСОБА_7: ОСОБА_8 - представник (довіреність від 07.10.2016 року);представники інших учасників судового провадження не з'явились; в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 14.04.2016 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська виробничо-будівельна компанія" (далі за текстом - ТзОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія") задоволено, визнано грошові вимоги кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віалтек" (далі за текстом - ТзОВ "Віалтек") у розмірі 1 139 632 грн. 01 коп.; порушено провадження у справі № 923/335/16 про банкрутство ТзОВ "Віалтек"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном, інше.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 26.07.2016 року у справі № 923/335/16 (суддя - Пінтеліна Т.Г.), зокрема, затверджено Реєстр грошових вимог до ТзОВ "Віалтек", до якого включено ТзОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" з грошовими вимогами у розмірі 1 139 632 грн. 01 коп. - безспірні вимоги, інфляційні збитки - 14892 грн. 32 коп. та 3% річних на суму основної заборгованості- 18 004 грн. 11 коп. (4 черга); визначено вимоги ОСОБА_6, (ґрунтуються на Договорі про надання поворотної фінансової допомоги від 15.12.2011 року у розмірі 1 193 858 грн. 64 коп.) та вимоги ОСОБА_7 (ґрунтуються на Договорі про надання зворотної фінансової допомоги від 01.11.2013 року у розмірі 108 523 грн. 17 коп.) такими, що не є конкурсними та їх вимоги погашаються в 6 чергу в ліквідаційній процедурі, до Реєстру вимог кредиторів не включені; зобов'язано розпорядника майна боржника включити визнані місцевим господарським судом до Реєстру вимог кредиторів, інше.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 року у справі № 923/335/16 (головуючий суддя - Пироговський В.Т., судді: Лавриненко Л.В., Богатир К.В.) апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задоволено; ухвалу Господарського суду Херсонської області від 26.07.2016 року у справі № 923/335/16 змінено; викладено пункт 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду Херсонської області від 26.07.2016 року у справі № 923/335/16 в наступній редакції:

"Затвердити Реєстр грошових вимог до ТзОВ "Віалтек", згідно якого вимоги кредиторів:

- ТзОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" у розмірі 1 139 632 грн. 01 коп. - безспірні вимоги, інфляційні збитки - 14 892 грн. 32 коп. та 3% річних на суму основної заборгованості - 18 004 грн. 11 коп. (4 черга),

- ОСОБА_6 у розмірі 1 193 858 грн. 64 коп. (4 черга),

- ОСОБА_7 у розмірі 108 523 грн. 17 коп. (4 черга)".

Пункт 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Херсонської області від 26.07.2016 року у справі № 923/335/16 виключено; в іншій частині ухвалу Господарського суду Херсонської області від 26.07.2016 року у справі № 923/335/16 залишено без змін. При цьому, апеляційний господарський суд зауважив, що з урахуванням обставин справи та положень чинного законодавства, гр. гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обґрунтували поважність причин, які спричинили несвоєчасне подання до місцевого господарського суду доказів щодо виникнення зобов'язань боржника до порушення справи про банкрутство.

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції постановою, ТзОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 року, а ухвалу Господарського суду Херсонської області від 26.07.2016 року у справі № 923/335/16 залишити в силі. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.12.2016 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ТзОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

14.12.2016 року до Вищого господарського суду України від гр. ОСОБА_6 надійшов Відзив на касаційну скаргу ТзОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія", в якому кредитор вважає доводи скаржника необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків апеляційного господарського суду; просив господарський суд касаційної інстанції постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 року залишити без змін.

Водночас, до господарського суду касаційної інстанції 14.12.2016 року надійшов Відзив гр. ОСОБА_9 на касаційну скаргу ТзОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія", з запереченнями проти вимог та доводів скаржника, з підстав їх безпідставності та необґрунтованості. При цьому, кредитор просив Вищий господарський суд України постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 року залишити без змін.

Крім того, до початку судового засідання 14.12.2016 року, від ТзОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" надійшла Заява про відкладення розгляду касаційної скарги.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.12.2016 року розгляд справи № 923/335/16 відкладено на 21.12.2016 року.

За Розпорядженням №08.03-04/6591 від 21.12.2016 року В.о. керівника апарату Вищого господарського суду України, на підставі Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.12.2016 року, у в'язку з перебуванням судді Удовиченка О.С. на лікарняному, для розгляду справи № 923/335/16, було сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: Поліщук В.Ю. (головуючий), Білошкап О.В., Ткаченко Н.Г.

В судовому засіданні господарського суду касаційної інстанції, представник ТзОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" повністю підтримав заявлені у касаційній скарзі вимоги, з підстав наведених у ній; просив Вищий господарський суд України скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 року, а ухвалу Господарського суду Херсонської області від 26.07.2016 року у справі № 923/335/16 залишити в силі.

Представник гр.гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в засіданнях господарського суду касаційної інстанції проти вимог та доводів скаржника заперечував, з підстав наведених у Відзивах від 14.12.2016 року; просив постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 року у справі №923/335/16 залишити без змін.

Представник ТзОВ "Віалтек" (боржника), в судових засіданнях господарського суду касаційної інстанції проти вимог скаржника, наведених у касаційній скарзі, заперечувала, оскільки вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню; поросила постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 року залишити без змін.

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, за таких підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 14.04.2016 року задоволено заяву ТзОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія", визнано грошові вимоги кредитора до ТзОВ "Віалтек" у розмірі 1 139 632 грн. 01 коп.; порушено провадження у справі № 923/335/16 про банкрутство ТзОВ "Віалтек"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном, інше.

18.04.2016 року Господарським судом Херсонської області здійснено оприлюднення, офіційного оголошення на веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет (№30564) про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Віалтек".

Протягом терміну, встановленого ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до місцевого господарського суду та розпорядника майна з Заявами про визнання кредиторських вимог звернулись:

- гр. ОСОБА_6 з грошовими вимогами у сумі 1 193 858 грн. 64 коп.;

- гр. ОСОБА_7 з грошовими вимогами у сумі 108 523 грн. 17 коп.

05.07.2016 року розпорядником майна ТзОВ "Віалтек" арбітражним керуючим Кізленко В.А. подано до господарського суду першої інстанції Реєстр вимог кредиторів (станом на 28.06.2016 року), до якого включено вимоги ТзОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" з грошовими вимогами до боржника у сумі 1 139 632 грн. 01 грн.; грошові вимоги гр. ОСОБА_6 у сумі 1 193 858 грн. 64 коп. та гр. ОСОБА_7 у сумі 108 523 грн. 17 коп. відхилені, як такі, що мають поточний характер.

Під час розгляду Заяви гр. ОСОБА_6 місцевий господарський суд встановив, що 15.12.2011 року між гр. ОСОБА_6 та ТзОВ "Віалтек" був укладений Договір про надання поворотної фінансової допомоги в сумі 1 600 000 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного Договору, займодавець (гр. ОСОБА_6.) надає ТзОВ "Віалтек" поворотну фінансову допомогу, а товариство зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

За умовами пункту 2.3 цього Договору, поворотна фінансова допомога надається в момент підписання Договору, шляхом внесення грошових коштів до каси товариства. Поворотна фінансова допомога надається строком на 5 (п'ять) років (п. 2.4 Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 15.12.2011 року).

Згідно пункту 7.2. Договору від 15.12.2011 року, товариство зобов'язалось повернути отриману поворотну фінансову допомогу займодавцю протягом 7 робочих днів в повній сумі, у випадку введення процедури реорганізації/ припинення/ банкрутства товариства. Після настання обставин, визначених в п. 7.2. цього Договору, вважається, що строк виконання зобов'язань настав (п.7.3. Договору).

Крім того, господарським судом першої інстанції встановлено, що 01.11.2013 року між гр. ОСОБА_7 (засновник) та ТзОВ "Віалтек" був укладений Договір про надання зворотної фінансової допомоги, за умовами якого засновник надає товариству зворотну фінансову допомогу, а товариство зобов'язується повернути надані грошові кошти, в порядку та на умовах, передбачених цим Договором (п.1.1).

Відповідно до пункту 3.1 вказаного Договору, надана зворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою засновника.

Згідно пункту 7.2. Договору від 01.11.2013 року, товариство зобов'язалось повернути отриману зворотну фінансову допомогу наймодавцю протягом 5 робочих днів в повній сумі у випадку введення процедури реорганізації/ припинення/ банкрутства товариства. Після настання обставин, визначених в п. 7.2. цього Договору, вважається, що строк виконання зобов'язань настав (п. 7.3. Договору про надання зворотної фінансової допомоги від 01.11.2013 року).

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 26.07.2016 року у справі № 923/335/16 затверджено Реєстр грошових вимог до ТзОВ "Віалтек", до якого включені вимоги ТзОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" у розмірі 1 139 632 грн. 01 коп. - безспірні вимоги, інфляційні збитки - 14 892 грн. 32 коп. та 3% річних на суму основної заборгованості - 18 004 грн. 11 коп. (4 черга); вимоги гр. ОСОБА_6, що ґрунтуються на Договорі про надання поворотної фінансової допомоги від 15.12.2011 року у розмірі 1 193 858 грн. 64 коп. та вимоги гр. ОСОБА_7, що ґрунтуються на Договорі про надання зворотної фінансової допомоги від 01.11.2013 року у розмірі 108 523 грн. 17 коп. до Реєстру вимог кредиторів не включені, оскільки такі вимоги не є конкурсними, а погашаються в 6 чергу в ліквідаційній процедурі, інше.

Приймаючи вказану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що грошові зобов'язання ТзОВ "Віалтек" перед гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_7 мають поточний характер і не можуть бути внесені до Реєстру вимог кредиторів в процедурі розпорядження майном, оскільки, відповідно до умов Договорів поворотної/зворотньої фінансової допомоги, зобов'язання з повернення отриманої від кредиторів поворотної фінансової допомоги виникло у ТзОВ "Віалтек" після порушення провадження у цій справі.

Під час апеляційного провадження, господарським судом апеляційної інстанції було встановлено наступне.

10.02.2016 року між гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_10 (адвокат) укладено Договір про надання правової допомоги №б/н, за умовами якого, адвокат приймає доручення на надання правової допомоги клієнту з надання правової інформації, консультації, роз'яснення та складання усіх необхідних документів правового характеру, спрямованих на захист прав і законних інтересів клієнта по стягненню з ТзОВ "Віалтек" поворотної фінансової допомоги за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 15.12.2011 року. На виконання вказаних умов Договору від 10.02.2016 року гр. ОСОБА_10 (адвокат) від імені клієнта звернулась до ТзОВ "Віалтек" з Вимогою (отримана 11.02.2016 року директором ТзОВ "Віалтек"- Цукановим О.В.) про повернення гр. ОСОБА_6 грошових коштів за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 15.12.2011 року в сумі 1 600 000 грн. 00 коп. не пізніше 22.02.2016 року.

За висновком апеляційного господарського суду, зобов'язання по поверненню поворотної фінансової допомоги (за Договором від 15.12.2011 року) виникло у ТзОВ "Віалтек" з 22.02.2016 року, що не суперечить умовам Договору та приписам ст. 530 ЦК України.

Крім того, 10.02.2016 року між гр. ОСОБА_7 та гр. ОСОБА_10 (адвокат) укладено Договір про надання правової допомоги № б/н, відповідно до умов якого, адвокат приймає доручення на надання правової допомоги клієнту з надання правової інформації, консультації, роз'яснення та складання усіх необхідних документів правового характеру, спрямованих на захист прав і законних інтересів клієнта по стягненню з ТзОВ "Віалтек" поворотної фінансової допомоги. На виконання зобов'язань за цим Договором, гр. ОСОБА_10 (адвокат) від імені клієнта звернулась до ТзОВ "Віалтек" з Вимогою (отримана 11.02.2016 року директором ТзОВ "Віалтек"- Цукановим О.В.) про повернення гр. ОСОБА_7 грошових коштів за Договором про надання зворотної фінансової допомоги від 01.11.2013 року у сумі 106 309 грн. 40 коп., у строк не пізніше 22.02.2016 року.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що зобов'язання про повернення зворотної фінансової допомоги виникло у ТзОВ "Віалтек" з 22.02.2016 року (з дня вказаного у Вимозі про повернення грошових коштів за Договором від 01.11.2013 року), що не суперечить п.7.1 цього Договору та приписам ст.530 ЦК України.

Подані в апеляційному порядку наведені вище докази, прийняті господарським судом апеляційної інстанції, оскільки про направлення адвокатом ОСОБА_10 від імені гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_7 Вимог на адресу ТзОВ "Віалтек", вказані особи дізналися лише 05.09.2016 року, після надання адвокатом Звіту про проведену роботу, а від так, не могли надати відповідні докази до місцевого господарського суду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 року у справі № 923/335/16 апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задоволено; ухвалу Господарського суду Херсонської області від 26.07.2016 року у справі № 923/335/16 змінено; викладено п. 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду Херсонської області від 26.07.2016 року у справі № 923/335/16 в наступній редакції:

"Затвердити Реєстр грошових вимог до ТзОВ "Віалтек", згідно якого вимоги кредиторів:

- ТзОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" у розмірі 1 139 632 грн. 01 коп. - безспірні вимоги, інфляційні збитки - 14 892 грн. 32 коп. та 3% річних на суму основної заборгованості - 18 004 грн. 11 коп. (4 черга),

- ОСОБА_6 у розмірі 1 193 858 грн. 64 коп. (4 черга),

- ОСОБА_7 у розмірі 108 523 грн. 17 коп. (4 черга)".

Пункт 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Херсонської області від 26.07.2016 року у справі № 923/335/16 виключено; в іншій частині ухвалу Господарського суду Херсонської області від 26.07.2016 року у справі № 923/335/16 залишено без змін. При цьому, апеляційний господарський суд зауважив, що з урахуванням обставин справи та положень чинного законодавства, гр. гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обґрунтували поважність причин, які спричинили несвоєчасне подання до господарського суду доказів щодо виникнення зобов'язань боржника до порушення у справі про банкрутство (заявлення Вимог про повернення фінансової допомоги).

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції постановою, ТзОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 року, а ухвалу Господарського суду Херсонської області від 26.07.2016 року у справі № 923/335/16 залишити в силі. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції приписів ст.ст. 34, 43, 101 ГПК України, ст.ст. 1, 23, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Залишаючи без задоволення подану ТзОВ "Херсонська виробничо-будівельна компанія" касаційну скаргу, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

За визначенням ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України; кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Статтею 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відтак, з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника справи про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов'язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, як майнового, так і грошового характеру, і незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов'язаннями зобов'язані заявити грошові вимоги до боржника у справу про банкрутство з додержанням строку, визначеного ч. 1 ст. 23 вказаного вище Закону, оскільки протилежне матиме наслідком їх облік як вимог шостої черги.

Стаття 509 ЦК України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Ухвала прийнята за результатами попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що виходячи з положень ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.

Так, у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника, незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції, вважає, що господарські суди попередніх інстанцій помилково визначили момент виникнення зобов'язання (в розумінні приписів ст.ст. 1, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), ототожнюючи його з моментом настання строку виконання цивільно-правових зобов'язань, а саме здійснення певних дій за такими зобов'язаннями. Враховуючи наведене та встановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що заявлення Вимог про повернення фінансової допомоги, в цьому випадку, не має значення для визначення статусу кредиторів (гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_7.) як конкурсних.

Відповідно до приписів ст.11110 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо: 1) справу розглянуто судом у незаконному складі колегії суддів; 2) справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду; 3) господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі; 4) рішення або постанова не підписані будь-ким із суддів або підписані не тими суддями, що зазначені в рішенні або постанові; 5) рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглянула справу; 6) рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 17 цього Кодексу; 7) рішення прийнято господарським судом з порушенням правил виключної підсудності.

Проте судовий акт підлягає скасуванню лише за умови, якщо таке порушення призвело до прийняття неправильного судового рішення.

Враховуючи встановлені господарськими судами попередніх інстанцій обставини, в частині розгляду грошових вимог гр. ОСОБА_6, що ґрунтуються на Договорі про надання поворотної фінансової допомоги від 15.12.2011 року у розмірі 1 193 858 грн. 64 коп. та гр. ОСОБА_7, що ґрунтуються на Договорі про надання зворотної фінансової допомоги від 01.11.2013 року у розмірі 108 523 грн. 17 коп., норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції про те, що вказані вимоги є конкурсними (в розумінні приписів ст.ст. 1, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") та, вважає, рішення апеляційного господарського суду про включення їх до Реєстру вимог кредиторів, у визначеній черговості, - законним.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскарженої постанови не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, більш того зводяться до переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень господарського суду касаційної інстанції.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська виробничо-будівельна компанія" залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2016 року у справі № 923/335/16 Господарського суду Херсонської області залишити в силі.

Головуючий суддя В.Ю. Поліщук судді:О.В. Білошкап Н.Г. Ткаченко

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст