Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 21.12.2016 року у справі №920/2214/13 Постанова ВГСУ від 21.12.2016 року у справі №920/2...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № 920/2214/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі) Короткевича О.Є., Полякова Б.М.,розглянувши касаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_4, м. Суми на постанову та ухвалувід 03.11.2016 Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2016 господарського суду Сумської областіу справі920/2214/13 господарського суду Сумської областіза заявою1. товариства з обмеженою відповідальністю "САТП -15927", м. Суми 2. фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, с. Косівщина Сумської областідо товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське АТП -15927", м. Суми провизнання банкрутомрозпорядник майна арбітражний керуючий Сердюк О.О.

в судовому засіданні взяли участь представники:

фізичної особи ОСОБА_4ОСОБА_7, довір., фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, ТОВ "САТП -15927"ОСОБА_8, довір.,ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.12.2013 у справі 920/2214/13 прийнято до розгляду заяву про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське АТП-15927" (далі - ТОВ "Сумське АТП-15927", Боржник) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "САТП -15927" та фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5.) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.06.2014 порушено провадження у справі про банкрутство Боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном, а розпорядником майна Боржника призначено арбітражного керуючого Сердюка О.О. тощо.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.02.2016 (суддя Соп`яненко О.Ю.) відмовлено у задоволенні клопотань б/н від 24.02.2016 представника кредитора ОСОБА_4 - про витребування доказів та у задоволенні клопотання б/н від 25.02.2016 представника кредитора ОСОБА_4 про призначення судової експертизи. При цьому, заяву ОСОБА_9 б/н б/д про визнання вимог кредитора у розмірі 1 038 322 грн. 16 коп. - задоволено, визнано ОСОБА_9 кредитором у справі з вимогами в сумі 1 037 104,16 грн., які включено до 4 черги, та в сумі 1 218 грн. 00 коп. - до 1 черги реєстру вимог кредиторів.

Не погодившись із названою ухвалою місцевого суду, фізична особа ОСОБА_4 (далі - фізична особа ОСОБА_4.) звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 25.02.2016 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_9 до Боржника про визнання вимог кредитора у загальній сумі 1 038 322 грн. 16 коп. та включення їх до реєстру вимог кредиторів відмовити.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 (головуючий суддя - Плахов О.В., судді: Крестьянінов О.О., Фоміна В.О.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Сумської області від 25.02.2016 - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, фізична особа ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду Сумської області від 25.02.2016, так і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2016, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 238, 243 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представників скаржника та ініціюючих кредиторів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи вимоги про визнання заявлених фізичною особою ОСОБА_9 кредиторських вимог до Боржника, місцевий суд встановив, що ці вимоги складають борг ТОВ "Сумське АТП-15927" за укладеними між вказаними особами договорами зворотної безпроцентної фінансової допомоги, а за даними бухгалтерського обліку Боржника заборгованість перед вказаною фізичною особою становить 1 037 104 грн. 16 коп., що також підтверджується наданими у справі первинними документами та експертним висновком. Також місцевий суд додав, що питання вказаної заборгованості також досліджувалось згідно виїзної перевірки податкового органу, за результатами якої вказані кредиторські вимоги є підтвердженими.

Підтримуючи вказані висновки, апеляційний суд також послався на підтвердженість вимог первинними документами у справі (прибутковими касовими ордерами тощо), додавши, що укладені між Боржником та фізичною особою ОСОБА_9 угоди зворотної безпроцентної фінансової допомоги за своєю правовою природою є договорами позики і відносини за такими угодами регулюються відповідними нормами цивільного законодавства.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними висновками судів попередніх інстанцій, оскільки такі висновки зроблені з неповним з'ясуванням обставин справи та з неповним дослідженням доказів у справі, а також з незастосуванням відповідних норм законодавства, у зв'язку із чим оскаржувані судові рішення є передчасними.

Так, встановлюючи обставини щодо підтвердженості наданими у справі доказами наявності заборгованості ТОВ "Сумське АТП-15927" перед фізичною особою ОСОБА_9 в сумі 1 037 104 грн. 16 коп. за укладеними між вказаними особами договорами зворотної безпроцентної фінансової допомоги, суди обох інстанцій послалися на факт укладення цих угод, оригінали та копії первинних документів Боржника - касові ордери, квитанції, довідки про суму боргу, копії головної книги тощо, а також на акти податкового органу, що складені за результатами проведення перевірки діяльності Боржника.

Отже висновки судів для ухвалення оскаржуваних рішень ґрунтуються на результатах правової оцінки первинної документації Боржника та актів перевірок податкових органів стосовно діяльності Боржника..

Поряд з цим, ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не надали жодної правової оцінки правовим підставам виникнення правовідносин між ТОВ "Сумське АТП-15927" та фізичною особою ОСОБА_9 стосовно спірної заборгованості за кредиторськими вимогами останнього.

Так, відповідно до норм ст. 1 Закону про банкрутство грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Отже, здійснюючи правову оцінку заявлених кредиторських вимог, господарський суд має виходити не тільки з підтвердженності наданими доказами у справі вказаних вимог, а й із законності виникнення цих кредиторських вимог.

Як встановили суди, договори зворотної безпроцентної фінансової допомоги з одного боку були укладені та підписані фізичною особою ОСОБА_9, а з іншого боку Боржником, але підписані представником ОСОБА_10 на підставі довіреностей, які були видані та підписані цією ж фізичною особою ОСОБА_9, але як директором Боржника (т. 5 а.с. 235-250, т. 6 а.с. 1-4). Цим обставинам суди не надали жодної правової оцінки, у тому числі в контексті норм ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України, незважаючи на те, що на вказані обставини звертав увагу скаржник в апеляційній скарзі.

До того ж, як вбачається, в довіреностях представнику ОСОБА_11 були надані повноваження укласти та підписати від імені Боржника договори про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги. Тобто відповідні довіреності не надавали представнику ОСОБА_11 повноваження укласти від імені ТОВ "Сумське АТП-15927" угоди щодо взяття Боржником вказаної допомоги або брати будь-які інші позики. Цим обставинам суди також не надали жодної правової оцінки, у тому числі в контексті норм ст.ст. 241, 243 Цивільного кодексу України, хоча і на такі обставини скаржник за апеляційною скаргою звертав увагу.

При цьому, суд касаційної інстанції враховує, що під час апеляційного провадження апеляційним судом були встановлені факти звернення до суду іншої юрисдикції (Сумського районного суду) та відкриття ним провадження за позовом ТОВ "Сумське АТП-15927" до фізичної особи ОСОБА_9 про визнання недійсними договорів зворотної фінансової допомоги (від 01.07.2013 із додатком, від 01.10.2013 із додатком, від 03.01.2014 із додатком, від 01.04.2014 із додатком (т. 9 а.с. 160-165)). На підставі викладених обставин було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, однак таке клопотання було відхилено апеляційним судом з посиланням на норми ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство про банкрутство.

Однак, касаційний суд звертає увагу на те, що два із вказаних оспорюваних договорів зворотної фінансової допомоги були укладені, а відповідно позика надавалась Боржнику, в період після винесення ухвали від 26.12.2013 про прийняття до розгляду заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Сумське АТП-15927" і до винесення ухвали від 24.06.2014 - про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника, а інші угоди укладені в річний період до порушення справи про банкрутство останнього. Цим обставинам суди попередніх інстанцій також не надали жодної правової оцінки.

Крім цього стосовно повноти дослідження судами першої та апеляційної інстанції згідно оскаржуваних рішень обставин підтвердженості доказами заявлених кредиторських вимог фізичної особи до Боржника, а відповідно і наявності у Боржника боргу на спірну суму, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, за нормами ч. 1 ст. 47 ГПК України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Нормами ч. 2 ст. 34 ГПК України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суди, встановлюючи обставини щодо надання фізичною особою ОСОБА_9 Боржнику допомоги та виникнення боргу в період з 01.08.2011 по 28.02.2013 в сумі 1 701 300 грн. 00 коп., між тим не встановили, яка сума боргу і за який період виникла між вказаними особами саме за згаданими угодами, тобто в період з 01.10.2013 до ухвалення рішення про порушення справи про банкрутство Боржника. Також, в контексті викладеного, суди не досліджували обставини щодо фінансової можливості (спроможності) фізичної особи ОСОБА_9 надати ТОВ "Сумське АТП-15927" фінансову допомогу у відповідному розмірі, оскільки, як вбачається, оцінка дотримання вимог податкового законодавства та виникнення фінансових зобов'язань перевірялась податковим органом лише стосовно Боржника. З'ясування цих обставин має значення для справи для встановлення фактів дійсності виникнення боргових зобов'язань ТОВ "Сумське АТП-15927" перед фізичною особою ОСОБА_9 та реальності таких зобов'язань за відповідними угодами.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що місцевим судом встановлено призначення витрат коштів, отриманих Боржником від фізичної особи ОСОБА_9 за згаданими угодами - оплата податків, страхових внесків, за спожиті комунальні послуги та в оплату товарів. Згідно ж усних пояснень представника ініціюючих кредиторів в суді касаційної інстанції ці кошти витрачались також на придбання матеріалів, здійснення ремонту тощо. Між тим, суди не дослідили обставини (а відповідно і не здійснили оцінку доказів) чи підтверджується дійсність таких витрат Боржника з купівлі запчастин, інших матеріалів, здійснення ремонту.

Оскільки кошти передавались на виконання договорів зворотної фінансової допомоги, відносини за яким, як також встановив апеляційний суд, регулюються нормами ст.ст. 1046-1053 Цивільного кодексу України - договір позики, встановлення та дослідження вказаних обставин є обов'язковим та має значення для справи відповідно до норм ст.ст. 1046, 1047 Цивільного кодексу України.

Враховуючи обмежені повноваження касаційного суду, відповідно до норм ст. 1117 ГПК України, щодо встановлення обставин справи та надання оцінки доказам у справі, касаційний суд виходить з того, що всі наведені вище обставини мають бути досліджені тільки місцевим та апеляційним судом на підставі відповідних, належних та допустимих доказів у справі (ст.ст. 47, 34 ГПК України).

У зв'язку із викладеним касаційний суд також зазначає, що незважаючи на непроведення зі спірного питання судової експертизи у справі, суди між тим послалися на висновок № 424 експертного економічного дослідження від 23.04.2013 (т. 6 а.с. 133-140), проведеного на підставі листа Боржника, тобто на висновок, що був проведений та складений не у відповідності до норм ст.ст. 41, 42 ГПК України.

За викладених обставин та наведених норм законодавства, касаційний суд вирішив, що заявлені у справі кредиторські вимоги фізичної особи ОСОБА_9 до ТОВ "Сумське АТП-15927" були розглянуті з неповним з'ясуванням та дослідженням обставин справи, а відповідно, цими судами під час ухвалення оскаржуваних рішень була допущена неповнота дослідження доказів стосовно обставин справи, у зв'язку із чим ухвалення місцевим та апеляційним судом оскаржуваних ухвали та постанови є передчасним та всупереч наведених норм законодавства.

Таким чином та виходячи з повноважень касаційного суду згідно норм ч. 3 ст. 1119 ГПК України, і ухвала місцевого суду, і постанова апеляційного суду підлягають скасуванню, як незаконні, а справа - в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_9, передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Місцевому господарському суду під час нового розгляду справи відповідно до норм ч. 1 ст. 11112 ГПК України слід усунути визначені в даній постанові недоліки та врахувати наведені вказівки касаційного суду.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 238, 241, 243, 1046, 1047 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 10, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 47, 34, 101, 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_4 задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 та ухвалу господарського суду Сумської області від 25.02.2016 у справі № 920/2214/13 скасувати.

3. Справу № 920/2214/13 в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_9 передати на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

Б.М. Поляков

Постанова виготовлена та підписана 23.12.2016

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст