ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № 916/64/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О.Є. (доповідач у справі),суддів:Коваленка В.М., Полякова Б.М.розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 рокуу справі Господарського суду№ 916/64/13-г Одеської областіза заявою до Управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області Товариства з обмеженою відповідальністю "36.6"пробанкрутство,

Представники сторін в судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27 вересня 2016 року у справі № 916/64/13-г (суддя Найфлейш В.Д.) з поміж іншого, задоволено заяви арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. про стягнення пропорційно з кредиторів витрат на оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період виконання ним повноважень ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "36.6" та стягнуто з Управління пенсійного фонду України у Кодимському районі Одеської області на користь арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. 1 406,49 грн. оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, стягнуто з Кодимського районного центру зайнятості на користь арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. 170,34 грн. оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на користь арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. 21 442,61 грн. оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період виконання ним повноважень ліквідатора боржника 12.02.2013 року по 02.12.2013 року, затверджених ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.04.2014 року.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2016 року у справі № 916/64/13-г (колегія суддів у складі Лавриненко Л.В. - головуючий, Пироговський В.Т., Філінюк І.Г.) ухвалу Господарського суду Одеської області від 27 вересня 2016 року в частині стягнення з кредиторів оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого в сумі 23 019,44 грн. скасовано та в цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяв арбітражного керуючого про стягнення 23 019,44 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, скаржник арбітражний керуючий Дарієнко Віктор Дмитрович звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2016 року, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 27 вересня 2016 року у справі № 916/64/13-г залишити в силі.

В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 3-1, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 14.05.1992р. № 2343-ХІІ чинній до 19.01.2013р. (далі по тексту Закон про банкрутство).

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Скасовуючи ухвалу місцевого суду в частині стягнення з кредиторів оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого в сумі 23 019,44 грн., суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції помилково застосував до зазначених відносин норми Закону про банкрутство в редакції Закону України від 14.05.1992р. № 2343-ХІІ чинній до 19.01.2013р., оскільки постанова про визнання ТОВ "36,6" банкрутом була прийнята 11.02.2013 року. При цьому господарський апеляційний суд, застосовуючи положення ст. 115 Закону про банкрутство, в редакції чинній з 19.01.2013, дійшов висновку, що оскільки кредиторами фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат не створювався, місцевий господарський суд неправомірно зобов'язав стягнути зазначені кошти з кредиторів.

Однак колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, місцевим господарським судом на підставі заяви Управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області районі порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "36,6" за правилами ст. 52 Закону про банкрутство в редакції чинній до 19.01.2013 року, оскільки останній неспроможний виконати грошові зобов'язання в сумі 17 903,01 грн.

Постановою Господарського суду Одеської області від 11.02.2013 року місцевим судом боржника ТОВ "36,6" визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 02 грудня 2013 року повноваження ліквідатора Дарієнка В.Д. припинено, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Чичву О.С.

Згідно статті 3-1 Закону про банкрутство надання послуг професійного арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Частиною 14 ст. 3-1 Закону про банкрутство визначено, оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

В подальшому, місцевий господарський суд ухвалою від 28 квітня 2014 року затвердив звіт про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. за виконання ним повноважень ліквідатора в період з 12.02.2013 по 02.12.2013 р. на суму 23 019,44 грн.

Зазначена ухвала місцевого суду залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.06.2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2014 року, а відтак в силу ст. 115 Господарського процесуального кодексу України є такою, що набрала законної сили і є обов'язковою на всій території України.

На підставі зазначеного, арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. просить стягнути оплату послуг та відшкодування витрат за період виконання ним обов'язків ліквідатора ТОВ "36,6" з 12.02.2013 року по 02.12.2013 року.

Відповідно до ч. 12 ст. 3-1 Закону про банкрутство оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Аналіз зазначених норм права дозволяє зробити висновок, що оплата послуг арбітражного керуючого, за відсутності інших джерел, відноситься до обов'язку кредиторів. При цьому, дотримуючись принципу пропорційності, суд може покласти обов'язок з відшкодування витрат та оплати послуг ліквідатора на всіх кредиторів боржника, грошові вимоги яких включені до ліквідаційного балансу, пропорційно до розміру затверджених кредиторських вимог.

Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" кредитори у справі про банкрутство мають рівні права на несуть однакові зобов'язання як учасники провадження у справі.

Так як у справі є декілька кредиторів, суд першої інстанції, дотримуючись принципу пропорційності понесених ліквідатором витрат та оплати, розподілив оплату вартості послуг ліквідатора арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. між всіма кредиторами.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду та вважає правомірним задоволення заяви арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. про стягнення з Управління пенсійного фонду України у Кодимському районі Одеської області на користь арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. 1 406,49 грн., з Кодимського районного центру зайнятості на користь арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. 170,34 грн., з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на користь арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. 21 442,61 грн. оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період виконання ним повноважень ліквідатора боржника 12.02.2013 року по 02.12.2013 року.

В той же час, суд апеляційної інстанції, застосовуючи положення Закону про банкрутство в редакції чинній з 19.01.2013 не звернув уваги, що норми нової редакції Закону у справах про банкрутство відсутнього боржника не застосовуються, оскільки процедура банкрутства такого боржника цією редакцією не передбачена. Тому заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника, подана до 19.01.2013року, з усіма наслідками здійснення ліквідації, розглядаються за правилами попередньої редакції. Відтак апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви арбітражного керуючого.

Відповідно до частини 2 статті 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

За приписами ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2016 року прийнята з порушенням та невірним застосуванням вимог чинного законодавства, в зв'язку з чим підлягає скасуванню, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 27 вересня 2016 року у справі № 916/64/13-г слід залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича задовольнити.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2016 року у справі № 916/64/13-г скасувати, ухвалу Господарського суду Одеської області від 27 вересня 2016 року в частині оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. залишити в силі.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді В.М. Коваленко

Б.М. Поляков