ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № 911/1460/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В.,суддівСибіги О.М., Швеця В.О.за участю представників:позивача Січкаренко А.А. (дов. від 04.01.2016 р. №б/н)відповідача Млечко І.В. (дов. від 07.12.2016 р. №б/н)розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Вест Груп ЛТД"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 р.у справі№911/1460/16 Господарського суду Київської областіза позовомВіто-Поштової сільської ради Київської областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Вест Груп ЛТД"пророзірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення 17 344,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Віто - Поштова сільська рада Київської області звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Груп ЛТД" про розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.12.2005 та стягнення 17 344,30 грн. заборгованості по орендній платі.

Позовні вимоги Віто - Поштової сільської ради Київської області обґрунтовані приписами ч. 2 ст. 651, ч. 2, 3 ст. 653, ст. 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 93, 96, п. "д" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 15, 13, ч.ч. 1, 2 ст. 21, ч.ч. 2, 4 ст. 31, ст. 34 Закону України "Про оренду землі", порушенням відповідачем умов договору оренди, та тим, що відповідач систематично не сплачує орендну плату, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 17 344,30 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.06.2016 р. (суддя Христенко О.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 р. (головуючий суддя Власова Ю.Л., судді Агрикова О.В., Корсакова Г.В.), позовні вимоги задоволено частково. Припинено провадження у справі в частині стягнення 12 000,00 грн. заборгованості по орендній платі (у зв'язку зі сплатою відповідачем вказаної суми). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Груп ЛТД" на користь Віто-Поштової сільської ради Київської області 139,66 грн. заборгованості по орендній платі та 2 342,49 грн. судового збору. Відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення 5 204,64 грн. заборгованості по орендній платі (у зв'язку зі сплатою відповідачем вказаної суми). Розірвано договір оренди земельної ділянки від 02.12.2005 р., укладений між позивачем та відповідачем, посвідчений приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округа Ященко П.В., зареєстрований в реєстрі за №14507.

Приймаючи рішення суди попередніх інстанцій вказували про те, що відповідач в порушення умов договору систематично (на протязі восьми місяців) не сплачував орендну плату, що є достатньою правовою підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.12.2005.

Суд апеляційної інстанції також наголосив на тому, що не приймає доводи відповідача щодо помилкового перерахування орендної плати іншому отримувачу в зв'язку з технічною помилкою, оскільки за весь час несплати орендної плати, і до звернення позивача з відповідним позовом, останній жодного разу не звернувся до позивача, або до Управління Державної казначейської служби України, або до ДПІ Святошинського району, з листами щодо вказаних вище обставин.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Груп ЛТД" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 22.06.2016 р. в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки від 05.12.2005 р. скасувати; постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 р. скасувати, ухвалити нове рішенням, яким відмовити Віто-Поштовій сільській раді Київської області в задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки від 05.12.2005 р.

В своїй скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Груп ЛТД" посилається на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2016. справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Швець В.О., Корсак В.А.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.12.2016 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.12.2016 р., у зв'язку з навчанням з підвищення кваліфікації судді Корсака В.А., визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Сибіга О.М., Швець В.О.

У письмових поясненнях Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Груп ЛТД" вказує про обставини, які просить врахувати при вирішенні даного спору.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 21.12.2016 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити касаційну скаргу з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 02.12.2005 між Віто-Поштовою сільською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Груп ЛТД" був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно умов п.1.1 якого орендодавець передає, a орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться у селі Юрівка Києво - Святошинського району, Київської області по вул. Набережна.

Згідно з п.2.1. договору земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.2.2. договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,5503 га.

Пунктом 2.3. договору сторони визначили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, виданого Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів від 17.06.2005 №7607, складає 309076, 13 грн.

Згідно з п.3.1 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 12.08.2008 підписаної сторонами) цей договір укладено строком на 48 років, починаючи з дати його державної реєстрації.

Відповідно до п.4.1. договору орендна плата за використання земельної ділянки вноситься орендарем один раз на місяць не пізніше 15 числа кожного місяця шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Віто-Поштової сільської ради, зазначений у розділі 17 цього договору.

Згідно з п.4.2. договору (в редакції договору від 28.01.2011 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеному між сторонами) сума орендної плати визначається у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки на рік у вигляді щомісячних платежів.

Відповідно до п.4.3 договору обчислення розміру орендної плати за орендовану земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що орендар може вносити плату на майбутній період.

Згідно з п.5.1 договору земельна ділянка передається в оренду з метою розміщення виробничої бази по ремонту автотракторної техніки та розміщення автогосподарства відповідача.

Відповідно до п.12.4. договору оренди дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, а також з інших підстав визначених законом.

Вказаний договір оренди земельної ділянки було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Ященко П.В. та зареєстровано в реєстрі за №14507.

Також, договір зареєстрований і у Києво-Святошинському районному відділі земельних ресурсів, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2005 за №334. Державна реєстрація за №040632900009 від 25.01.2006.

25.01.2006 між сторонами було підписано акт приймання-передачі орендованої земельної ділянки, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв в платне володіння і користування земельну ділянку площею 0,5503 га, яка знаходиться у с. Юрівка Києво - Святошинського району Київської області по вул. Набережна, 2 для розміщення виробничої бази по ремонту автотракторної техніки та розміщення господарства.

Звертаючись до суду з даним позовом Віто-Поштова сільська рада Київської області вказувала про те, що відповідач в порушення умов договору систематично (на протязі восьми місяців) не сплачував орендну плату, що є безумовною та достатньою правовою підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки.

За приписами процесуального законодавства, рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленою господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору,і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами чинного законодавства.

Відносини, пов'язані з орендою землі, відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі", регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, є договори та інші правочини.

Як вже зазначалось 02.12.2005 між Віто-Поштовою сільською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Груп ЛТД" був укладений договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі", однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, на час укладення між Віто-Поштовою сільською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Груп ЛТД" договору оренди земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки, відповідно до витягу з технічної документації про визначення нормативної грошової оцінки, складала 309 076, 13 грн.

28.01.2011 між сторонами була укладена додаткова угода до договору від 02.12.2005, якою сторони передбачили, що сума орендної плати визначається у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки.

Відповідно ж до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №2671/86-16 від 31.05.2016 наданого Управлінням Держгеокадастру у Києво - Святошинському районі Київської області нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки становить 522 762,44 грн.

Водночас при вирішенні даної справи суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки вищевказаному Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №2671/86-16, не встановили чи вносили сторони зміни до договору оренди земельної ділянки від 02.12.2005 стосовно розміру орендної плати та вартості нормативної грошової оцінки земельної ділянки шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди землі, а також не з'ясували на підставі якої нормативної грошової оцінки (від 2005 р. чи 2016 р.) позивачем нараховувалась орендна плата.

Після з'ясування вищевказаного суди повинні надати належну правову оцінку розрахунку заборгованості з орендної плати за земельну ділянку, яка виникла у відповідача.

Судами попередніх інстанцій не було встановлено і наступне.

Так, з позовної заяви Віто-Поштової сільської ради Київської області вбачається, що підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.12.2005 є систематична несплата (протягом восьми місяців) відповідачем орендної плати, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 17 344,30 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, приписи якої кореспондуються з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 651 Цивільного кодексу України також унормовано, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно до п. "д" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

У розумінні приписів наведеної норми договір оренди землі можливо розірвати лише в разі несплати орендної плати, яка носить системний характер. При цьому, на момент виникнення спірних правовідносин, поняття "систематичної несплати" законодавчо не визначено та є оціночним.

Разом з тим, при вирішенні даного спору суди попередніх інстанцій не встановили

в яких саме конкретно місяцях мала місце систематична несплата (два і більше місяця підряд) орендної плати орендарем орендодавцеві (п."д" частина 1 статті 141 Земельного кодексу України), в якій сумі існує заборгованість за договором по орендній платі орендаря перед орендодавцем, та відповідно не оцінили значимість завданої орендарем орендодавцеві шкоди з урахуванням фактично сплаченої орендної плати (частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України).

З вищевказаного вбачається, що суди попередніх інстанцій взагалі не з'ясували чи має заборгованість по орендній платі відповідача перед позивачем системний характер, та чи є підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки.

До того ж, ні суд першої, ні суд апеляційної інстанції не прийняли до уваги Довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюється Києво - Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 09.09.2016 №3326/10/10-13-17.

Колегія суддів касаційної інстанції зауважує і на тому, що суди попередніх інстанцій взагалі не врахували, що відповідно до розділу І Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 №122, Єдиний казначейський рахунок - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.

Відповідно до п. 2.1 вказаного Положення Єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Таким чином, всі сплачені податки і збори (обов'язкові платежі) не залежно від того, до якого бюджету вони сплачені, в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - Єдиний казначейський рахунок, а зарахування податку на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів, а тому, помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання.

Колегія суддів зауважує, що викладене вище переконливо свідчить про неповне з'ясування судами обставин справи, що є підставою для скасування попередніх судових актів та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи, що в силу статті 1117 Господарського процесуального кодексу України у суду касаційної інстанції відсутнє право встановлювати або вважати доведеними обставини справи, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, так само як і надавати їм власну юридичну оцінку, колегія суддів зазначає, що у розумінні статті 1119 названого Кодексу усі вищевикладені обставини є підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій у даній справі і передачі її на новий розгляд до місцевого господарського суду.

За таких обставин колегія суддів, беручи до уваги доводи, викладені в касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Груп ЛТД", дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, під час здійснення якого суду необхідно врахувати вищезазначені обставини, які стали підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, і повністю встановивши фактичні обставини справи, підтверджені належними та допустимими доказами, з наданням їм обґрунтованої юридичної оцінки, вирішити спір з приводу наявності чи відсутності підстав для задоволення позову із застосуванням до спірних правовідносин відповідних норм матеріального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110,11111 Господарського процесуального кодексу України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Груп ЛТД" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у справі №911/1460/16 та рішення Господарського суду Київської області від 22.06.2016 скасувати, справу направити на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя М.Данилова

Судді О.Сибіга

В.Швець