Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 21.12.2016 року у справі №911/1143/16 Постанова ВГСУ від 21.12.2016 року у справі №911/1...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № 911/1143/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В.(головуючого, доповідача), Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київобленерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 року у справі № 911/1143/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тесей-1" до публічного акціонерного товариства "Київобленерго" в особі його Макарівського районного підрозділу про скасування оперативно-господарської санкції,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою про скасування оперативно-господарської санкції застосованої відповідачем у вигляді нарахування позивачу 912477,30 грн. за рішенням комісії з розгляду акта №К029711 від 05.03.2015 року про порушення Правил користування електричною енергією у споживача оформленого протоколом від 10.02.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, посилається на те, що він не порушував правил користування електричної енергії, яке полягало у втручанні в розрахунковий засіб обліку з метою зниження показників електричної енергії, а відтак не може нести відповідальність за дії, які він не вчиняв.

Рішенням господарського суду Київської області від 23.08.2016 року (суддя Подоляк Ю.В.) позов задоволено повністю; скасовано застосовану відповідачем оперативно-господарську санкцію у вигляді нарахування позивачу вартості недорахованої електричної енергії в розмірі 912477,30 грн. за рішенням комісії з розгляду акта № К029711 від 05.03.2015 року про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом комісії від 10.02.2016 року № 0144.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 року (судді: Зубець Л.П., Алданова С.О., Мартюк А.І.) рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 28.04.2011 року між позивачем, як споживачем, та відповідачем, як постачальником, було укладено договір про постачання електричної енергії №220016486.

За умовами Договору (п.п.1.1, 2.1, 2.2.2, 2.3.2) постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1000 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору. Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ). Постачальник зобов'язується продавати (постачати) споживачу електроенергію, як товар з урахуванням його особливих споживчих якостей та фізико-технічних характеристик. Споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору та режиму роботи електроустановки.

В розділі 4 Договору сторонами визначено відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов Договору, згідно з п.п.4.2.3, 4.2.7 якого споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006р. №562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою. Споживач не несе відповідальності перед постачальником відповідно до вимог п.п.4.2.1-4.2.3 Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до п.7.1 Договору облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) споживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунковим способом згідно з вимогами Додатку №4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію" та Додатку №5 (5а) "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

В п.9.4 Договору вказано про те, що останній набирає чинності з дня його підписання. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов.

Згідно з Актом про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому №1234 від 02.01.2014 року, представниками відповідача за участю представника позивача, як споживача, під час виконання робіт з перевірки обліку на об'єкті споживача встановлено фазний лічильник №0648555 тип НІК 2301АК1 та передано на зберігання пломби встановлені енергокомпанією.

05.03.2015 року відповідачем було проведено технічну перевірку розрахункового засобу обліку електричної енергії позивача, розташованого в приміщенні позивача в с. Калинівка по вул. Київській, 188.

Згідно з Актом технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії №079840 від 05.03.2015 року, який підписано представниками сторін, на момент перевірки розрахунковий електролічильник недовраховував 30% електроенергії.

За наслідками вищезгаданої перевірки відповідачем було складено акт про порушення №К 029711 від 05.03.2015 року, в якому зазначено про підозру на втручання в схему електролічильника з метою зниження показників розрахункового обліку. Прилад обліку знятий, укладений в пакет, пакет опломбований пломбою № В00007189. В графі "зауваження споживача (уповноваженої ним особи) до складеного акта №К 029711" позивач вказав про відсутність втручань з його сторони, як споживача, в схему обліку.

Вилучений відповідачем електролічильник НІК 2301 типи АК1 серійний №0648555 було направлено на експертизу до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз і за результатами проведення експертного дослідження було складено висновок трасологічного та електротехнічного експертного дослідження №7942/15-33/7943/15-47 від 21.08.2015 року.

20.01.2016 року відбулося засідання комісії з розгляду акта №К 029711 від 05.03.2015 року про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом засідання комісії №0105 від 20.01.2016 року, за результатами якого прийнято рішення про те, що акт №К 029711 від 05.03.2015 року підлягає розрахунку згідно з п.2.5 Методики за період з 05.03.2012 року по 05.03.2015 року по тарифах, що діяли протягом періоду порушення. Представник позивача був присутній при розгляді акта №К 029711 від 05.03.2015 року та не погодився з прийнятим комісією відповідача рішенням, що відображено в протоколі засідання комісії №0105 від 20.01.2016 року.

10.02.2016 року відбулося засідання комісії з розгляду акта №К 029711 від 05.03.2015 року про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом №0144 від 10.02.2015 року, на якому було прийнято рішення про те, що акт №К 029711 від 05.03.2015 року підлягає розрахунку згідно з п.2.1.3 Методики за період 1095 днів з 05.03.2012 року по 05.03.2015 року по тарифах, що діяли протягом періоду порушення.

На підставі цього рішення та акта про порушення №К 029711 від 05.03.2015 року відповідач здійснив розрахунок обсягу спожитої та неврахованої електроенергії, згідно з яким вартість недорахованої електричної енергії складає 912 447,30 грн. Позивач не погодився з прийнятим рішенням, про що вказано в протоколі засідання комісії № 0144 від 10.02.2016 року.

Відповідач направив позивачу лист №06/230/1043 від 15.02.2016 року, до якого було додано: протокол №0144 від 10.02.2016 року, розрахунок до Акта №К 029711 від 05.03.2015 року, рахунок-фактура на оплату 912 447,30 грн. вартості недоврахованої електроенергії.

Не погодившись із застосуванням до нього оперативно-господарських санкцій, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду, посилаючись на те, що ним не було допущено порушення Правил користування електричною енергією, про які зазначав відповідач. За твердженням позивача, відповідачем не доведено факту втручання позивачем в роботу приладу обліку електричної енергії, у зв'язку з чим правові підстави для нарахування йому санкцій відсутні.

Предметом даного судового розгляду є вимоги споживача про скасування застосованої постачальником оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості недорахованої електричної енергії.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, суди попередніх інстанцій виходили з того, що виявлене відповідачем порушення Правил користуванням електричної енергії, яке полягає у втручанні в конструкцію електролічильника та відбулось завдяки додатковому розміщенню саморобного приладу в корпус лічильника, що впливає на зменшення показників обліку електричної енергії, за наявності цілісності розрахункового засобу обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр), знаходиться поза межами відповідальності позивача, як споживача електроенергії.

Однак, суд касаційної інстанції такі висновки вважає передчасними з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), врегульовані Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 року (із змінами та доповненнями). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Порядок здійснення розрахунків за електричну енергію визначений в розділі 6 Правил користування електричною енергією. Згідно з п.п.6.40-6.42 Правил користування електричною енергією у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №562. У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється.

Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ:

1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку);

2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів;

3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо);

4) пошкодження або відсутності пломб на приладах обліку, що враховують обсяг електричної енергії, переданої мережами споживача (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному ПКЕЕ), пошкодження зазначених приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку;

5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника;

6) підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку;

7) підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку;

8) підключення на окремих площадках вимірювання електроустановок або струмоприймачів, не передбачених проектом, розрахунки за електричну енергію спожиту якими мають здійснюватися за іншою тарифною групою, ніж установлено для цієї площадки вимірювання.

В п.п.2.1, 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією передбачено, що у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства. До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується. У разі виявлення у споживача порушень Правил користування електричною енергією, зазначених у підпунктах 1 - 4, 6 пункту 2.1 Методики, та за умови наявності договору про постачання електричної енергії для потреб струмоприймачів (електроустановок), щодо яких виявлено порушення, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 Методики, сума до сплати має бути зменшена на величину вартості електричної енергії відповідно до виставлених споживачу за період порушення рахунків за точкою (точками) обліку, на якій (яких) було виявлено порушення.

В п.п.3.2, 3.3, 3.7, 3.31, 3.32 Правил користування електричною енергією передбачено, що відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Для розрахункового обліку електричної енергії мають використовуватися засоби обліку, які пройшли повірку і відповідають вимогам Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки. Розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку. Підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропередавальною організацією. Перелік місць пломбування може бути розширений за обґрунтованою пропозицією однієї із сторін. При пломбуванні та/або встановленні індикаторів та приладів обліку з вмонтованими індикаторами оформляється акт про пломбування та встановлення індикаторів.

Споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України, забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування (п.п.5, 26 п.10.2 Правил користування електричною енергією).

У протоколі засідання комісії №0144 від 10.02.2016 року з розгляду акта №К 029711 від 05.03.2015 року про порушення Правил користування електричною енергією зазначено про те, що акт № К 029711 від 05.03.2015 року підлягає розрахунку згідно з п.2.1.3 Методики. Тобто, виходячи з наведеного, відповідач, як енергопостачальна організація, встановив факт допущення позивачем порушення Правил користування електричною енергією, яке зазначене у п.2.1.3 Методики.

Посилання судів попередніх інстанцій, як на підставу задоволення позову, про відсутність у акті про порушення ПКЕЕ №К029711 від 05.03.2015 року вказівок на виявлені порушення, які передбачені Правилами користування електричною енергією, а зазначення лише, що існує підозра на втручання в схему електролічильника з метою зниження показників розрахункового обліку, є помилковим.

Так, відповідно до п.2.1.3 Методики вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення порушень ПКЕЕ, зокрема, пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).

Вилучений електролічильник позивача НІК 2301 типи АК1 серійний №0648555 було направлено на експертизу до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, за результатами якої складено висновок трасологічного та електротехнічного експертного дослідження №7942/15-33/7943/15-47 від 21.08.2015 року.

Тобто, до отримання висновку експертизи від 21.08.2015 року енергопостачальник не мав можливості зазначити у акті №К029711 від 05.03.2015 року, яким саме чином здійснюється втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, однак наявність явних ознак такого втручання встановлена технічною перевіркою розрахункового засобу обліку електричної енергії, про що зазначено у акті №079840 від 05.03.2015 року, оскільки на момент перевірки розрахунковий електролічильник недораховував 30% електроенергії.

Більш того, у вказаному висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 21.08.2015 зазначено про те, що в інформаційно-довідковій базі КНДІСЕ виявлено відбитки свинцевих пломб із позначками Держперевірки, які відповідають відбитку свинцевої пломби із позначками Держперевірки із досліджуваного лічильника НІК 2301 АК1. Навішена на лічильник НІК 2301 АК1 свинцева пломба з позначками Держперевірки не піддавалася зняттю та повторному навішуванню. Будь-яких значних механічних пошкоджень зовнішньої поверхні лічильника не виявлено. Під металевим щитом та барабанним обліковим механізмом виявлено полімерну плівку чорного кольору, під полімерною плівкою виявлено вмонтований механізм не передбачений конструкцією. В наданому на дослідження електролічильнику типу НІК 2301 АК1 заводський № 0648555 встановлено відсутність пошкоджень внутрішніх електронних елементів. Втручання в конструкцію електролічильника відбулося завдяки додатковому розміщенню саморобного приладу в корпус лічильника, що вплинуло на зменшення показників обліку електричної енергії: по фазі А - повністю відсутній облік, по фазі В та С - облік може здійснюватися на 31%, 45% або 22,5% від величини спожитої електричної енергії. В принципову електричну схему лічильника були внесені зміни у вигляді підключення паралельно до вимірювальних резисторів струму фази А контактів реле (закорочення вимірювального кола) та підключення додаткових резисторів величиною 1,4 Ом та 2,5 Ом (2,6 Ом) паралельно до вимірювальних резисторів фаз В та С.

Таким чином, експертним висновком встановлено факт наявності у корпусі лічильника, що належить позивачу, саморобного пристрою, який знижує покази даного приладу обліку.

Посилання позивача на те, що вказаним експертним висновком не було встановлено факту порушення пломб, а отже відсутні підстави для притягнення останнього до відповідальності за порушення у сфері електроенергетики, не спростовує факту встановлення стороннього пристрою в лічильний механізм електролічильника, що призводить до позаоблікового споживання електричної енергії.

Оскільки саме на споживача законодавством (п.10.2 ПКЕЕ) покладено обов'язок забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу виробника відповідних засобів обліку і не допускати безоблікового користування електричною енергією (електролічильник споживача недораховував 30% електроенергії на момент проведення перевірки), висновок господарських судів про задоволення позову є передчасним та зроблений з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, в зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що судами дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам.

Отже, висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову про скасування оперативно-господарської санкції не грунтуються на обставинах спору та вимогах законодавства.

За таких обставин, прийняті судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київобленерго" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 року та рішення господарського суду Київської області від 23.08.2016 року скасувати, і справу № 911/1143/16 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді І.Кондратова

Л.Стратієнко

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст