ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № 910/9480/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Мачульського Г.М., Дроботової Т.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аладін-2013"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.10.2016у справі№910/9480/16 Господарського суду міста Києваза позовомКомунального підприємства "Печерськсервіс"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Аладін-2013"третя особа: Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)простягнення заборгованості, розірвання договору та зобов`язання вчинити дії

У судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Рижкова Л.Є. (представник за дов. від 21.01.2016);

від відповідача: не з'явилися;

від третьої особи: Ваховська І.Б. (представник за дов. від 22.07.2016);

В С Т А Н О В И В :

У травні 2016 року Комунальне підприємство «Печерськсервіс» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аладін-2013» про стягнення 169 947,88 грн. заборгованості за договором № 2049 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.10.2015 р., 68 305,23 грн. заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 17 895,79 грн. пені, 1 329,01 грн. 3% річних та 5 203,63 грн. збитків від інфляції; розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 2049 від 20.10.2015 р.; зобов'язання ТОВ «Аладін-2013» передати за актом приймання-передачі Коммунальному підприємству «Печерськсервіс» нежитлове приміщення площею 1 245,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1 літ. «Ж», корп. 6.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №2049 від 20.10.2015 р. в частини внесення орендної плати.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.08.2016 року у справі №910/9480/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 року, припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 300,00 грн. та компенсації витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою у розмірі 40,00 грн.; позовні вимоги Комунального підприємства "Печерськсервіс" задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аладін-2013" на користь Комунального підприємства "Печерськсервіс" заборгованість з орендної плати у розмірі 169 647,80 грн., заборгованість з компенсації витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою у розмірі 68 265,23 грн., пеню у розмірі 17 895,79 грн., 3% річних у розмірі 1 329,01 грн., 3% річних у розмірі 5 203,63 грн.; розірвано договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 2049 від 20.10.2015 р., укладений між Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариством з обмеженою відповідальністю "Аладін-2013" та Комунальним підприємством "Печерськсервіс"; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Аладін-2013" передати за актом приймання-передачі Комунальному підприємству "Печерськсервіс" нежитлове приміщення площею 1 245,40 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1, літера "Ж", корпус 6.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі встановлених обставин справи, враховуючи умови спірного договору, дійшов висновку, що наявність заборгованості та несвоєчасне внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання спірного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аладін-2013" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 03.08.2016 року в частинах розірвання договору оренди, виселення та стягнення коштів, та в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів статті 651 Цивільного кодексу України.

Заявник касаційної скарги зазначає, що у даному випадку Комунального підприємства "Печерськсервіс" не має права виступати орендодавцем та мати права орендодавця, зокрема, права розривати договір оренди.

Скаржник також зазначає, що укладений договір оренди є таким, що не підлягає достроковому розірванню в односторонньому порядку внаслідок неналежного виконання відповідачем істотних умов, оскільки позивач був позбавлений можливості вільно розпоряджатись орендованим об'єктом з причини перебування на прилеглій території об'єкту автомобільної техніки та будівельних матеріалів.

У відзиві на касаційну скаргу Комунальне підприємство "Печерськсервіс" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, з підстав, викладених у відзиві.

20.12.2016 до суду касаційної інстанції від ТОВ "Аладін-2013" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з перебуванням на лікарняному їх представника, яке не підлягає задоволенню, оскільки ТОВ "Аладін-2013" не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно із ст. 28 ГПК України, з числа, як своїх працівників, так і осіб не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Доказів щодо неможливості такої заміни представника і неможливості розгляду справи без участі представника ТОВ "Аладін-2013" суду не надано.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалами справи та було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, розпорядженням Печерської районної в місті Києві ради від 03.08.2010 р. № 222-р «Про тимчасове перезакріплення з КП «Плодоовочі» на КП «Печерськблагоустрій» нежилих приміщень, що розташовані на Військовому проїзді, 1» нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Київ, Військовий проїзд, 1, були закріплені на праві господарського відання за КП «Печерськблагоустрій» та передані йому на баланс по акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 03-1 від 06.08.2010 р.

Рішеннями Київської міської ради № 405/6621 від 27.10.2011 р. «Про деякі питання діяльності комунальних підприємств, установ, організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та передаються до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації» та № 37/8321 від 20.09.2012 р. «Про деякі питання діяльності комунального підприємства по благоустрою Печерського району міста Києва «Печерськблагоустрій», що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва» Комунальне підприємство «Печерськблагоустрій» було перейменовано на Комунальне підприємство «Печерськсервіс» та віднесено до сфери управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

20.10.2015 р. між Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (орендодавець), ТОВ «Аладін-2013» (орендар) та КП «Печерськсервіс» (підприємство-балансоутримувач) був укладений договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 2049, за умовами якого орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради № 756/756 від 26.12.2014 р., передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1, літера «Ж» корпус 6, для розміщення складу.

Пунктом 3.1 вказаного договору оренди передбачено, що орендна плата визначена на підставі методики розрахунку орендної плати та майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 р. № 415/1280, і становить без ПДВ: 44,33 грн. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку серпень 2015 - 55 212,59 грн.

Відповідно до пункту 3.5 договору додатково до орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою, компенсацією витрат підприємства та компенсацією витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 4.2.20 договору орендар зобов'язаний після припинення дії цього договору протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу.

Крім того, відповідно до пунктів 6.7, 9.4, 9.6 договору оренди, при невиконанні або порушенні однією із сторін умов договору, він може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Договір припиняється, зокрема, у разі невиконання або систематичного неналежного виконання істотних умов договору. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших причин, передбачених законодавчими актами України.

Пунктом 7.5 договору оренди передбачено, що у разі закінчення/припинення дії цього договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди балансоутримувачу у стані не гіршому, ніж в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоду, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що він є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 20.10.2015 р. по 18.10.2018 р.

Станом на 16.05.2016 р. відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов'язку по сплаті орендної плати за користування приміщенням в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим, у останнього перед позивачем виникла заборгованість по орендній платі в сумі 169 947,88 грн. та заборгованість з компенсації витрат за користування земельною ділянкою у розмірі 68 305,23 грн. в період лютий-грудень 2015 р. та лютий, квітень, травень 2016 р.

У зв'язку з вищенаведеними обставинами, позивачем на адресу відповідача 10.03.2016 р. було направлено вимогу про сплату боргу № 08-12, яка відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

В подальшому 16.03.2016 р. орендодавець направив на адресу відповідача лист № 062/07/15-2667 про сплату заборгованості з орендної плати, в якому зазначено про існування боргу станом на 01.03.2016 р. у розмірі 188 452,09 грн. (4 місяці), яку просив погасити відповідача в строк до 25.03.2016 р.

Також даним листом орендодавець зазначав, що у випадку неотримання інформації після 25.03.2016 р. вказаний лист буде розцінюватись як відмова від договору оренди з урахування п. 5.1.3 договору, а тому ТОВ «Аладін-2013» з 25.03.2016 р. у разі несплати заборгованості необхідно звільнити орендоване приміщення та відповідно до п. 4.2.20 договору передати по акту приймання-передачі балансоутримувачу.

Листом № 46 від 06.04.2016 р. відповідач повідомив позивача про відсутність станом на 31.03.2016 р. заборгованості за оренду нежитлових приміщень протягом трьох місяців підряд з дня закінчення строку платежу з урахуванням здійснених ним проплат за оренду приміщень в сумі 77 624,37 грн платіжним дорученням від 18.03.2016 р. та 30.03.2016 р. на суму 80 700,00 грн на виконання умов договорів оренди, зокрема й спірного договору № 2049 від 20.10.2015 р.

Проте, як вбачається із наявних матеріалів справи, 25.03.2016 р. КП «Печерськсервіс» направив орендарю лист № 01-16, яким зазначив, що дійсно на рахунок балансоутримувача 18.03.2016 р. від орендаря надійшли кошти в розмірі 77 624,37 грн, які були зараховані в рахунок погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з тої дати, що виникла у найдавніший період, тобто заборгованість за спірним договором у відповідача не була погашена в повному обсязі за зазначений позивачем період.

Спірні правовідносини щодо оренди нерухомого майна комунальної власності регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що істотними умовами договору оренди є, зокрема орендна плата з урахуванням її індексації.

Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі (частина третя статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (частини перша та третя статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 Цивільного кодексу України).

У статтях 610, 611 Цивільного кодексу України закріплено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з приписами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, підчас розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем було сплачено на користь позивача 340,00 грн. основної заборгованості у зв'язку з чим та відповідно до п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновком про відсутність предмету спору в частині стягнення частини основної суми заборгованості з орендної плати в сумі 300,00 грн, компенсації з витрат балансоутримувача у розмірі 40,00 грн та необхідність припинення провадження у справі у вказаній частині.

Отже, неоплаченими залишилися сума основної заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 169 647,80 грн. та заборгованості з компенсації витрат за користування земельною ділянкою в сумі 68 265,23 грн.

Враховуючи те, що вказані суми коштів, як це передбачено умовами договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 2049 від 20.10.2015 р., зокрема пунктом 3.7, відповідачем у повному обсязі не сплачено, суди дійшли обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача основної заборгованості зі сплати орендної плати (з урахуванням сплачених в період розгляду спору в суді першої інстанції 340,00 грн) у розмірі 169 647,80 грн. та заборгованості з компенсації витрат за користування земельною ділянкою в сумі 68 265,23 грн.

Крім цього, враховуючи приписи статей 549, 625 Цивільного кодексу України, статей 230, 232 Господарського кодексу України та пункти 3.2 та 6.2 договору оренди, судова колегія вважає правомірними висновки судів попередніх інстанцій про стягнення з відповідача 17 895,79 грн. пені за період з 16.11.2015 р. по 15.05.2016 р., 1 329,01 грн. 3% річних та 5 203,63 інфляційних втрат.

Стосовно позовних вимог про розірвання договору оренди та зобов`язання передати за актом приймання-передачі об`єкт оренди, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 783 Цивільного кодексу України передбачає підстав для дострокового розірвання договору найму на вимогу наймодавця.

Крім підстав для дострокового розірвання договору найму на вимогу наймодавця, які визначені статтею 783 Цивільного кодексу України, договір найму може бути достроково розірвано за рішенням суду за наявності загальних підстав, передбачених статтею 651 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 08.05.2012 зі справи № 5021/966/2011.)

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, з правової природи відносин оренди вбачається, що при укладенні вказаного договору орендодавець (в даному випадку балансоутримувач), перш за все, має на меті отримання орендної плати.

У період з 16.11.2015 р. по 15.03.2016 р. відповідач мав заборгованість перед позивачем за 5 місяців підряд, що було доведено належними та допустимим доказами позивачем та не спростовано відповідачем.

Відтак, невиконання відповідачем зобов'язання з внесення орендної плати свідчить про позбавлення балансоутримувача того, на що він розраховував при укладенні договору.

Враховуючи факт невиконання відповідачем зобов'язання з внесення орендної плати, наявність значної заборгованості останнього та оскільки нормами законодавства та умовами договору оренди передбачено можливість дострокового розірвання договору за рішенням господарського суду у разі невиконання або систематичного неналежного виконання істотних умов договору, висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про задоволення позову про розірвання договору № 2049 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 20.10.2015 р. та виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Аладін-2013» з нежилого приміщення загальною площею 1 245,40 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 1, літера «Ж» корпус 6, передавши по акту прийому-передачі зазначене приміщення Комунальному підприємству «Печерськсервіс», колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим.

Посилання заявника касаційної скарги, про неможливість використання орендарем орендованого приміщення, оскільки прилегла територія до об`єкту оренди заставлена автомобілями, будівельною технікою та вагончиками, що перешкоджає господарській діяльності відповідача, не можуть бути підставою для скасування рішення у справі, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та текстом оскаржуваних рішень і постанови.

Так судами надавалась оцінка вказаним доводам відповідача та було встановлено, що обґрунтованих звернень відповідача до позивача з приводу неможливості використання приміщення за весь період договору оренди не надходило, у зв'язку з чим обґрунтованих доказів існування обставин, які б унеможливлювали використання орендованого майна, відповідачем не надано.

Посилання заявника касаційної скарги на те, що КП «Печерськсервіс» не наділений законним правом (відповідно до умов договору та приписів чинного законодавства України) на надсилання повідомлення про розірвання договору оренди та подання відповідного позову до суду, з огляду на те, що він не є стороною договору, також не можуть бути підставою для скасування рішення у справі, оскільки вони були враховані судом попередніх інстанцій з наданням відповідної оцінки та обґрунтованим відхиленням таких доводів.

Інші доводи заявника викладені ним у касаційній скарзі, колегія вважає такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, спростовуються матеріалами та встановленими судами першої та апеляційної інстанції обставинами справи.

Отже, оскільки скаржником правомірних висновків судів попередніх інстанцій не спростовано, а судом касаційної інстанції порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, не виявлено, то і підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у справі №910/9480/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді: Г.М. Мачульський

Т.Б. Дроботова