ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № 910/6704/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В.(доповідач)суддів Вовка І.В. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: Купрієнко В.І. Слєсь Р.В., Шеїна Н.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз"на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 23 червня 2016 року Київського апеляційного господарського суду від 02 листопада 2016 рокуу справі№ 910/6704/16за позовомпублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Газові автомобільні заправки"про врегулювання розбіжностей за договором

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 р. позивач звернувся до суду з позовом (з урахування заяви від 28.04.2016) про зобов'язання відповідача викласти пункти 8.1, 8.2 договору транспортування природного газу № CHR /2016/0661/1602000658 від 24.02.2016 та додатки № 1, № 3 до договору у запропонованій ним редакції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2016 (суддя - Шкурдова Л.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 (головуючий - Кропивна Л.В., судді - Суховий В.Г., Смірнова Л.Г.), в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" направило товариству з обмеженою відповідальністю "Газові автомобільні заправки" для погодження та підписання проект договору транспортування природного газу № CHR/2016/0661/1602000658 від 24.02.2016 з додатками до нього у двох примірниках в редакції, яка відповідає типовому договору, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2497 від 30.09.2015.

Супровідним листом № 01-2016-16/03-2 від 16.03.2016 відповідач направив позивачу в особі його структурного підрозділу - Чернігівського лінійного управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (діє від імені позивача та уповноважений на укладення договорів на транспортування природного газу) оригінал договору транспортування природного газу № CHR/2016/0661/1602000658 від 24.02.2016 з протоколом розбіжностей від 24.02.2016 та додатки № № 1, 2 у новій редакції відповідача.

Отримання Чернігівським ЛВУ МГ договору та протоколу розбіжностей підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0219205027663, в якому зазначено, що поштове відправлення вручено та одержано представником за довіреністю Рибалко І.О. - 18.03.2016.

Згідно з протоколом розбіжностей відповідач запропонував пункти договору викласти у такій редакції: - пункт 8.1. договору "величина договірної потужності замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у додатку 1 до цього договору". Пункт 8.2. договору "величина договірної потужності на 2016-2017 газовий рік становить 155 м3/год або 3 722 м3/добу".

Позивач з редакцією вказаних пунктів та додатків № № 1, 2 не погодився, у зв'язку з чим звернувся до господарського суду.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1173 від 24.07.1998 "Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу" ДК "Укртрансгаз" є монополістом на ринку нафти та газу, на якого покладено функції з транспортування магістральними газопроводами та зберігання природного газу по всій території України. Функції оператора Єдиної газотранспортної системи України покладено на ПАТ "Укртрансгаз" (наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 882 від 02.12.2013).

За приписами ч. 3 ст. 179 ГК України укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Загальний порядок укладання господарських договорів передбачений ст. 181 ГК України.

Відповідно до п. п. 2, 3 ст. 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У раз якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору іншій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Згідно з ч. 4 ст. 181 ГК України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідно до ч. 7 ст. 181 ГК України, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Господарські суди врахувавши, що позивач отримав протокол розбіжностей - 18.03.2016, а з позовом звернувся до суду лише 11.04.2016, тобто з пропуском строку, встановленого приписами ст. 181 ГК України для передачі розбіжностей, що залишились не врегульованими між сторонами при укладені договору до суду для розгляду, прийшли до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи позивача про те що, оскільки, лист відповідача був зареєстрований в першу робочу годину першого робочого дня, а саме 21.03.2016, що є підставою вважати саме цей день днем отриманням позивачем листа, то вони були предметом розгляду апеляційного суду, який прийшов до правильного висновку, що Чернігівським ЛВУ МГ (уповноваженим позивачем на укладення договорів, пов'язаних із транспортуванням природного газу) отримано підписаний відповідачем договір з протоколом розбіжностей 18.03.2016, що підтверджується поштовим витягом Укрпошти за № 0219205027680, копією квитанції та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0219205027663.

Враховуючи викладене, підстав для скасування судових рішень, постановлених відповідно до вимог закону та встановлених у справі обставин, не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати за подання касаційної скарги покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23 червня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02 листопада 2016 року у справі за № 910/6704/16 - без змін.

Головуючий, суддя Л. Стратієнко Суддя І. Вовк Суддя І. Кондратова