ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року Справа № 910/24980/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М., Вовка І.В., Стратієнко Л.В.,розглянувши касаційну скаргу комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016у справі№ 910/24980/15 Господарського суду міста Києва за позовомфізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до1.Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району" 2.Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" треті особи1.Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 2.Київська міська рада провизнання договорів недійсними за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_5,

від відповідача-1: Башинський О.Д.,

від відповідача-2: не з"явився,

від третіх осіб: Глобенко Л.В.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4.) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального управління "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них" Шевченківського району м. Києва, Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" про визнання недійсним договору №47 від 14.11.2007 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва та додаткового договору від 01.08.2009 до договору оренди нерухомого майна (громадських вбиралень громадського типу) від 14.11.2007 №47.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.07.2016 (суддя Маринченко Я.В.) позов задоволено. Визнано недійсним договір про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва від 14.11.2007 №47, укладений між Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району" м. Києва та ФОП ОСОБА_4 та Додатковий договір від 01.08.2009 до Договору оренди нерухомого майна (громадських вбиралень стаціонарного типу) від 14.11.2007 №47. Здійснено розподіл судових витрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 (колегія суддів у складі: Мартюк А.І. - головуючий суддя, судді: Буравльов С.І., Ткаченко Б.О.) рішення місцевого господарського суду від 28.07.2016 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2016 року скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 02.08.2007 до Головного управління комунальної власності міста Києва з метою участі в конкурсі по отриманню в оренду громадської вбиральні загальною площею 101 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 надійшла заява за підписом ОСОБА_4 про участь у конкурсі на право оренди громадської вбиральні площею 101 кв.м за адресою АДРЕСА_1, до заяви було подано: конкурсну пропозицію на використання та благоустрій орендного приміщення площею 101 кв.м за адресою: АДРЕСА_1; умови конкурсу на право оренди нежилого приміщення за адресою АДРЕСА_1; копію свідоцтва про державну реєстрацію СПД ОСОБА_4; копію паспорта ОСОБА_4; копію ідентифікаційного коду ОСОБА_4; довідку про штатний розклад працівників обслуговуючих громадську вбиральню за адресою: АДРЕСА_1; квитанцію про сплату реєстраційного збору за участь у конкурсі ОСОБА_4 згідно реєстру від 27.07.2007.

Рішенням Київської міської ради №419/3253 від 01.10.2007 ФОП ОСОБА_4, як переможцю конкурсу, передано майно територіальної громади міста Києва в оренду, а саме громадську вбиральню загальною площею 101 кв.м, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

14.11.2007 між Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по утриманню автошляхів та споруд на них" Шевченківського району (орендодавець) та СПД-ФОП ОСОБА_4 (орендар) було укладено договір №47 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Київради від 01.10.2007 №419/3253 передає, а орендар, як переможець конкурсу, приймає в оренду нежилі приміщення (об'єкт оренди) за адресою: по АДРЕСА_1, для організації громадської вбиральні з правом надбудови.

Об'єктом оренди за договором є нежилі приміщення, загальною площею 101,00 кв.м, згідно з План-Схемою, що складає невід'ємну частину цього договору; устаткування, інвентар та інше майно (за наявності) згідно з переліком, що є невід'ємною частиною цього договору (п.2.1 договору).

Згідно з п.3.1. 3.2 договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату та податок на землю. Запропонований учасником конкурсу розмір орендної плати становить 50,00 грн. за 1 кв.м. Таким чином, розмір орендної плати за місяць на дату підписання договору становить 5050 грн., в тому числі ПДВ 841,67 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням інфляції за поточний місяць.

В подальшому між сторонами було укладено додатковий договір від 01.08.2009 відповідно до умов якого сторони погодили внести зміни, зокрема, до преамбули Договору оренди та визначити орендодавцем - Комунальне підприємство "Київкомунсервіс".

ФОП ОСОБА_4 посилаючись на те, що документів на участь у конкурсі не подавав, спірного договору та додаткової угоди не підписував, і взагалі не був обізнаний про укладання зазначених договорів та подання вищеперерахованих документів звернувся з даним позовом про визнання недійсним договору оренди про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва від 14.11.2007 №47, укладений між Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району" м. Києва та ФОП ОСОБА_4 та Додатковий договір від 01.08.2009 до Договору оренди нерухомого майна (громадських вбиралень стаціонарного типу) від 14.11.2007 №47 на підставі ст. 215 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1-3, 6 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами (п. 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, відповідно до висновків експертів, зроблених за результатами судової почеркознавчої експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та містяться у Висновку №895/896/16-32 від 15.06.2016, наданого до суду: підпис від імені ФОП ОСОБА_4 в пункті "Орендар" розділу 10 "Юридичні особи та банківські реквізити сторін" в оригіналі договору №47 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, укладеного між КП ШЕУ Шевченківського району міста Києва та ФОП ОСОБА_4, від 14.11.2007 - виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою; Підпис від імені ФОП ОСОБА_4 в оригіналі Акту прийому-передачі приміщення від 14.11.2007, який є додатком до договору №47 від 14.11.2007, - виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою; підпис від імені ФОП ОСОБА_4 в пункті "Орендар" в оригіналі додаткового договору б/н від 01.08.2009 до договору оренди нерухомого майна (громадських вбиралень стаціонарного типу) від 14.11.2007 за №47- виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою; підпис від імені ФОП ОСОБА_4 в оригіналі конкурсної пропозиції ФОП ОСОБА_4 на використання та благоустрій орендного приміщення площею 101 м. кв. за адресою по АДРЕСА_2, від 01.08.2007 - виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою; підпис від імені ФОП ОСОБА_4 на електрофотокопії умов конкурсу на право оренди нежилого приміщення за адресою АДРЕСА_1, які надавались для участі ФОП ОСОБА_4 в конкурсі на право оренди громадської вбиральні площею 101 м. кв. за адресою по АДРЕСА_1, - виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою; підписи від імені ФОП ОСОБА_4 на електрофотокопії сторінок паспорта ОСОБА_4 (серія СН 594769, виданого Харківським РУ ГУ МВС України в місті Києві 21.10.1997 року), яка надавалась для участі ФОП ОСОБА_4 в конкурсі на право оренди громадської вбиральні площею 101 м. кв. за адресою по АДРЕСА_1, - виконані не ОСОБА_4, а іншою особою; підпис від імені ФОП ОСОБА_4 на електрофотокопії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, виданої ДПІ у Харківському районі м. Києва 10.02.1999 року), яка надавалась для участі ФОП ОСОБА_4 в конкурсі на право оренди громадської вбиральні площею 101 м. кв. за адресою по АДРЕСА_1, - виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою; підпис від імені ФОП ОСОБА_4 на електрофотокопії довідки №1379 про штатний розклад працівників обслуговуючих громадську вбиральню за адресою по АДРЕСА_1, КП "Шляхово-експлуатаційного управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва" від 19.12.2006, яка надавалась для участі ФОП ОСОБА_4 в конкурсі на право оренди громадської вбиральні площею 101 м. кв. за адресою по АДРЕСА_1, виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою.

Судами попередніх інстанцій на підставі доказів у розумінні ст. ст. 32-34 ГПК України встановлено, що позивачем не подавалось заявок на участь в конкурсі на отримання в оренду комунального майна, не підписувались спірні договори, акт приймання-передачі та встановлено відсутність доказів надання відповідних довіреностей іншим особам на участь у вказаному конкурсі та укладання від імені позивача спірного договору, відсутність доказів виконання позивачем вказаного договору, що могло б свідчити про визнання такого договору.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій встановивши, що договір про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва №47 від 14.11.2007, укладений між Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утримання автомобільних шляхів та споруд на них" Шевченківського району міста Києва та ФОП ОСОБА_4 та додатковий договір від 01.08.2009 до договору оренди нерухомого майна (громадських вбиралень стаціонарного типу) від 14.11.2007 №47 були укладені поза межами волевиявлення орендаря за договором, та не відповідали внутрішній волі позивача, дійшли обгрунтованого висновку про недійсність спірних договорів на підставі ст. 215 ЦК України.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, до вимог про визнання недійсним договору застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки, перебіг якої починається від дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач про порушення своїх прав дізнався у 2015 році, на підтвердження чого надав суду копію заяви до ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві та копію апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 04.12.2013 по справі №910/20285/13, яка подана до Київського апеляційного господарського суду 04.06.2015.

Враховуючи вищевикладене, приписи ст.ст. 256-257, 261 ЦК України, суди попередніх інстанцій встановивши, що спірні договори є недійсним в силу ст. 215 ЦК України та позивачем не було пропущено позовну давність по заявленим позовним вимогам, дійшли правомірного висновку, що порушене право позивача підлягає захисту, у зв"язку з чим обгрунтовано задовольнили позов.

Доводи скаржника про обізнаність позивача про наявність спірних договорів ще у 2008 році під час розгляду справи №51/135, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що як встановлено судами попередніх інстанцій ФОП ОСОБА_4 в судовому засіданні по даній справі присутній не був, як не був присутній і уповноважений представник позивача, матеріали справи №51/135 знищені за закінченням строку зберігання, отже суд позбавлений можливості перевірити чи подавались відзив, копія договору страхування саме позивачем чи уповноваженим ним представником. Доказів, які б спростовували висновки попередніх судових інстанцій скаржником до касаційної скарги не надано.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, на підставі вищевикладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовані норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підставі для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 року у справі №910/24980/15 - без змін.

Головуючий Н.М.Нєсвєтова

Судді І.В.Вовк

Л.В.Стратієнко