ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року № 29/589-07 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В.суддів Вовка І.В. Кондратової І.Д.за участі представників: скаржника: позивача: відповідача: 3-іх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: прокуратури: не з'явився не з'явився не з'явився не з'явилися Хорс К.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги державного підприємства "Жовтневе лісове господарство", заступника прокурора Харківської області на рішення та постановуГосподарського суду Харківської області від 22 листопада 2007 р. Харківського апеляційного господарського суду від 01 листопада 2016 р.у справі№ 29/589-07за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Федерація боксу і кікбоксінгу"до 3-і особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Безлюдівської селищної ради Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській областіпро визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2007 р. позивач звернувся до суду з позовом до Безлюдівської сільської ради про визнання за ним права власності на комплекс будівель, що складається з будинку відпочинку Б-2 площею 51,5 кв.м., будинку відпочинку В-2 площею 51,5 кв.м., будинку відпочинку Г-2 площею 51,5 кв.м, будинку відпочинку Д-2 площею 51,5 кв.м., будинку відпочинку Е-2 площею 51,5 кв.м., будинку відпочинку Л-2 площею 51,5 кв.м., будинку відпочинку Ж-2 площею 50,2 кв.м., будинку відпочинку 3-2 площею 50,2 кв.м., будинку відпочинку И-2 площею 50,2 кв.м., будинку відпочинку К-2 площею 50,2 кв.м., будинку відпочинку М-2 площею 112,2 кв.м., будинку відпочинку Н-2 площею 112,2 кв.м., кафе А-2 площею 108,6 кв.м., шашличної П-1 площею 10,1 кв.м., лазні О-2 площею 122,8 кв.м., приміщення для охорони Р-1 площею 4,8 кв.м., розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Безлюдівка, вул. Нагірна, 59.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.11.2007р. (суддя Тихий П.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 р. (головуючий - Терещенко О.І., судді - Сіверін В.І., Ільїн О.В.), позов задоволено. Визнано за позивачем право власності на вказані вище будівлі.

У касаційній скарзі державне підприємство "Жовтневе лісове господарство", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове, яким у позові відмовити.

З цих же підстав заступник прокурора Харківської області в своїй касаційній скарзі також просить скасувати судові рішення та постановити нове рішення.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи судом відхилено у зв'язку з відсутністю обставин, за яких спір не може бути вирішено в цьому судовому засіданні.

Заслухавши пояснення прокурора, суд вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 10.06.1999р. між Харківською районною державною адміністрацією та ТОВ "Федерація боксу і кікбоксингу" було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 10.06.1999р. надає, а орендар приймає у тимчасове користування земельну ділянку, за адресою: Нагор'євське, водоймище Жовтневого лісгоспу на території Безлюдівської селищної ради, загальною площею 80,3 га, у тому числі води 70,3 га, інших угідь (пісків) 10,0 га згідно з планом користування (п.1.1. договору).

Договір зареєстровано у Харківській райдержадміністрації, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 10.06.1999р. №259 та посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кулієвою Л.Л.

Пунктом 1.2 договору сторони погодили, що земельна ділянка надається у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 10 років для створення зони відпочинку "Нагор'євський", проведення культурно - оздоровчих, рекреаційних та спортивних заходів.

09.08.2001р. між Харківською районною державною адміністрацією та ТОВ "Федерація боксу та кікбоксингу" було укладено договір оренди земельної ділянки лісового фонду, відповідно до умов якого орендодавець на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 30.07.2001р. №311 "Про надання ТОВ "Федерація боксу та кікбоксингу" в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди земельної ділянки Жовтневого держлісгоспу" надає, а орендар приймає у тимчасове користування земельну ділянку з лісового фонду (п.1.1 договору)

Вказаний договір укладений строком на 10 років, починаючи з дати його реєстрації (п.2.2 договору)

Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що земельна ділянка передається в оренду з метою культурно - оздоровчих, рекреаційних цілей без права капітального будівництво та права вирубки дерево - чагарникових насаджень.

Договір зареєстровано у Харківському районному відділі земельних ресурсів, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 04.09.2001р. №2 та посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Матвієвською Г.В.

Рішенням Безлюдівської селищної ради від 10.07.2007р. №407 "Про присвоєння поштових адрес об'єктам ТОВ "Федерація боксу і кікбоксингу" присвоєно поштові адреси об'єктам ТОВ "Федерація боксу та кікбоксингу": майновому комплексу, що складається з господарського блоку - складу, ресторану з будівлею для електрообладнання, КТП, водонапірної вежі та туалету - смт. Безлюдівка, вулиця Нагірна, 55; кафе з будівлею для електрообладнання, КТП та туалетом - смт. Безлюдівка, вулиця Нагірна, 57; майновому комплексу, що складається з 9 будинків для відпочинку, кафе, бані - смт. Безлюдівка, вулиця Нагірна, 59.

06.08.2007р. комунальним підприємством "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" було складено технічні паспорти на збудовані будівлі та споруди.

Позов обгрунтований тим, що комплекс будівель, розташований за адресою: Нагор'євське, водоймище Жовтневого лісгоспу на території Безлюдівської селищної ради належить позивачу на праві приватної власності, проте у зв'язку з відмовою у проведенні державної реєстрації та видачі документів про право власності на вказаний комплекс будівель, право власника на розпорядження нерухомістю порушено.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена ) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч.3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішення суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно, а земельна ділянка, на якій самочинно побудований комплекс уже надана позивачу в оренду, а тому, на думку суду, цього достатньо для визнання за позивачем права власності на збудовані ним об'єкти нерухомості.

Погоджуючись з такими висновками суду першої інстанції, апеляційний господарський суд, крім того, зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Але такий висновок зроблений внаслідок неправильного застосування вказаної норми матеріального права, адже поза увагою суду залишилися абзаци 2, 3 цієї ж частини ст. 331 ЦК України, які передбачають, що якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації, яку у спірному випадку на час звернення з позовом до суду не було здійснено.

Крім того, повторивши розлогу правову позицію, викладену у постанові Верховного суду України від 28 січня 2015 року у справі №6-225цс14 щодо застосування ст. 376 ЦК України, апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, позивач є власником нерухомого майна, яке є предметом даного спору, не вказавши при цьому відповідно до якої ж частини вказаної статті за позивачем можливо визнати право власності на самочинно збудовані будівлі.

Але вказав, що такий висновок підтверджується зазначеним вище договором оренди земельної ділянки від 10.06.1999 року та договором оренди земельної ділянки лісового фонду від 09.08.2001 року, що надавали позивачу право їх забудови за умовами договорів, відповідно - на створення зони відпочинку "Нагор'євський", проведення культурно - оздоровчих, рекреаційних та спортивних заходів та з метою культурно - оздоровчих, рекреаційних цілей без права капітального будівництво та права вирубки дерево - чагарникових насаджень.

Такий висновок суду не відповідає змісту вказаних договорів, оскільки в жодному з них не вказано право позивача на будь-яку забудову.

За змістом частини першої та другої ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно є самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Незважаючи на цитування апеляційним господарським судом вказаних норм, висновок зроблений протилежний - позивач набув права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в силу того, що він його збудував.

Задовольняючи позов, господарські суди не звернули увагу на те, що згідно ч.3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо вирішення компетентним органом за зверненням позивача питання про надання останньому земельної ділянки, розташованої під збудованим нерухомим об'єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній.

Крім того, відповідно до положень ст. 95 ЗК України та ст. 25 Закону України "Про оренду землі" орендар, як тимчасовий землекористувач, з урахуванням умов надання земельної ділянки та її цільового призначення, має право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі та споруди лише за умови згоди на це орендодавця.

Необхідно також зазначити, що відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Уповноважений орган, який здійснює оформлення права власності та видає свідоцтво про право власності, не перебуває з позивачем у правовідносинах зі здійснення ним права володіння, користування та розпорядження майном, щодо якого заявлені позовні вимоги про визнання права власності. У зв'язку з цим відмова зазначеного органу в оформленні права власності на об'єкти нерухомого майна з підстав ненадання усіх необхідних документів не є оспорюванням чи невизнанням права власності, проте позов пред'явлено саме до Безлюдівської селищної ради у зв'язку з відмовою останньої видати свідоцтво про право власності через відсутність необхідних документів.

Незважаючи на вказане, суди прийшли до висновку про пред'явлення позову до належного відповідача.

Посилання суду апеляційної інстанції на рішення Європейського суду з права людини від 24.06.2003 р. №44277/98 "Стретч проти Сполученого Королівства", яким було встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції", отже визнання недійсним договору, згідно якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим, видається недоречним, оскільки в цьому випадку порушення закону мали місце не з боку публічного органу, а з боку позивача (орендаря), що виразилося в самочинному будівництві об'єктів нерухомості.

Тобто, обставини справи, розглянутої ЄСПЛ, і справи № 29/589-07 суттєво відрізняються.

Посилання суду апеляційної інстанції на те, що ДП "Жовтневе лісове господарство" - постійний користувач земельної ділянки, яка була надана в оренду позивачу знало про наявність договірних відносин з приводу оренди земельної ділянки лісового фонду, які існували між Харківською райдержадміністрацією та ТОВ "Федерація боксу та кікбоксингу" ще у серпні 2001 р., оскільки з підпис підприємства міститься на договорі оренди земельної ділянки лісового фонду від 09.08.2001 р. для правильного вирішення спору значення не мають, оскільки обізнаність про договір оренди не свідчить про обізнаність щодо узаконення рішенням суду самочинно збудованих будівель.

Що стосується доводів суду апеляційної інстанції про недоведеність скаржником здійснення капітального будівництва чи здійснення вирубки дерев - чагарникових насаджень, то з цього приводу необхідно зазначити таке.

На час прийняття рішення місцевим господарським судом питання реєстрації прав власності на нерухоме майно регулювалося Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5, відповідно до п.1.6 якого реєстрації підлягало права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Не підлягали реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов'язані фундаментом із землею.

А відповідно до п.6 переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, викладеного в додатку №1 до вказаного Тимчасового положення, таким документом, в тому числі, були свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями, у видачі якого було відмовлено відповідачем.

Отже, факт звернення позивача з вказаним позовом свідчить про те, що збудовані ним будівлі не були тимчасовими спорудами чи спорудами, не пов'язаними фундаментом із землею.

Зрештою, це вбачається також з технічних паспортів на вказані будівлі.

Отже, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними і обгрунтованими, оскільки вони постановлені внаслідок порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, а тому підлягають скасуванню.

Враховуючи, що фактичні обставини справи встановлені повно і всесторонньо суд касаційної інстанції вважає за можливе постановити нове рішення, яким у позові відмовити.

У зв'язку з скасуванням постанови суду апеляційної інстанції також підлягає скасуванню і окрема ухвала цього суду від 01.11.2016 р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з позивача на користь скаржника необхідно стягнути судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги у сумі 6 136,90 грн. та за подання касаційної скарги у сумі 6 694,80 грн., а всього - 12 831,70 грн., а також на користь прокуратури Харківської області 6 694,80 грн. відшкодування судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційні скарги державного підприємства "Жовтневе лісове господарство", заступника прокурора Харківської області задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 22 листопада 2007 року, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01 листопада 2016 року, окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 01 листопада 2016 року у справі за № 29/589-07 скасувати та постановити нове рішення, яким у позові товариства з обмеженою відповідальністю "Федерація боксу і кікбоксінгу" до Безлюдівської селищної ради про визнання права власності на комплекс будівель, що складається з будинку відпочинку Б-2 площею 51,5 кв.м., будинку відпочинку В-2 площею 51,5 кв.м., будинку відпочинку Г-2 площею 51,5 кв.м, будинку відпочинку Д-2 площею 51,5 кв.м., будинку відпочинку Е-2 площею 51,5 кв.м., будинку відпочинку Л-2 площею 51,5 кв.м., будинку відпочинку Ж-2 площею 50,2 кв.м., будинку відпочинку 3-2 площею 50,2 кв.м., будинку відпочинку И-2 площею 50,2 кв.м., будинку відпочинку К-2 площею 50,2 кв.м., будинку відпочинку М-2 площею 112,2 кв.м., будинку відпочинку Н-2 площею 112,2 кв.м., кафе А-2 площею 108,6 кв.м., шашличної П-1 площею 10,1 кв.м., лазні О-2 площею 122,8 кв.м., приміщення для охорони Р-1 площею 4,8 кв.м., розташованого за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Безлюдівка, вул. Нагірна, 59, відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Федерація боксу і кікбоксінгу" (61022, м.Харків, вул.Сумська,39, кв.26, ЄДРПОУ 2468365) на користь державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" (61017, м.Харків, вул. Серіківська, 36, ЄДРПОУ 00993165) відшкодування судового збору у сумі 12 831,70 грн., сплаченого за подання апеляційної і касаційної скарг.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Федерація боксу і кікбоксінгу" ( 61022, м.Харків, вул.Сумська,39, кв.26, ЄДРПОУ 2468365) на користь прокуратури Харківської області (61050, м.Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, ЄДРПОУ 02910108) відшкодування судового збору у сумі 6 694,80 грн. сплаченого за подання касаційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий, суддя Л. СтратієнкоСуддя І. ВовкСуддя І. Кондратова