ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року Справа № 916/3722/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Порто-Франко"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 (головуючий суддя Філінюк І.Г., судді Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.) та ухвалуГосподарського суду Одеської області від 04.09.2015 (суддя Д'яченко Т.Г.)у справі№ 916/3722/15 Господарського суду Одеської областіза позовомПублічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Порто-Франко"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім"простягнення 554811982,72 грн.,

за участю представниківпозивачане з'явились,відповідачаВербицький Я.В.,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.09.2015 у справі №916/3722/15, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.10.2015, позовну заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко" повернуто позивачу без розгляду на підставі п. п. 3, 5 ст. 63 ГПК України.

Не погоджуючись з вказаними ухвалою та постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції та передати справу на розгляд до Господарського суду Одеської області.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційним судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду, а також невірно застосовано норми процесуального права, зокрема п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що заявлена вимога про відшкодування шкоди хоч і виникла на підставі укладення різних правочинів, але обставини укладення цих правочинів вже встановлені рішеннями судів у справах: 916/4454/14, 910/27914/14, 910/10144/15, 910/27916/14, 910/27917/14, 910/27918/14. Також, на думку заявника, оскільки повернена позовна заява відповідала вимогам ст. 54 ГПК України щодо її форми та змісту, всі інші обставини щодо предмету доказування, як то подання кредитних договорів, повідомлення про відступлення права вимоги повинні вирішуватись в процесі судового провадження.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники позивача не з'явились.

Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників позивача.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Повертаючи позовну заяву на підставі п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України, місцевий господарський суд виходив із того, що заявлені вимоги про стягнення ґрунтуються на окремих доказах, що охоплюються різними договорами, відповідно, сумісний розгляд позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, що утруднить вирішення спору, з чим погоджується суд касаційної інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" суми збитків у розмірі 554811982,72 грн. Наявність таких збитків позивач пов'язує з неправомірними діями відповідача, що призвели до неотримання банком спірних грошових коштів за умовами багатьох правочинів:

- умовами іпотечного договору від 28.12.2012 між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "Порто-Франко" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім", на підставі якого забезпечувались вимоги за 13 кредитними договорами;

- договором факторингу № 1 про відступлення прав вимоги за 12 договорами від 16.08.2014;

- договором факторингу № 2 про відступлення прав вимоги за 108 договорами від 22.08.2014;

- договором факторингу № 3 про відступлення прав вимоги за 9 договорами від 26.08.2014;

- договором факторингу № 4 про відступлення прав вимоги за 6 договорами від 26.08.2014;

- договором факторингу № 5 про відступлення прав вимоги за 2 договорами від 27.08.2014;

- договором про відступлення права вимоги за договорами застави № 1520 від 22.08.2014;

- договором про відступлення права вимоги за іпотечними договорами № 1451 від 22.08.2014.

Тобто заявлено вимоги за різними угодами, які відповідно до приписів ст. 202 ЦК України є самостійними правочинами, містять окремі суттєві умови, такі як предмет, ціну, строк дії.

Згідно з ч. 1 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Як роз'яснено у п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т. п.

Таким чином, з урахуванням вимог ст. 58 ГПК України, позовні вимоги повинні виходити з одних і тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги, і об'єднання позовних вимог можливе, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються не подібними, а тими самими доказами.

Судами попередніх інстанцій вірно відзначено, що хоча правове обґрунтування позовних вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Порто-Франко" є однаковим та вони пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав та законних інтересів (стягнення шкоди), разом з тим такі вимоги не пов'язані між собою підставами виникнення і не є похідними одна від одної.

Крім того, суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру із визначенням та дослідженням різного кола доказів щодо встановлення обставин, пов'язаних з понесенням позивачем збитків та спричинення їх неправомірними діями відповідача за різними правочинами, що перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи у двомісячний термін, встановлений у ст.69 ГПК України.

Виходячи з наведеного, висновок судів про повернення позовної заяви без розгляду у зв'язку з об'єднанням в одній позовній заяві кількох вимог до одного відповідача, сумісний розгляд яких перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, ґрунтується на матеріалах справи і вимогах закону.

Також, як встановлено судами та вбачається з матеріалів оскарження ухвали, позовна заява Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко" не містить обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум у розмірі 554811982,72 грн., а також доказів, на підставі яких позивач визначив даний розмір збитків.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми, суд повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на викладене суди дійшли вірного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України у зв'язку з відсутністю у матеріалах позовної заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Порто-Франко" обґрунтованого розрахунку суми шкоди та у зв'язку з об'єднанням в одній позовній заяві кількох вимог до одного відповідача, сумісний розгляд яких перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Згідно зі ст. 111-13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок судів про наявність фактичних та правових підстав для повернення позовної заяви без розгляду є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства і наявним у справі матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Порто-Франко" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.09.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 у справі № 916/3722/15 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова