ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року Справа № 910/11503/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Столиця-Буд"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 25.09.2015 (головуючий суддя Зубець Л.П., судді Мартюк А.І., Тищенко А.І.)у справі№ 910/11503/15 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністраціїдоТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Столиця-Буд"простягнення 7719803,45 грн.,

за участю представниківпозивачаТолсторебров І.М.,відповідачаКолесник Д.В., В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2015 у справі №910/11503/15 позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 5175774,40 грн. основної суми заборгованості за кредитом, 186722,37 грн. несплачених відсотків, 4516,14 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 775562,30 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 2258,07 грн. 30% річних за несвоєчасне погашення процентів, 523577,47 грн. 30% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 1051392,70 грн. простроченої заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції. Стягнуто з відповідача в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73080,00 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2015 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Столиця-Буд" у клопотанні про відстрочення чи звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2015 у справі № 910/11503/15, апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернуто скаржнику без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного господарського суду та постановити нову, якою відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення або взагалі звільнити від сплати такого.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційним судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду, оскільки необгрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання відстрочення/звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема ч.ч. 1,2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

На думку скаржника, у зв'язку із залишком суми на рахунку в банку позивача в розмірі 165798,16 грн., в якому розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу на ліквідацію банку, а також зважаючи на збільшення податковим органом суми грошового зобов'язання відповідача з податку на додану вартість на 4697052,00 грн., відповідач позбавлений можливості розпоряджатися своїми коштами та сплатити судовий збір, а тому просив апеляційний суд відстрочити або взагалі звільнити від сплати такого, враховуючи складний матеріальний стан.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено апеляційним судом, звертаючись 28.08.2015 з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2015 у справі №910/11503/15, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Столиця-Буд" не сплатило судовий збір за подання такої у розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".

Так, згідно зі ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, станом на час звернення з апеляційною скаргою, підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, у разі подання позовної заяви майнового характеру, - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Натомість у апеляційній скарзі товариством викладено клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору з посиланням на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Столиця-Буд" перебуває у дуже скрутному фінансовому становищі, оскільки скаржник позбавлений можливості розпоряджатися своїми коштами на рахунку №2600466312001 із залишком суми у розмірі 165798,16 грн. станом на 28.07.2015 у банку позивача та оплачувати, в тому числі, суми судового збору через початок процедури ліквідації банку позивача. Адже відповідно до постанови Правління НБУ від 16.07.2015 №460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.07.2015 №138 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.

Як визначено положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як роз'яснено п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У даному випадку заявником касаційної скарги є юридична особа - суб'єкт господарювання, який здійснює господарську (підприємницьку) діяльність на власний ризик з метою одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

При цьому сама по собі обставина неможливості користування коштами на одному з рахунків автоматично не означає відсутності у нього будь-яких коштів, необхідних для сплати судового збору. У порушення вимог ст. 33 ГПК України, як вбачається з встановлених судами обставин, жодних інших доказів у підтвердження наведених у клопотанні обставин заявник не надав.

Враховуючи, що відповідачем не доведено апеляційному суду наявності підстав для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а також підстав для відстрочення сплати такого, судом правомірно відмовлено у задоволенні відповідного клопотання.

При цьому повернення апеляційної скарги не позбавляє її заявника права повторного звернення до суду після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Відповідно до ст. 111-13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про наявність фактичних та правових підстав для повернення позовної заяви без розгляду є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Столиця-Буд" залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2015 у справі № 910/11503/15 - без змін.

Головуючий суддяО.О. ЄвсіковсуддіО.А. Кролевець О.В. Попікова