ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2016 року Справа № 915/328/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Карабаня В.Я.,

Корнілової Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Миколаївіндодяг"на рішеннягосподарського суду Миколаївської області від 30.05.2016 р. (суддя Дубова Т.М.)та на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 р. (судді: Разюк Г.П., Діброва Г.І., Гладищева Т.Я.)у справі№915/328/16 господарського суду Миколаївської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Миколаївіндодяг"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:Приватне виробничо-комерційне підприємство "Швидкість"простягнення 20 577 грн. 53 коп.за участю представників: від позивача Кучерява Т.Ю., довіреність №01/53-863 від 01.07.2016 р.від відповідача Власенко С.О., довіреність №16/03 від 16.03.2016 р.від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:Тимощук К.Г., довіреність вих. №19 від 12.02.2016 р.В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Миколаївіндодяг"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватного виробничо-комерційного підприємства "Швидкість" про стягнення 20 577 грн. 53 коп.

Правову природу заявленої до стягнення суми позивач визначив як заподіяну шкоду, а саме: недоотриманий прибуток (упущену вигоду) від продажу електроенергії, тобто різницю вартості середньодобового споживання електроенергії за попередній місяць і фактично спожитої за час, коли мав місце недовідпуск електроенергії третій особі.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 30.05.2016 р. у справі №915/328/16, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 р., позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 20 577 грн. 53 коп. збитків. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Так, місцевий та апеляційний господарські суди визнали, що позивачем доведено факт заподіяння йому шкоди, спричиненої неможливістю постачання електричної енергії третій особі, в результаті її незаконного відключення відповідачем від електромережі.

Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції та постановою апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Миколаївіндодяг" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 р., рішення господарського суду Миколаївської області від 30.05.2016 р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права.

Скаржник, зокрема, вважає, що господарськими судами попередніх інстанцій надано неналежну правову оцінку наявним доказам, внаслідок чого прийнято судові рішення за відсутності повного та всебічного встановлення фактичних обставин справи.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2016 р. справу №915/328/16 передано колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Корнілова Ж.О., Нєсвєтова Н.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.10.2016 р. колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Корнілова Ж.О., Нєсвєтова Н.М., касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Миколаївіндодяг" прийнято до провадження, та призначено її розгляд у судовому засіданні на 21.11.2016 р.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/5713 від 21.11.2016 р., у зв'язку з перебуванням судді Нєсвєтової Н.М. на лікарняному, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, за результатами якої у справі №915/328/16 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач

у справі), судді: Карабань В.Я., Корнілова Ж.О. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.11.2016 р.).

До початку судового розгляду представники позивача та третьої скористались правом, наданим їм ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та подали відзиви на касаційну скаргу.

В судове засідання 21.11.2016 р. з'явились представники позивача, відповідача та третьої особи.

Представниками позивача та третьої особи до початку судового розгляду було заявлено відвід судді Ємельянову А.С.

У зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю заявленого відводу, ухвалою Вищого господарського суду України від 21.11.2016 р. заяви Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" та Приватного виробничо-комерційного підприємства "Швидкість" про відвід судді Ємельянова А.С. у справі №915/328/16 залишено без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив її задовольнити.

Представники позивача та третьої особи в судовому засіданні заперечили проти задоволення касаційної скарги, просили оскаржувані судові акти залишити без змін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Предметом судового розгляду у справі №915/328/16 є позовна вимога про стягнення 20 577 грн. 53 коп.

Так, за твердженнями позивача внаслідок неправомірного припинення постачання електричної енергії відповідачем на об'єкт третьої особи -субспоживача в період з 17.04.2015 р. по 27.05.2015 р. та з 15.06.2015 р. по 09.07.2015 р., Публічному акціонерному товариству "Миколаївобленерго" було заподіяно шкоду у вказаному розмірі.

При цьому, з огляду на відсутність у зазначені періоди договірних правовідносин між сторонами, позивач вважає, що порядок відшкодування заявленої до стягнення шкоди у даному випадку визначається приписами ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 16 вказаного кодексу одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Як закріплено в ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Одночасно, згідно із ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі

особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Так, за загальними правилами з відповідача може бути стягнута майнова шкода за наявності повного складу деліктного правопорушення, а саме:

1) неправомірної поведінки особи;

2) наявності шкоди, завданої відповідачем, в тому числі неодержаного позивачем прибутку;

3) причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача та завданою шкодою, що виявились результатом таких дій (бездіяльності);

4) вини відповідача у настанні негативних наслідків.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності всієї сукупності вищевказаних підстав. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

У даному випадку, задовольняючи заявлені позовні вимоги господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що наявними в матеріалах справи доказами та обставинами, встановленими судовими рішеннями в інших судових справах, підтверджується факт незаконного відключення відповідачем третьої особи від електромережі.

Отже, за висновками попередніх судових інстанцій вказане свідчить про заподіяння відповідачем шкоди позивача у заявленому до стягнення розмірі.

Проте, з огляду на вищевикладені норми чинного законодавства та встановлені ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду судових рішень касаційною інстанцією, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає наведені висновки місцевого та апеляційного господарських судів передчасними та необґрунтованими.

Зважаючи на характер спірних правовідносин, що склались між сторонами справи та предмет заявленого позову, обов'язковому дослідженню в процесі судового розгляду справи №915/328/16 підлягала правова природа заявленої до стягнення суми.

Тобто, враховуючи, що наявність шкоди є обов'язковим елементом деліктного правопорушення, попередні судові інстанції мали встановити, чи завдано позивачу шкоду у вказаному ним розмірі та в чому дана шкода виражена (в реальних збитках або в упущеній вигоді).

Всупереч наведеному, місцевий та апеляційний господарські суди в своїх рішеннях зазначили, що позивачу завдано шкоду у вигляді недоотриманої вартості електроенергії (упущена вигода) та, одночасно з цим, вказали, що через обмеження відповідачем електропостачання третьої особи позивач не зміг надати оперативне коригування замовлених обсягів електроенергії та був змушений викуповувати її у Державного підприємства "Енергоринок" (реальні збитки).

В судовому засіданні посилаючись на договірні відносини між Публічним акціонерним товариством "Миколаївобленерго" та Державним підприємством "Енергоринок", представник позивача зазначив, що Публічному акціонерному товариству "Миколаївобленерго" заподіяно саме реальні збитки.

З викладеного вбачається, що попередніми судовими інстанціями не було належним чином досліджено предмет заявленого позову, а саме: не було встановлено факту наявності чи відсутності в діях відповідача повного складу

цивільного правопорушення, зокрема, такого його елементу, як заподіяна шкода.

Пунктом 11 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" №11 від 24.10.2011 р. передбачено, що, відповідно до ч. 1 ст. 47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч. 1 ст. 43 названого кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Поряд з цим, відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховую викладене, справа №915/328/16 підлягає передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду, під час якого господарському суду першої інстанції необхідно:

по-перше, встановити факт наявності або відсутності у позивача шкоди, заподіяної відповідачем;

по-друге, визначити в чому відповідна шкода виражена (реальні збитки або упущена вигода);

по-третє, дослідити вірність розрахунку розміру заявленої до стягнення шкоди, залежно від того в чому вона полягала;

по-четверте, у разі встановлення в діях відповідача повного складу деліктного правопорушення, в тому числі факту наявності у позивача шкоди у відповідному розмірі, протиправних дій відповідача та його вини в заподіянні цієї шкоди, вирішити питання про можливість застосування до відповідача такого виду відповідальності як відшкодування шкоди.

Вказані обставини мають істотне значення для вирішення спору по суті. Отже, під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене та в залежності від установлених обставин, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Миколаївіндодяг" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 30.05.2016 р. у справі №915/328/16 скасувати.

Справу №915/328/16 передати на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді В.Я. Карабань

Ж.О. Корнілова