ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2016 року Справа № 910/28080/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Корнілової Ж.О.,

Карабаня В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл"на рішеннягосподарського суду міста Києва від 20.04.2016 р. (суддя Андреїшина І.О.)та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.08.2016 р. (судді: Майданевич А.Г., Федорчук Р.В., Лобань О.І.)у справі№910/28080/14 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Українська агрохімічна компанія"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаОСОБА_2треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1.Приватний нотаріус Київського міського округу Білоконь Раїса Василівна 2.Публічне акціонерне товариство "Златобанк"провизнання недійсним договоруза участю представників: від позивачане з'явились від відповідача Радзієвська О.Є., довіреність б/н від 30.03.2015 р.від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаОСОБА_2, паспорт серія НОМЕР_1, вид. ЦВМ Держинського РВ УМВС України в Хар. обл. 05.06.1997 р. ОСОБА_5, довіреність №1163 від 16.11.2015 р.від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. не з'явились 2. не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.07.2015 р. у справі №910/28080/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 р., відмовлено у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська агрохімічна компанія" (далі - ТОВ "Українська агрохімічна компанія") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл" (далі - ТОВ "Вассма Рітейл"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського округу Білоконь Раїси Василівни та Публічного акціонерного товариства "Златобанк" про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі літ. М-2 площею 835 кв.м. (згідно технічного паспорту) від 15.12.2011 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.02.2016 р. у справі №910/28080/14 скасовано рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2015 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 р., справу передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду міста Києва від 20.04.2016 р. у справі №910/28080/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2016 р., позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір купівлі-продажу будівлі літ. М-2, загальною площею 835,0 кв.м (згідно технічного паспорту) від 15.12.2011 р., укладений між ТОВ "Українська агрохімічна компанія" в особі ОСОБА_6. та ТОВ "Вассма Рітейл" в особі Власенка А.І.

Судові рішення господарських судів попередніх інстанцій обґрунтовано доведеністю факту укладення оспорюваного договору від імені ТОВ "Українська агрохімічна компанія" не уповноваженою на це особою.

Не погодившись з судовими актами, прийнятими місцевим та апеляційним господарськими судами, ТОВ "Вассма Рітейл" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.04.2016 р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2016 р. та передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

В своїй касаційній скарзі заявник посилається на невірне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України.

За протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.10.2016 р. справу №910/28080/14 передано колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Ковтонюк Л.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.10.2016 р. колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Ковтонюк Л.В., касаційну скаргу ТОВ "Вассма Рітейл" прийнято до провадження, та призначено її розгляд у судовому засіданні на 31.10.2016 р.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/5177 від 26.10.2016 р., у зв'язку з відпусткою судді Карабаня В.Я., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, за результатами якої у справі №910/28080/14 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Ковтонюк Л.В., Нєсвєтова Н.М. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.10.2016 р.).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.10.2016 р. розгляд касаційну скаргу ТОВ "Вассма Рітейл" відкладено на 21.11.2016 р.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/5712 від 21.11.2016 р., у зв'язку з перебуванням судді Нєсвєтової Н.М. на лікарняному та відпусткою судді Ковтонюк Л.В., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, за результатами якої у справі №910/28080/14 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Корнілової Ж.О. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.11.2016 р.).

До початку судового розгляду представники позивачата третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача скористались правом, наданим їм ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та подали відзиви на касаційну скаргу.

В судове засідання 21.11.2016 р. з'явились представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, а також ОСОБА_2 особисто.

За клопотанням третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача в судовому засіданні 21.11.2016 р. здійснювався звукозапис.

Представники позивача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників позивача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив її задовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та ОСОБА_2 особисто в судовому засіданні заперечили проти задоволення касаційної скарги, просили оскаржувані судові акти залишити без змін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Предметом спору, що розглядається в межах даної судової справи, є визнання недійсним договору купівлі-продажу б/н від 15.12.2011 р.

За умовами вказаного договору ТОВ "Українська агрохімічна компанія" (продавець) зобов'язався передати побутові приміщення дільниці №5 (далі - нерухоме майно) у власність ТОВ "Вассма Рітейл" (покупець), а покупець зобов'язався прийняти нерухоме майно у власність і сплатити за нього обумовлену грошову суму.

Договір купівлі-продажу б/н від 15.12.2011 р. від імені продавця підписано ОСОБА_6 - представником за довіреністю, виданою директором товариства та посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Білоконь Р.В., а від імені покупця - директором Власенком А.І.

З п. 1.8 спірного договору вбачається, що продавець повідомив покупця про згоду учасників ТОВ "Українська Агрохімічна Компанія" на відчуження відповідного нерухомого майна, що оформлено протоколом зборів учасників позивача №02/10-01 від 02.10.2009 р.

Попередніми судовим інстанціями досліджено зміст та форму оспорюваного договору, у зв'язку з чим зроблено висновок, що відповідно до приписів ст. ст. 640, 657 Цивільного кодексу України даний договір є вчиненим з моменту його державної реєстрації, а саме: 15.12.2011 р.

Разом з цим, на думку позивача, договір купівлі-продажу б/н від 15.12.2011 р. не відповідає приписам ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки даний договір:

- підписаний сторонами за відсутності вільного волевиявлення учасників господарського товариства;

- від імені ТОВ "Українська агрохімічна компанія" підписаний особою з порушенням обов'язків щодо представництва;

- укладений в результаті зловмисної домовленості керівників покупця та продавця;

- не був спрямований на одержання ТОВ "Українська агрохімічна компанія" прибутку, що свідчить про його укладення на вкрай невигідних умовах.

Крім того, позивачем подано до місцевого господарського суду клопотання про вихід суду за межі позовних вимог.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В ст. 215 вказаного кодексу закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Таким чином, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Вказане, зокрема, роз'яснено в абз. 4 пп. 2.1 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013 р.

Зважаючи на наведене, вирішуючи спір, що виник між сторонами справи №910/28080/14, господарські суди попередніх інстанцій керувались наступним.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Даний припис викладено в ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Положеннями ст. 97 Цивільного кодексу України визначено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 145 Цивільного кодексу України, з якою кореспондуються приписи частини 1 статті 58 Закону України "Про господарські товариства", передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно ч. ч. 1 - 2, 4 ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним законом та установчими документами.

Поряд з цим, в ст. 143 Цивільного кодексу України та ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" унормовано, що установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут, який, зокрема, має містити відомості про склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень.

З наявних в матеріалах справи копій статуту позивача вбачається, що вищим органом ТОВ "Українська агрохімічна компанія" є збори його учасників. Виконавчим органом товариства є директор, який здійснює керівництво поточною діяльністю суб'єкта господарювання у межах своєї компетенції (п. п. 9.1, 9.8 статуту, в редакції, що діяла на момент укладення оспорюваного договору).

При цьому, до виключної компетенції зборів учасників ТОВ "Українська агрохімічна компанія" серед іншого належить надання згоди на укладення директором товариства угод та договорів, що стосуються відчуження та передачі у заставу (іпотеку) основних засобів, що належать товариству, а також на укладення договорів поруки на користь третіх осіб. Вказане викладено в пп. "м" п. 9.7. статуту позивача у відповідній редакції.

Таким чином, директор ТОВ "Українська агрохімічна компанія" не був наділений компетенцією вчиняти будь-який із вищевказаних правочинів без згоди загальних зборів учасників товариства.

Одночасно, місцевим та апеляційним господарськими судами було встановлено, що на момент вчинення договору купівлі-продажу б/н від 15.12.2011 р. директором ТОВ "Українська агрохімічна компанія" був Погонишев О.Г.

Рішенням загальних зборів ТОВ "Українська агрохімічна компанія", оформленим протоколом № 02/10-01 від 02.10.2009 р. Погонишеву О. Г., як директору товариства, надано повноваження на укладання та підписання від імені товариства угод та договорів, що стосуються відчуження (продажу), передачі у заставу (іпотеку) основних засобів, в тому числі, але не обмежуючись, нерухомого майна, земельних ділянок, що належать позивачу, а також договорів поруки на користь третіх осіб на період з 03.10.2009 р. по 01.03.2012 р. включно, а також надано керівнику право визначати на власний розсуд ціну та умови таких угод і договір. Продаж основних засобів повинен вчинятись не нижче, ніж за їх балансовою вартістю.

Однак, у своєму позові ТОВ "Українська агрохімічна компанія" вказує на незаконність рішення загальних зборів, оформленого протоколом № 02/10-01 від 02.10.2009 р.

Дана позиція позивача, зокрема, підтверджується встановленим в постанові Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 р. у справі №910/12493/14 фактом недійсності рішення загальних зборів учасників ТОВ "Українська агрохімічна компанія" від 02.10.2009 р., оформленого протоколом №02/10-01, який, в силу приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, має преюдиціальне значення для даної справи та не підлягає повторному доказуванню.

Враховуючи викладене, місцевий та апеляційний господарські суди прийшли до висновку, що директор ТОВ "Українська агрохімічна компанія" Погонишев О.Г. не мав достатнього обсягу повноважень на вчинення (підписання від імені позивача) оспорюваного договору, а, отже, і не міг надати відповідні повноваження ОСОБА_6., оскільки згідно ч. 1 ст. 238 Цивільного кодексу України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

За висновками попередніх судових інстанцій вказане свідчить про наявність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу б/н від 15.12.2011 р. через його укладення з порушенням приписів ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає наведений висновок місцевого та апеляційного господарських судів обґрунтованим, а прийняті ними судові рішення про задоволення заявленого у справі №910/28080/14 позову законними.

Крім того, судова колегія господарського суду касаційної інстанції погоджується з викладеною в оскаржуваному рішенні та постанові позицією попередніх судових інстанцій щодо недоведеності позивачем існування зловмисної змови між керівниками продавця та покупця за оспорюваним договором, а також щодо відсутності в матеріалах справи доказів подальшого належного схвалення даного правочину його сторонами.

Таким чином, зважаючи на те, що висновки місцевого та апеляційного господарських судів про юридично значиму поведінку сторін справи, відповідають дійсності, ґрунтуються на матеріалах справи та не суперечать приписам законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових актів.

При цьому, касаційна скарга залишається без задоволення, оскільки Вищий господарський суд України визнає, що рішення господарських судів попередніх інстанцій прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права та при повному з'ясуванні всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір за розгляд поданої ним касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вассма Рітейл" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2016 р. та рішення господарського суду міста Києва від 20.04.2016 р. у справі №910/28080/14 залишити без змін.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді Ж.О. Корнілова

В.Я. Карабань