ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2016 року Справа № 904/6461/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівПопікової О.В. Євсікова О.О., Кролевець О.А.за участю представників: позивача:Чеботарьова І.Г. дов. від 13.05.2014 відповідача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на ухвалуГосподарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2016та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016за заявоюКомунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" про відстрочку виконання рішення суду у справі№ 904/6461/15 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі"простягнення суми основного боргу за договором купівлі - продажу природного газу в розмірі 197 722 463 грн. 88 коп., пені в розмірі 21 101 090 грн. 94 коп., 3 % річних в розмірі 4 733 144 грн. 12 коп. та суми інфляційної складової в розмірі 53 744 573 грн. 05 коп.ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі - МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі") про стягнення суми основного боргу за договором купівлі - продажу природного газу в розмірі 197 722 463,88 грн., пені в розмірі 21 101 090,94 грн., 3 % річних в розмірі 4 733 114,12 грн. та інфляційних втрат в розмірі 53 744 573,05 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2015 ( суддя Новікова Р. Г.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 (головуючий суддя Кощеєв І.М., судді Євстигнеєв О.С., Науменко І.М.) позовні вимоги задоволено частково. Припинено провадження в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 8 196 122,84 грн. Зменшено розмір пені, заявленої до стягнення з 21 101 090,94 грн. до 10 550 545,47 грн. Стягнуто з Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суму основного боргу за договором купівлі - продажу природного газу в розмірі 140 448 316,39 грн., пеню в розмірі 10 550 545,74 грн., 3 % річних в розмірі 4 733 114,12 грн., інфляційні втрати у розмірі 46 113 427,05 грн. та 55 974,86 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

19.02.2016 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2015 видано судовий наказ.

Рішенням Дніпропетровської міської ради №26/6 від 13.04.2016 було змінено найменування відповідача з "Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" на "Комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпропетровської міської ради".

23.06.2016 Комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпропетровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відстрочення виконання рішення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2016 (суддя Новікова Р.Г.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 (головуючий суддя Джихур О.В., судді Виноградник О.М., Дмитренко Г.К.) задоволено заяву Комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпропетровської міської ради" про надання відстрочки виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2015, відстрочено виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі до 01.01.2017.

Ухвала місцевого та постанова апеляційного судів обґрунтовані положеннями статті 121 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наявність підстав для відстрочки виконання рішення господарського суду.

Не погодившись з ухвалою місцевого суду та постановою апеляційної інстанції Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2015.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 121 Господарського процесуального кодексу України. При цьому скаржник наголошує на тому, що обставини, на які вказує відповідач у заяві про відстрочку виконання рішення суду, а саме: тяжкий фінансовий стан, збитковість підприємства, соціальна значущість підприємства - не є винятковими в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України та не можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення суду.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без змін оскаржувані судові рішення з мотивів, у них викладених.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як роз'яснено пунктом 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже відстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Надаючи відстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2015, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, відповідач є комунальним підприємством, яке створено для задоволення потреб споживачів, у тому числі, населення та державних органів в теплопостачанні у вигляді опалення та гарячого водопостачання. Підприємство не уповноважене чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які відповідають витратам за надання послуг, тому постачає теплову енергію по вартості нижчої її собівартості.

При цьому основною обставиною, яка унеможливлює виконання цього рішення, є збитковість підприємства. Відповідно до звіту про фінансові результати за І квартал 2016 року збиток складає 39 250 000, 00 грн.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, дебіторська заборгованість державного бюджету з компенсації різниці в тарифах на теплову енергію перед відповідачем складає 76 751 400, 00 грн.

Крім цього на даний час на виконанні у державних виконавчих службах перебувають значна кількість виконавчих документів щодо стягнення грошових коштів з відповідача на користь позивача, виконавче провадження по яким одночасно поновлено з вересня 2015 року, оскільки сплинула процедура погашення заборгованості підприємствами паливноенергетичного комплексу згідно положень Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно енергетичного комплексу".

Згідно довідок Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" від 07.07.2016, та виписки Філії "Дніпропетровське ОУ АТ "Ощадбанк" від 07.07.2015 на рахунках Комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" недостатньо грошових коштів для погашення боргу перед позивачем.

За наведених обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що на Комунальному підприємстві "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпропетровської міської ради склалася складна економічна ситуація, яка виникла у зв'язку зі збитковістю послуг з теплопостачання. Натомість відстрочка виконання судового рішення дозволить акумулювати необхідні фінансові кошти для повного його виконання, а тому, з огляду на встановлені судами обставини, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду.

Доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтовані висновки місцевого та апеляційного судів та фактично зводяться до переоцінки наявних в матеріалах справи доказів.

За приписами частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень, які прийняті з дотриманням норм чинного законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 у справі №904/6461/15 - без змін.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді: О.О. Євсіков

О.А. Кролевець