ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 923/137/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полянського А.Г.,

суддів: Коробенка Г.П., Мачульського Г.М.

розглянувши касаційну скаргу фермерського господарства "Соценко" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 рокуу справі Господарського суду№ 923/137/15 Херсонської області за позовомпрокурора Скадовського району Херсонської області в інтересах держави в особі Скадовської районної державної адміністрації та Головного управління Держземагентства України у Херсонській області дофермерського господарства "Соценко"провнесення змін до договору оренди земельної ділянки за участю представників сторін:

позивача - не з"явились, відповідача - не з"явились,

прокуратури - Суходольський С.М. посв. № 020273.

За розпорядженням секретаря другої судової палати від 20.10.2015 розгляд справи у касаційному порядку здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: головуючий - Полянський А.Г., судді - Коробенко Г.П., Мачульський Г.М.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 19.03.2015 року (суддя - Ситюк В.Г.) позов задоволено. Внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 14.02.2003 року, укладеного між Скадовською районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Соценко", який зареєстровано 17.02.2003 р. за № 1, викладено п. 3.1 договору в наступній редакції - "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки, що становить 16 233,42 грн. (шістнадцять тисяч двісті тридцять три гривні 42 копійки) на рік". Стягнуто з фермерського господарства "Соценко" в доход спеціального фонду Державного бюджету судовий збір - 1 218 грн. судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду (судді - Мишкіна М.А., Будішевська Л.О., Таран С.В.) рішення Господарського суду Херсонської області від 19.03.2015 року залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, фермерське господарство "Соценко" (далі ФГ "Соценко") звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2003 р. між Скадовською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ФГ "Соценко" (орендар), укладено договір оренди земельної ділянки № 5.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2,2.1 Договору оренди № 5 орендодавець на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 11.02.2003 р. № 78 надає, а орендар приймає в тимчасове користування земельну ділянку площею 132,2га, в тому числі: ріллі 125,95 га, лісосмуг 4,5га, сіножатей, пасовищ, лісів, шляхів 1,75га із земель резервного фонду згідно з планом землекористування, що додається. Земельна ділянка надається на умовах оренди строком на 5 років. Даний договір складено терміном на 5 років з 14.02.2003 р. по 14.02.2008 р.

Пунктом 3.4 Договору оренди №5 визначено, що умови договору оренди про розмір орендної плати можуть переглядатися за згодою сторін. Розмір орендної плати переглядається у випадках та з моменту підвищення цін, тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України. Грошова оцінка земельної ділянки склала 541114грн.

26.02.2007р. між Скадовською райдержадміністрацією та ФГ "Соценко" було укладено додаткову угоду до Договору оренди землі від 17.02.003р., відповідно до умов якої, зокрема, п.1 - на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 18.02.2008 р. № 107 "Про продовження дії договору оренди землі між ФГ "Соценко" та Скадовською районною державною адміністрацією, внести зміни в п.2.1 договору оренди землі від 17.02.2003 р. № 1, а саме продовжити термін оренди на 49 років.

29.04.2014 р. та 27.06.2014 р. відділом Держземагентства у Скадовському районі Херсонської області з посиланням на норми ст.288 ПК України було надіслано ФГ "Соценко" пропозиції щодо внесення змін до договору оренди землі, які залишені відповідачем без відповіді.

Відповідно до ч. 1 ст.14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, яким встановлені ставки орендної плати.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010 р. № 2756-VІ було внесено зміни до ст. 21 Закону України "Про оренду землі", у зв'язку з чим частини 1 та 2 вказаної статті Закону України "Про оренду землі" були викладена у такій редакції: "Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України)".

У зв'язку з набранням чинності з 01.01.2011р. Податкового кодексу України втратив чинність ЗУ "Про плату за землю".

Згідно із до п.288.4 ст.288 розділу XIII "Плата за землю" Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VII від 27.03.2014 р. (який набрав чинності з 01.04.2014р.) внесено зміни до Податкового кодексу України та підпунктом 288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Отже, відповідно до ст. 288 ПК України розмір орендної плати з 01.01.2014 р. для ФГ "Соценко" як орендаря земельної ділянки згідно із ст. 288 ПК України не може бути меншим 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

3 відсотки від 541 114 грн. складає 16 233,42 грн., що є сумою річної орендної плати за змінами до договору оренди від 14.03.2003 р.

Пунктом 3.1 Договору від 14.03.2003 р. передбачено, що плата за орендовану земельну ділянку вноситься у розмірі 10 705,50 грн. за рік, в той час як розмір орендної плати з урахуванням вимог чинного законодавства має складати 3% від нормативної грошової оцінки землі в рік.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.п. 2.18, 2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Судам слід враховувати, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Колегія суддів погоджується з тим, що сторонами в Договорі оренди від 14.02.2003 р. передбачена можливість зміни розміру орендної плати, а також враховуючи, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною і законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами вищезазначеного договору, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 23.05.2011 р. у справі № 3-42гс11, справі № 27/15-10 (постанова від 27.12.2010 р.).

Згідно із ст. 269 ПК України платниками земельного податку є, зокрема власники земельних ділянок та землекористувачі, а об'єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Власники земельних ділянок - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (пп.14.1.34 п.14.1 ст.14 ПК України).

Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (пп.14.1.73 п.14.1 ст.14 ПК України).

Платником орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності є орендар земельної ділянки (п.288.2 ст.288 ПК України).

Пунктом 288.1 ст. 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Посилання заявника касаційної скарги про незастосування судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення норм п.12.3.5 п.12.3 ст.12 ПК України відхиляються, оскільки вказана норма стосується встановлення розміру місцевих податків. В наведених нормах йдеться про справляння плати за землю, тобто ст. 12 ПК України не регулює зміну орендної плати в договорі оренди земельної ділянки.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фермерського господарства "Соценко" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 19.03.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі № 923/137/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Полянський А.Г.

Судді Коробенко Г.П.

Мачульський Г.М.