ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 922/5468/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Ходаківської І.П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Харківської міської радина постановуХарківського апеляційного господарського суду від 07.07.2015у справіГосподарського суду Харківської областіза позовом Харківської міської радидо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4проповернення безпідставно набутого майна та відшкодування доходівв судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явились,

відповідача: ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 24.12.2014 господарського суду Харківської області в задоволенні позову про повернення в натурі територіальній громаді м.Харкова в особі Харківської міської ради безпідставно набутого майна - земельну ділянку площею 0,1295 га, розташовану по АДРЕСА_1 у м.Харкові, та стягнення з відповідача доходів, отриманих від безпідставно набутого майна в розмірі 665979,53 грн. Харківській міській раді відмовлено.

Постановою від 07.07.2015 Харківського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Харківська міська рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх в частині відмови в позові про стягнення з відповідача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Відповідач подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає про обґрунтованість та законність прийнятих у справі судових рішень.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, Відділом контролю за використанням земель Департаменту самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради було здійснено заходи самоврядного контролю за додержанням вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 у місті Харкові, під час проведення якої, як зазначає позивач, було встановлено факт використання відповідачем земельної ділянки площею 0,1295 га по АДРЕСА_1 у місті Харкові без достатньої правової підстави. Зокрема, відповідач без наявного та зареєстрованого у визначеному порядку права власності або користування використовує спірну земельну ділянку без достатніх правових підстав, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна від 01.10.14 №27547545, листами Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області від 27.08.14 №4029/08 та Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 07.10.14 №10830/0/225-14.

На думку позивача, не здійснення відповідачем оплати за землю у законодавчо встановленому розмірі (по звичайних цінах) за використання земельної ділянки, а саме несплата орендної плати, призвело до фактичного безоплатного отримання відповідачем послуг з користування земельною ділянкою та, як наслідок, одержання доходів в результаті використання цієї земельної ділянки. За підрахунком позивача, розмір доходу, одержаного відповідачем від безпідставно набутого майна за період з 01.11.2011 по 31.10.2014, складає 665979,53 грн., виходячи з розміру орендної плати за землю, зменшеного на розмір зроблених відповідачем платежів за використання землі у вигляді земельного податку за 2013 - 2014 роки в розмірі 1928,91 грн. (що підтверджується листом Західної ОДПІ у м.Харкові від 23.09.14 №4108/10/20-34-15-04-415). Вказані обставини стали підставою для звернення Харківською міською радою з позовом у даній справі.

Судами з'ясовано, що ФОП ОСОБА_4 є власником нежитлових будівель літ. "А-1", "Б-1", "В-1", "Г-1", "И-1" по АДРЕСА_1 у місті Харкові на підставі договорів купівлі-продажу від 24.05.2012 №2351, від 27.12.2005 № 4060 та від 24.05.2012 №2348, що підтверджується інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 01.10.2014 № 27547545.

Огороджена земельна ділянка площею 0,1295 га по АДРЕСА_1 у місті Харкові використовується відповідачем для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі, що підтверджується актом обстеження та визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки Департаменту самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради від 30.10.2014.

В частині вимоги позивача про звільнення земельної ділянки, місцевим господарським судом правомірно враховано приписи ч. 4 ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 181, ч. 1 ст. 316 ЦК України, а також ту обставину, що будь-яке переміщення нерухомості, яка знаходиться на спірній ділянці і належить відповідачеві на праві власності, є неможливим без її знецінення (знищення) та зміни її призначення, у зв'язку з чим слушно зауважено, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку в натурі є неефективним в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично не призводить до відновлення його порушених прав, а тому виключає можливість задоволення позовних вимог в цій частині.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача в порядку ст.ст.1212, 1214 ЦК України на користь Харківської міської ради доходів, отриманих від безпідставно набутого майна, в розмірі 665979,53 грн., судом апеляційної інстанції обґрунтовано взято до уваги те, що з аналізу статті 1212 Цивільного кодексу України вбачається, що цей вид позадоговірних зобов'язань (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) породжують такі юридичні факти, як набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. Необхідною умовою для встановлення того факту, що мало місце зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави, є обов'язкова відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Тобто, позивач повинен довести, що мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України. Проте, позивачем вказаних обставин доведено не було.

Колегія суддів Вищого господарського суду України в даному випадку зважаючи на приписи ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України, відзначає те, що у відповідача з виникненням прав власності на будівлю чи споруду виникло право одержати земельну ділянку в користування або власність в установленому законом порядку.

В той же час, як обґрунтовано взято до уваги судами попередніх інстанцій, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач ухилявся від належного оформлення права на земельну ділянку, або ж іншим чином перешкоджав діям позивача щодо здійснення відповідного оформлення. Навпаки, судами встановлено, що відповідач вживав заходів щодо належного оформлення прав на земельну ділянку, зокрема, на підставі рішення 27 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 20.11.13 №1326/13 ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м.Харкова за адресою: м.Харків, АДРЕСА_1, для обслуговування нежитлових будівель. На виконання вказаного рішення відповідачем замовлено відповідний проект землеустрою та вчиняються дії щодо викупу даної земельної ділянки. До того ж, судами встановлено, що відповідач сплачував земельний податок, що підтверджується листом Західної ОДПІ у м.Харкові від 23.09.14 №4108/10/20-34-15-04-415.

При цьому відповідно до п.22 ч.1 ст.92 Конституції України, засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України. Водночас чинним законодавством не передбачено жодних строків, у межах яких необхідно переоформити право на земельну ділянку, та не встановлено будь-яких штрафних санкцій за несвоєчасне оформлення відповідного договору оренди або правовстановлюючих документів щодо набуття зазначеної земельної ділянки у власність шляхом викупу.

Отже, судами встановлено, що Харківською міськрадою не доведено факту безпідставного користування відповідачем спірною земельною ділянкою, так само, як і наявність усіх елементів цивільного правопорушення в діях ФОП ОСОБА_4, що унеможливлює застосування до спірних правовідносин положень ст.ст. 1212, 1214 ЦК України, на які посилається позивач.

Окрім того, судами попередніх інстанцій правомірно взято до уваги і те, що власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України "Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" (зокрема, способи захисту прав юридичних та фізичних осіб на земельні ділянки визначено ст.152 ЗК України, положення якої у відповідних правовідносинах підлягають переважному застосуванню перед нормами ЦК України та ГК України) та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 №284.

Таким чином, правове регулювання відносин, пов'язаних з використанням земельних ділянок, здійснюється спеціальним земельним законодавством, що виключає можливість стягнення з відповідача коштів в порядку ст. 1212 - 1214 ЦК України, на які посилається позивач (п.п. 2.9, 3.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

З огляду на зазначене вище, вмотивованим є висновок судів про відмову в позові, а відтак, судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 07.07.2015 Харківського апеляційного господарського суду у справі № 922/5468/14 залишити без змін.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Ходаківська І.П.