ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2015 року Справа № 922/1385/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Полянського А.Г.,
суддів: Коробенка Г.П., Мачульського Г.М.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 рокуу справі Господарського суду№ 922/1385/15 Харківської області за позовомХарківського державного вищого училища фізичної культури №1до третя особатовариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" товариство з обмеженою відповідальністю комплексна творча майстерня "МИР"провизнання недійсним акту за участю представників сторін:
позивача - не з"явились,
відповідача - не з"явились.
За розпорядженням секретаря другої судової палати від 20.10.2015 розгляд справи у касаційному порядку здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: головуючий - Полянський А.Г., судді - Коробенко Г.П., Мачульський Г.М.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Харківської області 12.05.2015 року (суддя -Жигалкін І.П.) позов задоволено повністю. Визнано недійсним акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року згідно договору підряду про закупівлю робіт за державні кошти №8/12 від 08.12.2011, підписаний в односторонньому порядку Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція".
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.07.2015р. (судді - Слободін М.М., Білецька A.M., Гребенюк Н.В.) рішення Господарського суду Харківської області 12.05.2015 року залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" (ТОВ "Стальконструкція") звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, Харківське державне вище училище фізичної культури № 1 звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, як підписаного відповідачем в односторонньому порядку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі положень ч. ч. 4, 6 ст. 882 Цивільного кодексу України позивач (замовник) мотивовано відмовився від підписання акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, оскільки за умов відсутності фінансування, відсутності передачі належної проектної документації, відсутності складання та підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта на реконструкцію, роботи у строки (до 20.05.2012 р.), встановлені договором підряду про закупівлю робіт за державні кошти № 8/12 від 08.12.2011, відповідачем не виконувались, а тому вказаний акт № 1, який був надісланий позивачу лише 23.01.2014 року, не може бути підтвердженням виконання робіт саме у грудні 2011 року.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Статтею 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
З матеріалів справи вбачається, що 08.12.2011р. між Харківським державним вищим училищем фізичної культури № 1 та ТОВ "Стальконструкція" укладено договір підряду про закупівлю робіт за державні кошти № 8/12 (далі - договір), предметом якого визначено виконання робіт, зазначених в проекті на реконструкцію та будівництво стадіону "Олімпік" Харківського вищого державного училища фізичної культури № 1, розташованого за адресою: м. Харків, пр. Академіка Курчатова, б. 1.
Судами встановлено, що договір між сторонами укладався в рамках виконання Державної цільової програми з питань підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Усі роботи відповідно до мети та предмету договору повинні були бути виконані до 20.05.2012 р.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що датою початку виконання робіт є дата підписання акту прийому-передачі об'єкту для реконструкції та будівництва стадіону, який складається сторонами при наявності бюджетного фінансування.
Однак, фінансування робіт з реконструкції та будівництва стадіону "Олімпік" Харківського державного вищого училища фізичної культури № 1 у рамках підготовки та проведення ЄВРО-2012 за рахунок державних коштів, залучених під державні гарантії не здійснювалось, що підтверджується листом органу Державного казначейства України, направленим на адресу позивача, та листом Міністерства інфраструктури України від 27.01.2015 № 910/12/10-15.
При цьому, акт приймання-передачі об'єкта на реконструкцію не складався та не підписувався сторонами відповідно до п.5.1 договору, що унеможливлює як визначення дати початку робіт, так і дотримання строків їх виконання.
Ч.6 ст.882 ЦК України визначено, що замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
В свою чергу, п.6.2.5 договору передбачено право позивача відмовитись від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають їх (його) використання відповідно до мети.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, відповідач направив позивачу повідомлення про готовність робіт до прийняття, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та оспорюваний акт лише 23.01.2014 року, тобто поза межами граничного строку виконання робіт (до 20.05.2012р.), визначеного договором, чим безпосередньо унеможливив використання результату робіт відповідно до мети договору, оскільки чемпіонат Європи 2012 року з футболу на той час вже давно відбувся, а строк дії договору закінчився.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про те, що допущені відповідачем недоліки у вигляді запізнілого виконання робіт об'єктивно не можуть бути усунені, так як виключають використання результату робіт згідно встановленої мети в період проведення ЄВРО-2012.
З цих же підстав, суди обґрунтовано відхилили суперечливі посилання відповідача на недоведеність виконання ним робіт за межами строку дії договору, а також на те, що саме по собі неналежне виконання зобов'язань за договором підряду не може бути безумовною підставою для відмови замовника від прийняття робіт.
За вказаних вище обставин у судів попередніх інстанцій не було правових підстав вважати, що позивач необґрунтовано відмовився від підписання оспорюваного акта №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, оскільки до цього саме відповідачем допущено неналежне виконання зобов'язань за договором, яке полягало у невиконанні робіт у встановлений строк згідно мети договору (до 20.05.2012р.) та направленні позивачу спірного акта лише в січні 2014 року. Будь-яких доказів в обґрунтування причин несвоєчасного направлення вищевказаних документів відповідачем до суду не надано.
Частиною 4 статті 882 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами, а у разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.
Слід зазначити, що передання та прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором (постанова Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі №23/236).
Проте, позивач 03.02.2014р. повідомив відповідача своїм листом про мотиви відмови від підписання отриманого оспорюваного акту, а саме у зв'язку з відсутністю фінансування, відсутністю підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта на реконструкцію, а також спливом строку договору станом на 23.01.2014 року, що виключає можливість використання замовником результату робіт згідно мети договору підряду (для підготовки та проведення ЄВРО-2012).
Враховуючи встановлені фактичні обставини направлення відповідачем оспорюваного акту позивачу після спливу строку договору, відсутності передачі відповідачу проектно-кошторисної документації та будівельного майданчика (фронту робіт), а також застосувавши до спірних правовідносин положення ст.875, ч.ч.4,6 ст.882 ЦК України, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що відповідачем під час розгляду справи не надано доказів належного виконання зобов'язань за договором будівельного підряду, що свідчить про порушення ним його умов, тому відповідають чинному законодавству підстави відмови позивача від підписання оспорюваного акту, а останній підлягає визнанню недійсним.
Отже, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про визнання недійсними акта №1 приймання-передачі виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, попередньо визнавши обґрунтованими мотиви його непідписання замовником.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Судом апеляційної інстанції враховано, що даний перелік не є вичерпним, оскільки в ч.2 ст. 16 ЦК України зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Водночас, пунктом 2 ч.4 ст.882 ЦК України прямо передбачено, що акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Отже, в даному випадку нормою чинного цивільного законодавства безпосередньо встановлено право сторони договору будівельного підряду звертатись до суду за захистом свого порушеного права шляхом подання позову про визнання недійсним акту прийняття-передання виконаних робіт.
Наведеним спростовується безпідставні твердження скаржника про невідповідність обраного позивачем способу захисту своїх прав приписам ст.16 ЦК України та ч.2 ст.20 ГК України.
Колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд в порядку ст.ст.43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.
Висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 12.05.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 у справі № 922/1385/15 залишити без змін.
Головуючий суддя Полянський А.Г.
Судді Коробенко Г.П.
Мачульський Г.М.