ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 920/390/15

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М. В., суддів Васищака І. М., Студенця В. І., за участі представників сторін С. Комісара (16.10.2015), С. Потоцького (29.12.2014), І. Моцної (дов. від 10.03.2015), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Брок-Енергія" в особі Охтирської філії на рішення Господарського суду Сумської області від 19 травня 2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 8 липня 2015 року у справі № 20/390/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Водоторгприлад" до товариства з обмеженою відповідальністю "Брок-Енергія" в особі Охтирської філії про стягнення 561 687 грн 35 коп.,

УСТАНОВИВ: У березні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Водоторгприлад" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Брок-Енергія" в особі Охтирської філії про зобов'язання виконати умови договору від 1 липня 2014 року № 1 на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води та прийняти від товариства з обмеженою відповідальністю "Водоторгприлад" послуги на суму 1 022 343 грн 47 коп. шляхом визнання актів приймання-передачі наданих послуг за період вересень - грудень 2014 року, січень 2015 року такими, що підписані з боку товариства з обмеженою відповідальністю "Брок-Енергія" в особі Охтирської філії, а також про стягнення 464 639 грн 57 коп. основного боргу, 37 788 грн 56 коп. інфляційних втрат, 5 573 грн 68 коп. річних і 53 685 грн 54 коп. пені з підстав неналежного виконання умов цього договору.

Відповідач позов не визнав і стверджує про відсутність фактів постачання води в заявлених позивачем обсягах, а отже про відсутність обов'язку щодо сплати вартості послуг.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 19 травня 2015 року (суддя Ю. Джепа), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 8 липня 2015 року, позов задоволено в частині стягнення 464 639 грн 57 коп. основного боргу, 33 650 грн 94 коп. індексу інфляції, 2 561 грн 28 коп. річних і 28 954 грн. 44 коп. пені; у решті позову відмовлено з мотивів безпідставності вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Брок-Енергія" в особі Охтирської філії просить судові рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 530 610 612 Цивільного кодексу України, пунктів 3.13, 5.2, 5.5-5.7, 5.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27 червня 2008 року № 190 та передати справу в цій частині на новий розгляд.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Водоторгприлад" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 1 липня 2014 року сторони уклали договір № 1 на надання послуг з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води (далі - договір), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язався надавати споживачу послуги з постачання питної холодної води, що призначена для вироблення послуги з постачання гарячої води до теплових пунктів, що знаходяться у споживача на праві власності (на балансі, в управлінні, в повному господарському віданні, концесії тощо) до теплових пунктів, обладнаних, згідно додатку 1, лічильниками холодної води на відгалуженні до водонагрівача, а відповідач (споживач) зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих постачальником послуг на умовах цього договору.

Сторони, зокрема, погодили цілодобовий режим надання послуг, який може бути змінений постачальником у випадку прийняття органами місцевого самоврядування або органами виконавчої влади відповідних нормативних документів, які визначатимуть інший режим надання послуг (встановлення графіків подачі холодної води); загальний фактичний обсяг, наданих за цим договором послуг, визначається загальною кількістю поставлених постачальником кубічних метрів холодної води за ціною, згідно цього договору; точкою передачі послуги з постачання холодної води є запірний пристрій, що розташований першим за водолічильником, а в разі його відсутності - другий фланець або різьбове з'єднання водолічильника; обсяг холодної води визначається за показаннями засобів обліку холодної води, які встановлені на відгалуженні до водонагрівача в теплових пунктах та зареєстрованих постачальником; зняття показань з водолічильників здійснюється 20 числа щомісячно виключно представником постачальника у присутності представника споживача із складанням відповідних двосторонніх актів (по одному для кожної зі сторін) про зняття показань лічильників по вузлу обліку; щомісячно, у строк до 5 числа кожного місяця, на підставі актів про зняття показань лічильників за формою встановленою у додатку № 2, сторони складають та підписують двосторонні акти про обсяги наданих послуг, форма яких затверджена у додатку № 3, які є підставою для відображення у бухгалтерському та податковому обліку; обов'язок складання актів про обсяги наданих послуг покладається на постачальника; акти про обсяги наданих послуг складаються на підставі актів про зняття показань лічильників, що встановлені на теплових пунктах; споживач зобов'язаний встановити за власний рахунок відповідно до додатку 1 в точках передачі послуги з постачання холодної води, водолічильники та звернутись до постачальника в установленому порядку для взяття їх на абонентський облік; цей договір набуває чинності, після його підписання сторонами, скріплення печатками; строк дії договору - один рік з дати його підписання сторонами (пункти 1.1, 2.1, 2.1.1, 2.1.2, 3.3.1, 7.1 договору).

Як виключення, сторони погодили, що до обладнання споживачем усіх теплових пунктів вузлами обліку для цілей розрахунків використовуються показники поквартирних лічильників обліку води, установлених у споживачів гарячого водопостачання, а в разі відсутності поквартирного обліку - норми витрат води, затверджені рішенням від 19 березня 2008 року № 49 виконавчого комітету Охтирської міської ради (пункт 8.1 договору).

Додатком № 1 до договору сторони визначили перелік теплових пунктів, у яких лічильники обліку гарячої води встановлені постачальником (9 теплопунктів) і у яких лічильники мають бути встановлені в певний строк споживачем (16 теплопунктів).

Зобов'язання щодо встановлення водолічильників споживач не виконав.

Розрахунки за липень - серпень 2014 року сторони провели за показниками встановлених на теплопунктах дев'яти лічильників і відповідно до пункту 8.1. договору.

Так само були обраховані обсяги послуг, надані у вересні-грудні 2014 року та січені 2015 року на загальну суму 1 022 343 грн 47 коп, проте відповідач сплатив лише 557 703 грн 90 коп. і борг дорівнює 464 639 грн 57 коп.

Згідно з приписами статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або вчинення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (стаття 903 Цивільного кодексу України).

За обставин невиконання відповідачем грошових зобов'язань, господарські суди, встановивши в його діях склад цивільного правопорушення, застосувавши до спірних правовідносин правила статті 193 Господарського кодексу України, статей 525 і 526 Цивільного кодексу України, обґрунтовано задовольнили позов в частині стягнення основного боргу.

Згідно з приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та річних.

Отже, господарські суди обґрунтовано задовольнили позов в частині стягнення суми збитків від інфляції і річних, здійснивши їх перерахунок.

За обставин порушення відповідачем грошового зобов'язання, господарські суди, на підставі пункту 4.1.1 договору, статей 230, 231, 232 Господарського кодексу України, статті 549 Цивільного кодексу України, правомірно задовольнили позов у частині стягнення пені, здійснивши її перерахунок.

Водночас господарські суди дійшли правомірного висновку про відмову в задоволенні позову в частині зобов'язання виконати умови договору та прийняти від товариства з обмеженою відповідальністю "Водоторгприлад" послуги на суму 1 022 343 грн 47 коп. шляхом визнання актів приймання-передачі наданих послуг за період вересень - грудень 2014 року, січень 2015 року такими, що підписані з боку товариства з обмеженою відповідальністю "Брок-Енергія" в особі Охтирської філії, оскільки обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає вимогам статті 20 Господарського кодексу України і статті 16 Цивільного кодексу України.

Твердженням відповідача про невідповідність даних, які внесені позивачем до актів приймання-передачі послуг, фактичним обсягам використаної відповідачем холодної води і про відсутність обов'язку з оплати з огляду не підписання цих актів господарськими судами надана належна юридична оцінка.

Таким чином, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду Сумської області від 19 травня 2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 8 липня 2015 року у справі № 20/390/15 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Брок-Енергія" в особі Охтирської філії без задоволення.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. І. Студенець