Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 21.10.2015 року у справі №916/5236/14 Постанова ВГСУ від 21.10.2015 року у справі №916/5...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 916/5236/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Профспілкової організації працівників Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатностіна постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2015у справі№ 916/5236/14 Господарського суду Одеської областіза позовомПрофспілкової організації працівників Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатностідоПублічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Брокбізнесбанк"прозобов'язання вчинити певні діїза участю представників сторін:

позивача: Фролова Н.С., керівник

відповідача: Примак К.В., дов. від 20.10.2015 № 268/03

ВСТАНОВИВ:

Профспілкова організація працівників Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Брокбізнесбанк" про

- визнання поважними причин пропуску та поновлення строку на звернення з заявою про визнання кредиторських вимог до ПАТ "Брокбізнесбанк" та зобов'язання уповноваженої особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ "Брокбізнесбанк" визнати грошові вимоги Профспілкової організації працівників Одеського обласного відділення Фонду Соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на загальну суму 42578,22 грн.

- зобов'язання ПАТ "Брокбізнесбанк" включити грошові вимоги Профспілкової організації працівників Одеського обласного відділення Фонду Соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до реєстру вимог кредиторів.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.03.2015 у справі № 916/5236/14 (суддя Цісельський О.В.) позов задоволено повністю; зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" визнати грошові вимоги Профспілкової організації працівників Одеського обласного відділення Фонду Соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на загальну суму 42578,22 грн.; зобов'язано ПАТ "Брокбізнесбанк" включити грошові вимоги Профспілкової організації працівників Одеського обласного відділення Фонду Соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до реєстру вимог кредиторів; стягнуто з ПАТ "Брокбізнесбанк" на користь Державного бюджету України 2436,00 грн. - судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 у цій справі (колегія суддів у складі: головуючого судді Лисенко В.А., суддів Мацюри П.Ф., Ліпчанської Н.В.) рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2015 у справі № 916/5236/14 скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі; стягнуто з Профспілкової організації працівників Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Державного бюджету України 1218 грн. судового збору за розгляд позовної заяви та 609 грн. - за розгляд апеляційної скарги.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Профспілкова організація працівників Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 у цій справі, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема ч. 9 ст. 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо строків прийняття вимог кредиторів банку та наслідків його пропуску.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на касаційну скаргу, в якому відповідач просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 залишити без змін, у задоволенні касаційної скарги - відмовити.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, 27.09.2012 між Профспілковою організацією працівників Одеського обласного відділення Фонду Соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" було укладено договір про відкриття банківських рахунків та здійснення розрахунково-касового обслуговування № 479-юр, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту рахунки та здійснює їх розрахунково-касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку та умов цього Договору (п. 1.1 Договору).

Постановою Правління Національного банку України № 107 від 20.02.2014 Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Постановою Правління Національного банку України № 339 від 10.06.2014 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк".

11.06.2014 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 45 про початок ліквідації Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію, про що було розміщено оголошення в газеті "Урядовий кур'єр" випуск № 106 (5235) від 14.06.2014.

10.09.2014 позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" з листом № 10-04, у якому просив роз'яснити, яким чином Профспілкова організація працівників Одеського обласного відділення Фонду Соціального страхування з тимчасової втрати працездатності має можливість отримати грошові кошти в сумі 42578,22 грн.

10.11.2014 позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" з листом № 10-10, у якому просив визнати Профспілкову організацію працівників Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності кредитором Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на загальну суму 42578,22 грн. та задовольнити його вимоги шляхом включення їх до реєстру акцептованих вимог кредиторів в порядку черговості.

Листом від 17.11.2014 за вих. №11071/010-01 відповідач повідомив позивача, про те, що заява Профспілкової організації працівників Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності була отримана після закінчення строку, встановленого ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв'язку з чим вимоги позивача, які заявлені після встановленого строку, вважаються погашеними.

Безпідставна відмова відповідача, за твердженням позивача, у включенні вимог до реєстру кредиторів, стала підставою для звернення до суду із даним позовом про зобов'язання ПАТ "Брокбізнесбанк" включити грошові вимоги Профспілкової організації працівників Одеського обласного відділення Фонду Соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до реєстру вимог кредиторів.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, місцевий господарський суд, посилаючись на приписи ст.ст. 89, 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та ст.ст. 5, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дійшов висновку про те, що строк, протягом якого кредитори мають право заявити про свої вимоги, не є граничним і може бути поновлений судом. Виходячи з того, що позивачем обґрунтовано заявлено вимогу про поновлення строку на звернення із заявою про визнання кредиторських вимог, суд першої інстанції, поновивши строк на звернення, зобов'язав ПАТ "Брокбізнесбанк" включити грошові вимоги Профспілкової організації працівників Одеського обласного відділення Фонду Соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до реєстру вимог кредиторів.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення місцевого господарського суду в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, не погодився із вказаним висновком з тих підстав, що спеціальним законом, який регулює правовідносини сторін в процедурі виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", частиною 1 статті 49 якого визначено, що уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, а будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними. Виходячи з пропуску заявником 30-денного строку на пред'явлення кредиторських вимог, який поновленню не підлягає, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з вказаним висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Пунктом 8 "Прикінцевих і перехідних положень" вказаного Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно із частинами 1, 2, 5 статті 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" та "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Як передбачено ч. 1 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, врахувавши вимоги вищенаведених норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, про те, що 30-денний строк на прийняття вимог кредиторів банку є граничним та поновленню не підлягає; встановивши, що позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про визнання вимог кредиторів банку з пропуском вказаного строку, правомірно відмовив у задоволенні позову.

Посилання скаржника на невірне застосування судом апеляційної інстанції норм ч. 9 ст. 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегією суддів відхиляються, оскільки процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання ліквідації банків регулюються нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах і дія Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно з ч. 8 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не поширюється на банки, а тому не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, що не було враховано судом першої інстанції при вирішенні спору.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції лише перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оцінка та перевірка обставин справи і доказів не віднесена до повноважень касаційної інстанції.

З огляду на встановлені обставини справи та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові суду апеляційної інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для її зміни чи скасування

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Профспілкової організації працівників Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 у справі № 916/5236/14 Господарського суду Одеської області залишити без змін.

Стягнути з Профспілкової організації працівників Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в дохід Державного бюджету України судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 852,60 грн.

Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст