ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 915/861/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"на постанову за заявою проОдеського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 року Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" відстрочку виконання рішення судуу справі за позовомПублічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"до Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод"простягнення коштів В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.08.2014 року задоволено позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" та стягнуто з Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" 3 096 574,40 грн. - боргу за порушення Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року № 38, а також 61 931,48 грн. на відшкодування витрат, понесених позивачем зі сплати судового збору.

У квітні 2015 року відповідач звернувся до місцевого господарського суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду на 120 місяців з щомісячним платежем в розмірі 25 804,80 грн. до 30-го числа кожного місяця, починаючи з травня 2015 року по 30.05.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.04.2015 року заяву Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" частково задоволено. Розстрочено виконання рішення суду терміном на 60 місяців з щомісячною оплатою у розмірі 51 609,58 грн. до 30-го числа кожного місяця починаючи з травня 2015 року і закінчуючи 30-го травня 2020 року. В іншій частині заяви відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 року ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Ухвалу господарського суду першої інстанції від 29.04.2015 року та постанову апеляційного господарського суду від 04.06.2015 року оскаржено в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 22.09.2015 року у складі колегії суддів Дунаєвської Н.Г. (головуючий - доповідач), Владимиренко С.В., Мележик Н.І. порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, в якій він посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права і просить судові рішення скасувати, провадження у справі припинити.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.10.2015 року касаційна скарга прийнята до розгляду колегією суддів, визначеною в протоколі повторного автоматизованого розподілу справи від 08.10.2015 року, що був складений у зв'язку із перебуванням на лікарняному судді Дунаєвської Н.Г. відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та розпорядження № 08.03-04/962 від 07.10.2015 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

За роз'ясненнями наданими в п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року № 9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача щодо необхідності розстрочки виконання судового рішення, суди правильно зазначили, що наведене ним обґрунтування дає підстави для висновків, що його матеріальний стан не дозволяє виконати рішення господарського суду у справі № 915/861/14 від 18.08.2014 року у повному обсязі на теперішній час, правомірно постановили про розстрочку виконання судового рішення, а тому, враховуючи наведене, приписи ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування судових рішень за мотивів, наведених у касаційній скарзі, судова колегія Вищого господарського суду України, не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2015 року - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко