ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року № 908/3455/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В.з участю представників: позивача: відповідача: не з'явився Ходько В.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 05 серпня 2015 р.у справі№ 908/3455/15за позовомкомунального підприємства "Готель "Україна" Запорізької обласної радидовідкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"про скасування рішення ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 р. позивач звернувся в суд з позовом про скасування рішення ВАТ "Запоріжжобленерго" від 19.02.2015 р., прийнятого за наслідками розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією від 28.01.2015 р. № 000040.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.07.2015 р. (суддя Дроздова С.С.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.08.2015 р. (головуючий - Ломовцева Н.В., судді - Зубченко І.В., Татенко В.М.) рішення господарського суду Запорізької області від 02.07.2015 р. скасовано та постановлено нове, яким позов задоволено.

Скасовано рішення ВАТ "Запоріжжяобленерго" від 19.02.2015 р. за актом про порушення Правил користування електричною енергією від 28.01.2015 р. № 000040.

В касаційній скарзі ВАТ "Запоріжжяобленерго", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.08.2015 р., залишивши в силі рішення господарського суду Запорізької області від 02.07.2015 р.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України та ст. 275 Господарського кодексу України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 2 ст. 714 Цивільного кодексу України визначено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не впливає із суті відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 04.07.2007р. між КП "Готель "Україна" Запорізької обласної ради та ВАТ "Запоріжжяобленерго" укладено договір про постачання електричної енергії № 1614 з відповідними додатками, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 "Точки продажу електричної енергії споживачу".

Пунктом 2.1. договору № 1614 передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (надалі - Правила).

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2007р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Умови, а також термін дії договору, можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням сторін (п.9.4. договору).

Листом від 15.12.2014р. №210 КП "Готель України" звернулось до ВАТ "Запоріжжяобленерго" з проханням виключити з об'єктів, зазначених в договорі, розташованих за адресою: вул. Будинок відпочинку, 4, м.Запоріжжя, лічильник №10074.

28.01.2015 року представниками ВАТ "Запоріжжяобленерго" було складено акт про порушення ПКЕЕ № 000040 з формулюванням порушення: "відсутність пломб з відбитками тавр енергопостачальника", у зв'язку з чим, 19.02.2015 р. комісією з розгляду актів про порушення ВАТ "Запоріжжяобленерго" прийняте рішення про нарахування обсягу та вартості недоврахованої електроенергії за вказаним актом про порушення Правил.

В акті про порушення вказано про відсутність пломб з відбитками тавр електропостачальника, встановлених у місцях, вказаних в акті про пломбування від 04.12.2013р., - на клемній кришці пл. №R10276987, на шафі обліку пл. №R10276988. Лічильник відсутній. Живлячий кабель знаходиться під напругою 380В. Індикатор дії магнітного поля відсутній (інд. №М8006630).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що актом про порушення ПКЕЕ № 000040 встановлено недотримання Правил з боку позивача а також правомірність обчислення відповідачем вартості недорахованої електроенергії.

Проте, погодитися з такими висновками неможливо з таких підстав.

Пунктом 6.42 Правил передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Рішення комісії оформлюється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу.

Рішенням комісії відповідача від 19.02.2015р. позивачу нараховано обсяг та вартість недоврахованої електричної енергії на підставі підпункту 2 пункту 2.1. Методики, за період роботи з 28.07.2014 по 28.01.2015. час роботи 24 год. у кількості 137 270 кВт/год. на суму 204 508, 68грн.

Рішення оформлено протоколом від 19.02.2015. копія якого, разом з розрахунком по акту та рахунком на сплату була отримана споживачем відразу після засідання комісії.

Згідно з п. 3.3 Правил відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Задовольняючи позов, апеляційний господарський суд правильно виходив з того, що підпунктом "б" пункту 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року №562, встановлено, що величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт·год) визначається за формулою Wдоб = P · tдоб · Kв, (2.4), де: P - потужність (кВт), визначена як: потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення ПКЕЕ, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в договорі).

Відповідно до п.6.41 Правил в акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

У акті від 28.01.2015 р., складеному працівниками відповідача необхідні дані для розрахунку обсягу та вартості не облікованої електроенергії відсутні згідно підпункту "б" пункту 2.5 Методики відсутні, а тому потужність в розмірі 62,20квт (визначена в договорі) застосована відповідачем безпідставно.

Нарахувавши суму 204508,68грн., відповідач розрахував добовий обсяг електричної енергії, виходячи із дозволеної потужності для даної точки обліку, зазначеної в договорі. Але за змістом підпункту "в" п.2.5 Методики такий порядок застосовується лише за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність).

Такі підстави в акті про порушення не зазначені, а посилання в акті на відсутність технічної неможливості для проведення замірів навантаження при ввімкнені електричного обладнання на певну потужність, не є підставою для застосування підпункту "в" п.2.5 Методики при визначенні обсягу та вартості не облікованої електроенергії.

Вказані порушення при складанні акту відзначені і у відповіді НКРЕКП від 02.07.2015 р. (а.с.75-79).

За таких обставин суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність скасування застосованої до позивача оперативно-господарської санкції, оскільки допущені відповідачем порушення при складанні акту про порушення № 000040 від 28.01.2015 р. унеможливлюють його застосування як належного доказу у справі та визначенні відповідно до вимог закону меж відповідальності споживача.

Посилання суду апеляційної інстанції на порушення відповідачем п.6.18 Правил є помилковим, але це порушення не вплинуло на правильність висновків суду, а тому не може бути підставою для скасування правильної по суті постанови.

Доводи касаційної скарги висновків апеляційного господарського суду про порушення відповідачем встановленого чинним законодавством порядку застосування до позивача оперативно-господарської санкції, що унеможливлює її застосування не спростовують і підстав для скасування постанови не вбачається.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання касаційної скарги покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, суд

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05 серпня 2015 р. у справі за № 908/3455/15 - без змін.

Головуючий, суддя М.Остапенко Суддя П.Гончарук Суддя Л.Стратієнко