ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2015 року Справа № 908/309/15-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКорсака В.А., суддівДанилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б.за участю представників:позивача, відповідача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)третьої особиОСОБА_4 (дов. від 07.09.2015 р. №25/9/126-д)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної фінансової інспекції Українина постановуХарківського апеляційного господарського суду від 05.08.2015 р.у справі № 908/309/15-г господарського суду Запорізької областіза позовомДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергодарінновація"третя особаДержавна фінансова інспекція Українипростягнення 42 630,56 грн.
В С Т А Н О В И В :
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергодарінновація" про стягнення 42630,56 грн. завищення вартості виконаних робіт по договору №2-2013 від 15.04.2013 р.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував приписами ст.ст. 22, 610, 611 Цивільного кодексу України та ст.ст. 217, 224 Господарського кодексу України.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.03.2015 р. у даній справі (суддя Проскуряков К.В.), позов задоволено: стягнуто з ТОВ "Енергодарінновація" на користь ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" 42630,56 грн. завищеної вартості виконаних робіт по договору №2-2013 від 15.04.2013 р. та 1827, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Вирішуючи даний господарський спір суд першої інстанції виходив з того, що факт завищення вартості виконаних робіт по договору №2-2013 від 15.04.2013 р. є доведеним, а вказане порушення виникло з вини ТОВ "Енергодарінновація", яким безпідставно було включено до актів ф. № КБ-2в за травень 2013 року № 1 та за вересень 2013 року №1/2, механізму С 205-401 "Компресори пересувні з електродвигуном, тиск 600 кПа (бат), подача 0,5 мЗ/хв." замість С 205.-201 "Компресори пересувні з двигуном внутрішнього згоряння, тиск 800 кПа (8ат), подача 10 мЗ/хв.", що є порушенням п. 1.4.2 ДБН Д.1.1-1-2000, що і призвело до завищення вартості робіт на суму 42 630,56 грн.
Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що правопорушення, яке призвело до завищення вартості робіт та нарахування спірної суми було предметом дослідження у справі №826/4211/14 і встановлені судом фактичні обставини у вказані справі мають преюдиційну силу під час розгляду цієї справи.
У зв'язку з чим, посилаючись на приписи ст. 224 Господарського Кодексу України та ст. ст. 611, 623 Цивільного Кодексу України, суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.08.2015 р. (головуючий суддя Гребенюк Н.В., судді Барбашова С.В., Тарасова І.В.), рішення господарського суду Запорізької області від 16.03.2015 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Державна фінансова інспекція України не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.08.2015 р. скасувати, а рішення господарського суду Запорізької області від 16.03.2015 р. залишити без змін, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків суду апеляційної інстанції обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.10.2015 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергодарінновація" надає додаткові пояснення, а також, просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні 21.10.2015 р. представника сторони, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою виникнення взаємних прав та обов'язків у даній справі є укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергодарінновація" (підрядник) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (замовник) договору №2-2013 від 15.04.2013 р., відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт за темою "Відновлення антикорозійного покриття внутрішніх поверхонь водяних камер конденсаторів турбін К-1000-60/1500-2 енергоблоків №1, 2, 4, 5 ВП ЗАЕС. (пункт 1.1 договору).
За умовами п. 1.2. договору, вимоги до результатів робіт визначені в технічному завданні (додаток №2 до договору), що є невід'ємною частиною договору.
У пункті 2.1 договору визначено, що вартість робіт за договором визначається "Договірною ціною" (додаток №1) - та складає 510001,15 грн., у тому числі ПДВ 85000,19 грн.
Згідно п. 2.2. договору, оплата за виконані роботи здійснюється за фактично виконаний обсяг робіт протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.
Пунктом 3.1 договору сторони узгодили, що підрядник зобов'язується виконати роботи поетапно в строк квітень 2013-січень 2014 роки, згідно графіку ППР енергоблоку №№1, 2, 4, 5.
При завершенні виконання робіт за кожним блоком, підрядник у 5-ти денний строк надає замовнику акти здачі-приймання виконаних робіт у 3-х примірниках, з наданням документів, зазначених у розділі 8 Технічного завдання.Замовник протягом 10 днів із дня одержання актів здачі-приймання виконаних робіт, зобов'язаний повернути Підряднику підписаний один примірник акта здачі-приймання виконаних робіт або мотивовану відмову від приймання виконаних робіт. (пункт 4.1 та 4.2 договору).
У відповідності до пункту 6.3.1 замовник зобов'язується вчасно прийняти роботи, виконані підрядником відповідно до умов даного договору, оглянути їх і, у випадку будь-яких недоліків, негайно заявити про них виконавцю.
Судами встановлено, що всі роботи за договором №2-2013 від 15.04.2013 р. були виконані відповідачем належним чином (підтверджується складеними, підписаними та скріпленими печатками сторін: акт №1 (форма КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року від 31.05.2013 року та акт №1/2 (форма КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року від 30.08.2013 р.
Вищевказані акти підписані позивачем без будь-яких зауважень та заперечень щодо строків, якості та вартості виконаних робіт.
Загальна вартість робіт згідно Ддовідок про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2013 року та вересень 2013 року становить 255 000,58 грн.
Судами попередніх інстанцій зауважено, що виконані відповідачем роботи сплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується наявними у справі випискою №692 з регістру аналітичного обліку ВП "ЗАЕС" про стан розрахунків між ВП ЗАЕС та ТОВ "Енергодарінновація" станом на 17.12.2014 р. та платіжними дорученнями №6883 від 18.07.2013 р. та №11550 від 13.11.2013 р.
З огляду на матеріали справи, у відповідності до п. 2.27 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції України на III квартал 2013 року працівниками Державної фінансової інспекції України була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та його відокремлених структурних підрозділів, в тому числі, Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС", за період з 01.07.2012 р. по 30.09.2013 р.
Як вбачається з довідки від 12.12.2013 р. ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в частині фінансово-господарської діяльності ВП "Запорізька АЕС", зустрічною звіркою проведеною у підрядника ТОВ "Енергодарінновація" встановлено, що ВП "Запорізька АЕС" акти форми №КБ-2в за травень 2013 року №1 та за вересень 2013 року №1/2, в яких при виконанні робіт Е13-44-5 "Очищення кварцовим піском суцільних зовнішніх поверхонь (зі зняттям окалини або старої фарби площею більше 50% очищуваної поверхні)" в кількості 260 кв.м (в кожному акті форми №КБ-2в) застосовано розцінку Е13-44-5.
При цьому, замість передбаченого розцінкою механізму С205-401 "Компресори пересувні з електродвигуном, тиск 600 кПа (6ат), подача 0,5 м3/хв" в кількості 104,832 маш-год вартістю 6,4 грн./маш-год (в кожному акті форми №КБ-2в). До актів форми №КБ-2в за травень 2013 року № 1 та за вересень 2013 року №1/2 внесено механізм С205-201 "Компресори пересувні з двигуном внутрішнього згоряння, тиск 800 кПа (8ат), подача 10 м3/хв." в кількості 104,832 маш-год вартістю 175,84 грн/маш-год (в кожному акті форми №КБ-2в) по договору підряду від 15.04.2013 року №2-2013 р. "Відновлення антикорозійного покриття внутрішніх поверхонь водяних камер конденсаторів турбін К-1000-60/1500-2 енергоблоків №1,2,4,5 ВП ЗАЕС", чим порушено п.1.4.2 ДБН Д.1.1-1-2000, що призвело до завищення вартості виконаних робі по акту форми №КБ-2в за травень 2013 року №1 на загальну суму 21 315,28 грн. з ПДВ, та по акту форми №КБ-2в за вересень 2013 року №1/2 на загальну суму 21 315,28 грн. з ПДВ та завищено собівартість по рахунку 23.04 "Проведення поточного ремонту" на загальну суму 35 525,47грн. (за травень 2013 року - 17 762,73 грн., за вересень 2013 року - 17 762,73 грн.).
За результатами перевірки фінансовою інспекцією було складено акт №05-21/341 від 27.12.2013 р., яким, зокрема, було встановлено завищення вартості виконаних робіт по договору №2-2013 від 15.04.2013 р. на загальну суму 42630,56 грн.
07.02.2014 р. Державною фінансовою інспекцією України позивачу було виставлено вимогу про усунення порушень №05-14/148, відповідно до якої останнього було зобов'язано вжити заходів до усунення порушень та притягнення до відповідальності винних осіб.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фінансової інспекції України про визнання протиправною та скасування п.п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4. (частково на суму 74,93 тис. грн.), 2.5., 2.6., 2.7., 2.8. п. 2 та п. 13 вимоги Державної фінансової інспекції №05-14/148 від 07.02.2014 р.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/4211/14 від 16.06.2014 р., позов ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задоволено частково: визнано протиправним та скасовано пункти 2.1, 2.2, 2.3, 2.5, 2.6, 2.7,2.8, п. 2 вимоги про усунення порушень Державної фінансової інспекції України від 07.02.2014 р. №05-14/148; визнано протиправним та скасовано пункт 13 вимоги про усунення порушень Державної фінансової інспекції України від 07.02.2014 р. №05-14/148 в частині суми у розмірі 65369,85 грн. та в частині стягнення решти суми шляхом проведення позовної роботи. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
02.10.2014 р. позивач листом №75-72/22186 звернувся до відповідача з вимогою сплатити суму завищення вартості виконаних робіт у розмірі 74929,08 грн.
Листом від 04.11.2014 р. за вих. №04-11/2014 ТОВ "Енергодарінновація" повідомило позивача, що акти виконаних робіт за договором узгоджені та підписані сторонами, а отже підприємство не причетне до нібито завищеної вартості виконаних робіт на суму 74 929,08 грн.
У зв'язку з тим, що відповідачем не вчинено дій по поверненню коштів з завищеної вартості виконаних робіт, позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з відповідача 42630,56 грн. завищення вартості виконаних робіт по договору №2-2013 від 15.04.2013 р.
Так, приймаючи постанову у даній справі, суд апеляційної інстанції правомірно виходив з наступних обставин.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Статтею 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (стаття 6 Цивільного кодексу України).
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України ).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
З огляду на матеріали справи, між сторонами склалися господарські відносини на підставі договору підряду.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час розгляду справи жодна із сторін не заперечувала щодо укладення договору підряду.
Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
У відповідності до приписів визначених у пункті 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
За змістом частин 1 та 3 статті 632 Цивільного Кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Суд апеляційної інстанції вірно зауважив, що з матеріалів справи не вбачається, що договір в частині визначення ціни було визнано в установленому порядку недійсним повністю або частково з підстав її завищення, чи до них були внесені відповідні зміни.
Також, вірно вказав, що будь-які дії щодо коригування суми оплати за участю підрядника позивачем в установленому порядку не вчинялись.
Приписами статті 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Суд апеляційної інстанції правомірно зазначив, що під час прийняття виконаних підрядних робіт позивач акт про виявлені недоліки не складав, про наявність цих недоліків та необхідність їх виправлення виконавцю (відповідачу) не повідомляв.
Таким чином, матеріали справи повністю підтверджують виконання сторонами своїх зобов'язань за договором підряду №2-2013 від 15.04.2013 р.: відповідачем роботи виконані, а позивачем зазначені роботи прийняті та оплачені за цінами, узгодженими сторонами, що підтверджується підписаним сторонами актами виконаних підрядних робіт без жодних зауважень та кошторисною документацією.
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що роботи, передбачені договором, були виконані у повному обсязі і у встановлені строки, а позивач в свою чергу не мав претензій щодо обсягу і якості виконаних відповідачем робіт та повністю оплатив їх вартість.
Відмови від приймання виконаних робіт з боку позивача не надходило, обсяг робіт погоджений сторонами, недоліків під час виконання робіт позивачем не виявлено.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про те, що позивач, вимагаючи повернення частини виконаного за договором, фактично вимагає перегляду ціни договору після його виконання, що є порушенням вказаних вимог чинного законодавства.
Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема і відшкодування збитків.
Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частинами 1, 2 ст. 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду про те, що відповідачем умови договору підряду виконувались належним чином, а позивач, в свою чергу, не навів доказів, які підтверджують протиправну поведінку відповідача у вигляді порушення договірного зобов'язання, яка спричинила шкідливий результат для позивача, а відтак не може вважатися доведеним причинний зв'язок між заподіяною шкодою та поведінкою особи.
Згідно із ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що судом встановлено відповідність обсягів та вартості робіт, відображених в актах виконаних робіт, підписаних позивачем та відповідачем обсягам та вартості, визначеним у відповідній проектно-кошторисній документації, підстави для відшкодування відповідачем збитків відсутні, оскільки стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань здійснюється в порядку ст. 623 Цивільного Кодексу України, при застосуванні норм якої враховується і те, що згідно норм ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Крім того, кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім, як оплату за належне виконання робіт за договором підряду, а тому такі кошти набуто за наявності правової підстави - договору №2-2013 від 15.04.2013 р. і вони не можуть вважатися збитками.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позивачем не доведено порушення відповідачем умов договору укладеного між сторонами, а відтак і наявності складу цивільного правопорушення, що унеможливлює стягнення з відповідача в якості збитків грошових коштів у розмірі 42630,56 грн.
Стосовно доводів, які викладені Державною фінансовою інспекцією України в своїй касаційній скарзі, колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.
В касаційній скарзі скаржник фактично просить надати нову оцінку доказам у справі, які на його думку неправильно були оцінені судом апеляційної інстанції під час розгляду справи.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки суду апеляційної інстанції, відповідають встановленим обставинам справи і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції і не є такими, що тягнуть за собою скасування оскаржуваного судового рішення.
За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції України залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.08.2015 р. у справі № 908/309/15-г господарського суду Запорізької області залишити без змін.
Головуючий суддя В. Корсак
Судді: М. Данилова
Т. Данилова