ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 906/575/15

Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого:Кузьменка М.В.,суддів:Васищака І.М., Студенця В.І.,за участю представників сторін позивача - Кость О.Г.; відповідача - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від28.07.2015та на рішенняГосподарського суду Житомирської областівід18.05.2015у справі№ 906/575/15за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доНовогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємствапростягнення 46 611, 05 грн

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Житомсирької області з позовом до Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства про стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 27 577, 79 грн, 3% річних в сумі 5 910, 62 грн, інфляційних втрат в сумі 13 122, 64 грн, а всього 46 611, 05 грн.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 20.04.2015 порушено провадження справі № 906/5757/15 за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства про стягнення 46 611, 05 грн.

Рішенням Господарського суду Житомирської області (суддя Сікорська Н.А.) від 18.05.2015 позов задоволено частково, судом зменшено розмір пені, стягнуто з Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 13 071, 67 грн, 5 624,63 грн 3% річних, 13 122, 64 грн втрат від інфляції. В решті позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Тимошенко О.М., судді Коломис В.В., Огороднік К.М.) від 28.07.2015 рішення Господарського суду Житомирської області від 18.05.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 та рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.05.2015, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення в частині зменшення розміру пені на 13 071, 67 грн скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким стягнути з Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства 13 071, 67 грн, в стягненні яких було відмовлено судами попередніх інстанцій, в іншій частині просить рішення господарських судів залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій було допущено порушення і неправильне застосування норм матеріального права, зокрема ст.ст. 549-552 ЦК України, ст. 233 ГК України, та процесуального права, а саме ст.ст. 42, 43, 83, 84 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.10.2015 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.10.2015.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами за умовами договору купівлі-продажу природного газу № 13/2611-БО-10 від 28.12.2012 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) зобов'язався передати у власність Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства (покупець) у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ, на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2. договору, газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

Згідно з п. 2.1 договору, продавець передає покупцеві з 01.01.2013 по 31.12.2013 газ обсягом до 360, 0 тис. куб. м.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (пп. 3.3. п. 3 договору).

Підпунктом 6.1. пункту 6 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов договору позивач за період з січня 2013 року по грудень 2013 року передав, а відповідач отримав природний газ на загальну суму 1 153 624, 27 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі.

Відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати отриманого природного газу виконав з порушенням строку оплати.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства про стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 27 577, 79 грн, 3% річних в сумі 5 910, 62 грн, інфляційних втрат в сумі 13 122, 64 грн, а всього 46 611, 05 грн.

При цьому, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" судові рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних та втрат від інфляції не оскаржуються.

Відповідно до п. 7.2 договору, у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з розрахунком пені, здійсненого ПАТ "НАК "Нафтогаз України" її сума становить 27 577, 79 грн. Разом з тим, перевіривши правильність нарахування пені, місцевий господарський суд встановив, що позивачем безпідставно в період часу, за який вона нараховувалась, включено дні здійснення оплати.

У п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

З врахуванням викладеного, місцевий господарський суд, здійснивши перерахунок суми пені, дійшов висновку, що обґрунтованою є її сума в розмірі 26 143, 34 грн.

Разом з тим, встановивши за результатами розгляду даного спору правомірність заявлених позивачем вимог в частині стягнення 26 143, 34 грн пені, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольнив клопотання відповідача та зменшив її розмір до 13 071, 67 грн.

При цьому, судами попередніх інстанцій було враховано, що предметом діяльності підприємства відповідача є, в тому числі, постачання тепла на території смт. Новогуйвинське різним категоріям населення. Відповідач надає послуги з обслуговування житлового фонду, прибирання прибудинкових територій, вивезення сміття, послуги з водопостачання та водовідведення. У своїй діяльності підприємство є неприбутковим, збиток підприємства за 1-ий квартал 2015 року становить 285, 7 тис. грн. Збитковість підприємства є наслідком, в тому числі, неплатоспроможні бюджетних установ, населення, юридичних осіб та організацій, які є споживачами тепла, а також невідповідністю тарифів з теплопостачання економічно обґрунтованим.

Окрім того, господарськими судами прийнято до уваги факт відсутності у відповідача основного боргу за укладеним між сторонами договором.

Зменшуючи розмір пені, суди попередніх інстанцій врахували також фінансове становище відповідача, загальну економічну ситуацію, яка склалась в країні, високий ступінь інфляційних процесів в економіці країни.

Відповідно до статті 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України також встановлює, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 статті 83 ГПК надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

На підставі викладеного та з врахуванням обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, колегія суддів погоджується з їх висновком про наявність правових підстав для зменшення пені за клопотанням Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства.

Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 5 910, 62 грн місцевим господарським судом, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задоволено частково в розмірі 5 624, 63 грн у зв'язку з невірним визначенням позивачем кількості днів прострочення.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 13 122, 64 грн судами попередніх інстанцій визнано обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ПАТ "НАК "Нафтогаз України", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та передусім зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу положення ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 та рішення Господарського суду Житомирської області від 18.05.2015 у справі № 906/575/15 - без змін.

Головуючий - суддя Кузьменко М.В.

Судді: Васищак І.М.

Студенець В.І.