ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 904/3579/15

головуючого Остапенка М.І.суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. (доповідач)за участі представників: позивача: відповідача: ОСОБА_3 не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Вищого навчального приватного закладу "Дніпропетровський гуманітарний університет"на ухвалу та постановуГосподарського суду Дніпропетровської області від 24 червня 2015 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 липня 2015 рокуу справі№ 904/3579/15за позовомфізичної особи - підприємця ОСОБА_4доВищого навчального приватного закладу "Дніпропетровський гуманітарний університет"простягнення 826 957, 38 грнта за зустрічним позовомВищого навчального приватного закладу "Дніпропетровський гуманітарний університет"дофізичної особи - підприємця ОСОБА_4про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 р. Вищий навчальний приватний заклад "Дніпропетровський гуманітарний університет" звернувся до господарського суду із зустрічною позовною заявою про визнання недійним довгострокового договору оренди нежитлового приміщення № 2 від 01.06.2012.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2015 (суддя - Ніколенко М.О.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.07.2015 (головуючий - Пархоменко Н.В., судді - Коваль Л.А., Чередко А.Є.) зустрічну позовну заяву Вищого навчального приватного закладу "Дніпропетровський гуманітарний університет" повернуто йому без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

У касаційній скарзі відповідач - Вищий навчальний приватний заклад "Дніпропетровський гуманітарний університет", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.07.2015 та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду.

У відзиві на касаційну скаргу фізична особа - підприємець ОСОБА_4 просить залишити її без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2015 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.07.2015 - без змін.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі зустрічної позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі зустрічної позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" з 1 січня установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1 218,00 грн.

Згідно з ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі зустрічної позовної заяви) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Оскільки Вищим навчальним приватним закладом "Дніпропетровський гуманітарний університет" не було надано належних доказів, що підтверджували б те, що його майновий стан перешкоджав сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі за подачу зустрічної позовної заяви, то місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правомірно відмовив у задоволенні клопотання про розстрочку сплати судового збору в даному випадку та повернув зустрічну позовну заяву відповідачу без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Доводи відповідача - Вищого навчального приватного закладу "Дніпропетровський гуманітарний університет" про те, що апеляційним судом було порушено норми процесуального права, оскільки розгляд справи в апеляційному порядку відбувся без участі його представника, то вони є необґрунтованими виходячи з такого.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в апеляційному суді, однак відповідач в засідання не з'явився, натомість заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що його представник не може взяти участь в цьому судовому засіданні, адже бере участь в іншому. Як правильно було зазначено апеляційним судом, вказане клопотання відповідача є безпідставним, оскільки в силу вимог чинного законодавства останній не був позбавлений можливості забезпечити участь в цьому судовому засіданні іншого свого представника.

Отже, наведене свідчить про те, що господарські суди постановили оскаржувані судові акти при правильному застосуванні норм процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для їх скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу Вищого навчального приватного закладу "Дніпропетровський гуманітарний університет" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24 червня 2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 липня 2015 року у справі за № 904/3579/15 - без змін.

Головуючий М. Остапенко

Судді П. Гончарук

Л. Стратієнко