ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 904/2276/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідач,суддів:Мележик Н.І., Самусенко С.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.08.2015р. та рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015р. у справі№ 904/2276/15 господарського суду Дніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни до Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" простягнення заборгованості за договором оренди

за участю представників:

позивача: Жуковський В.П., дов. №10/00-50 від 16.06.2015р.,

відповідача: Багрова Є.О., дов. №395-О від 17.09.2014р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" про стягнення орендної плати в сумі 32640грн. та компенсації за комунальні послуги в сумі 6643,63грн. на підставі договору найму (оренди) нежилого приміщення №ДО 01-09/2011 від 01.09.2011р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015р. у справі №904/2276/15 (суддя Петрова В.І.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.08.2015р. (у складі колегії суддів: головуючого судді Дмитренко Г.К., суддів Крутовських В.І., Орєшкіна Е.В. ) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.09.2015р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни прийнято до касаційного провадження, розгляд призначено на 07.10.2015р. о 12 год. 00 хв.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 06.10.2015р. №02-05/754 у зв'язку з перебуванням судді Дунаєвської Н.Г. на лікарняному для розгляду справи №904/2276/15 сформовано колегію у наступному складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., суддів Мележик Н.І., Самусенко С.С.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.10.2015р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання 07.10.2015р. повноважного представника ПАТ "Акцент-Банк" розгляд скарги Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни відкладено на 21.10.2015р. о 12 год. 00 хв.

20.10.2015р. ПАТ "Акцент-Банк" надав відзив б/д, б/н на касаційну скаргу, в якому просив постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.08.2015р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015р. у справі №904/2276/15 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 01.09.2011р. між публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (позивач, орендодавець) та публічним акціонерним товариством "Акцент-Банк" (відповідач, орендар) укладено договір найму (оренди) нежилого приміщення №ДО 01-09/2011, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти в строкове платне користування (в оренду) приміщення площею 65,3 кв. м, що розташоване за адресою: АР Крим, м.Сімферополь, проспект Перемоги, 62 (далі - об'єкт оренди). Орендар зобов'язався використовувати об'єкт оренди для розміщення та забезпечення функціонування відділення банку (п.1.1.2. договору).

Відповідно до п.1.4. договору орендодавець передає орендарю об'єкт оренди в найм (оренду) на підставі цього договору та акту приймання-передачі об'єкту оренди (додаток №1 до договору), що підписується уповноваженими представниками двох сторін.

Термін оренди встановлено на 2 роки 11 місяців, що складає період з 01.09.2011р. і до 31.07.2014р. включно (п.2.1 договору).

Пунктом 2.2. договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди у термін, що вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі об'єкту оренди. Об'єкт оренди повинен бути прийнятий орендарем протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту повідомлення орендодавця про готовність до його передачі, але не пізніше 05.09.2011р. З дати підписання сторонами акту приймання-передачі про передачу об'єкта оренди в оренду і до підписання сторонами акту приймання-передачі про повернення об'єкта оренди з оренди (тобто в період оренди приміщення) відповідальність (ризик) за загибель або пошкодження майна, за винятком, якщо це є наслідком дії форс-мажорних обставин, що зазначені розділом 7 цього договору, несе орендар.

Відповідно до п.3.1. договору плата за цим договором складається з плати за користування об'єктом оренди (далі - орендна плата або плата за оренду) та плати за комунальні послуги безпосередньо комунальним підприємствам або компенсації орендодавцю вартості комунальних послуг, оплачених останнім комунальним підприємствам.

Базовий розмір орендної плати, яка підлягає сплаті за користування об'єктом оренди за повний календарний місяць, складає 8160грн., в тому числі ПДВ 20% - 1360грн., та розрахована виходячи зі ставки оренди 124 грн. 96 коп. за 1 кв.м. (п.3.2 договору).

Відповідно до п.3.3. договору платний період оренди розпочинається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі в оренду об'єкта оренди, що є додатком №1 до договору. Орендна плата, починаючи з другого місяця оренди, перераховується орендарем самостійно в національній валюті України (гривні) на поточний рахунок орендодавця щомісячно шляхом передплати до 10 числа поточного місяця оренди. У разі, якщо останній день сплати оренди припадає на вихідний або святковий день, орендна плата сплачується не пізніше наступного робочого дня.

За умовами п.3.6 договору, крім орендної плати орендар оплачує комунальні та інші послуги (послуги по опаленню в опалювальний період, водопостачання, електроенергія та ін.), згідно показників лічильників або займаної площі не пізніше десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем, на підставі рахунків, виставлених безпосередньо комунальними підприємствами, що надають послуги, у строки, що зазначені в цих рахунках.

До дати укладення прямих договорів з постачання електроенергії, тепла, води та інших комунальних послуг орендар компенсує орендодавцю вартість зазначених комунальних послуг (електро- та теплоенергоносіїв, водопостачання та інших комунальних послуг), які він отримав у зв'язку із орендою майна, на підставі рахунків орендодавця та копій документів, що підтверджують суми понесених орендодавцем витрат на оплату комунальних послуг у зв'язку з утриманням об'єкту оренди.

Пунктами 4.1.2, 4.1.3 договору встановлено, що орендар зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату. Своєчасно та у повному обсязі вносити плату за спожиті комунальні послуги (послуги по опаленню в опалювальний період, водопостачання, електроенергії та ін.) відповідно до рахунків орендодавця або відповідно до договорів, безпосередньо укладених з комунальними підприємствами, за їх рахунками згідно з показниками встановлених лічильників.

Відповідно до п.7.1 договору сторони звільняються від відповідальності у разі землетрусу, повені, пожежі, що виникла не з вини сторін, іншого стихійного лиха, початку бойових дій, введення надзвичайного становища, страйків, масових громадських безпорядків, зміни зовнішньої та внутрішньої політики держави, або іншого проявлення непереборної сили, що не дає можливості точному та своєчасному виконанню нею зобов'язань за цим договором (далі - форс-мажор). Потерпіла сторона зобов'язана повідомити про це іншу сторону в термін 5-ти діб з часу, як їй стало відомо про настання форс-мажорних обставин. Звільнення від відповідальності чинне лише на період дії форс-мажорних обставин.

Пунктом 7.2 договору зазначено, що факт дії форс-мажору підтверджується відповідним документом органу центральної влади або відповідним висновком Торгово-промислової палати України.

08.10.2011р. сторонами підписано акт приймання-передачі до договору оренди, за яким відповідач прийняв нежитлове приміщення в оренду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач послався на порушення ПАТ "Акцент-Банк" умов договору оренди щодо своєчасної оплати орендних платежів та комунальних послуг в зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за орендну плату за квітень 2014р. - липень 2014р. на загальну суму 32640грн. та заборгованість з компенсації вартості комунальних послуг по виставленим орендодавцем рахункам від 05.03.2014р. №93, від 23.04.2014р. №150, від 03.06.2014р. № 209 на загальну суму 6643,63грн.

Заперечуючи проти позову, ПАТ "Акцент-Банк" зазначив про направлення 02.04.2014р. позивачу листа №Э.52.0.0.0/4-347, в якому повідомив про настання форс-мажорних обставин та призупинення дії договору оренди нежитлового приміщення від 01.09.2011р. №ДО 01-09/2011, реєстр на відправлену кореспонденцію у відповідача не зберігся в зв'язку із закінченням строку зберігання.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ПАТ "Акцент-Банк" отримав сертифікат Торгово-промислової палати України від 20.04.2015р. №3925, яким Торгово-промислова палата України засвідчила ПАТ "Акцент-Банк" форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - окупацію території Автономної Республіки Крим (Україна), щодо виконання зобов'язань згідно умов договору найму (оренди) нежилого приміщення від 01.09.2011р. №ДО 01-09/2011 (об'єкт оренди розташований за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, проспект Перемоги, буд. 62), укладеного між публічним акціонерним товариством "Акцент-Банк" та публічним акціонерним товариством "Банк Форум", які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): настання з 27 лютого 2014 року, закінчення: тривають.

06.05.2014р. Правлінням Національного банку України прийнято постанову №260 "Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя".

Відповідно до електронного повідомлення від 19.05.2014р. №2-103/4355, адресованого голові правління "А-Банк" Малихіній Н.А., управління Національного банку України в Дніпропетровській області повідомило про внесення відомостей про виключення з Державного реєстру банків наступних відділень публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк": відділення "Центр обслуговування клієнтів № 207 в м. Сімферополь"; відділення "Центр обслуговування клієнтів № 235 в м. Сімферополь"; відділення "Центр обслуговування клієнтів № 277 в м. Сімферополь"; відділення "Центр обслуговування клієнтів № 288 в м. Керч"; відділення "Центр обслуговування клієнтів № 150 в м. Євпаторія"; відділення "Центр обслуговування клієнтів № 149 в м. Феодосія"; відділення "Центр обслуговування клієнтів в м. Сімферополь"; відділення "Центр обслуговування клієнтів в м. Керч"; відділення "Центр обслуговування клієнтів № 147 в м. Сімферополь"; відділення "Центр обслуговування клієнтів № 148 в м. Сімферополь"; відділення "Центр обслуговування клієнтів № 212 в м. Севастополь"; відділення "Центр обслуговування клієнтів № 271 в м. Севастополь"; відділення "Центр обслуговування клієнтів № 151 в м. Севастополь"; відділення "Центр обслуговування клієнтів № 152 в м. Севастополь"; відділення "Центр обслуговування клієнтів в м. Севастополь"; відділення "Центр обслуговування клієнтів № 255 в м. Луганськ".

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" територія Автономної Республіки Крим визначена як тимчасово окупована територія України. Відповідно до ч.6 ст.5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об'єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію.

Згідно ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб;

Статтею 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Приймаючи рішення у даній справі, пославшись на ч.ч. 1, 2 ст. 193, ст. 218, ч.1 ст. 283, ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 607, 614, 617, 610, 626, 629, ч.1 ст. 759, ч.1, 5, 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.3, ч.6 ст. 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", постанову Правління Національного банку України від 06.05.2014р. №260 "Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя", електронне повідомлення від 19.05.2014р. №12-103/4355 згідно якого виключено з Державного реєстру банків перелік відділень ПАТ "Акцент-Банк", ч.3 ст. 14, ст.141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", врахував сертифікат Торгово-промислової палати України від 20.04.2015р. №3925, яким засвідчено окупацію території Автономної Республіки Крим щодо виконання зобов'язань згідно умов договору найму від 01.09.2011р. №ДО 01-09/2011, , зазначив,що оскільки через окупацію території Автономної Республіки Крим відповідач втратив можливість здійснювати свою господарську діяльність на території Автономної Республіки Крим, що спричинило неможливість використання орендованого приміщення, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Проте, колегія суддів вважає зазначені висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У даній справі у відповідача виникло грошове зобов'язання щодо сплати заборгованості по орендним платежам та оплати комунальних послуг, стосовно виконання яких він послався на те, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили.

Частиною 4 ст. 14 Цивільного кодексу України передбачено, що особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання тільки у випадках, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 7.1 договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності у разі землетрусу, повені, пожежі, що виникла не з вини сторін, іншого стихійного лиха, початку бойових дій, введення надзвичайного становища, страйків, масових громадських безпорядків, зміни зовнішньої та внутрішньої політики держави, або іншого проявлення непереборної сили, що не дає можливості точному та своєчасному виконанню нею зобов'язань за цим договором. Тобто, сторона звільняється саме від відповідальності за порушення зобов'язання, а не від цивільного обов'язку або його виконання.

З огляду на вказане, суди попередніх інстанцій, з урахуванням наведених положень законодавства та договірних умов, не з'ясували умов щодо звільнення сторони, для якої виникли обставини неможливості виконання зобов'язання від відповідальності за його невиконання, умови щодо тривалості форс-мажорних обставин та умови дії чи призупинення дії спірного договору під час таких обставин, строки виконання зобов'язання сторонами при настанні форс-мажорних обставин, права та обов'язки сторін після спливу строку дії форс-мажорних обставин, порядок розрахунків між сторонами та випадки припинення договору при неможливості виконання зобов'язань та відповідальність за невиконання цих зобов'язань.

Крім цього, як вбачається з позовної заяви, позивач, крім позовних вимог про стягнення заборгованості по орендній платі на суму 32640грн., заявляв вимогу про стягнення комунальних послуг на суму 6642,63грн. Зазначена вимога судом першої інстанції розглянута не була всупереч положень визначених ст.ст. 82, 84 Господарського процесуального кодексу України. Разом з тим, при здійсненні апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції на зазначене порушення норм процесуального права місцевим господарським судом уваги не звернув, чим припустився власних помилок, оскільки в порушення ч.3 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, вийшов за межі наданих йому повноважень та розглянув вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Також, судами попередніх інстанцій не досліджені всупереч ст. 43 Господарського процесуального кодексу України направлені позивачем відповідачу листом вих.№2194/1.1 від 20.02.2015р. рахунки-фактури на оплату комунальних послуг та копії документів підтверджуючих здійснену позивачем оплату комунальних послуг, не з'ясовані відображені в них комунальні послуги, а також періоди їх нарахування.

З огляду на вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Неповне встановлення судами попередніх інстанцій обставин, що мають значення для справи, є порушенням вимог: ст.47 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи; ст.43 Господарського процесуального кодексу України, за якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з п.3 ст.1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки передбачені ст.ст.1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, та зважаючи на те, що вищенаведені порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, допущені судом першої інстанції та не усунуті судом апеляційної інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вбачає достатні правові підстави для часткового задоволення касаційної скарги шляхом скасування постанови та рішення у даній справі та передачі справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції в іншому складі суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають правове значення для її розгляду і вирішення спору по суті і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст.11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.08.2015р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015р. у справі №904/2276/15 скасувати, справу №904/2276/15 передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя: С.В. Владимиренко

Судді: Н.І. Мележик

С.С. Самусенко