ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 5011-34/1904-2012

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Студенця В.І.,

розглянувши

касаційну скаргу Міністерства оборони України

на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.10.2014 р.

та постанову Київського апеляційного господарського суду

від 14.05.2015 р.

за заявою Державного підприємства Міністерства оборони України

"Одеське авіаційне ремонтне підприємство

Одесавіаремсервіс"

про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу

від 22.05.2012 р.

у справі № 5011-34/1904-2012 господарського суду міста Києва

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України

"Одеське авіаційне ремонтне підприємство

Одесавіаремсервіс"

до Міністерства оборони України

про стягнення 318 816,55 грн.

за участю представників:

ДП МОУ "Одеське авіаційне ремонтне підприємство Одесавіаремсервіс" - не з'явилися;

Міністерства оборони України - не з'явилися;

встановила:

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.04.2012 р. задоволено позов Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеське авіаційне ремонтне підприємство Одесавіаремсервіс" та постановлено: стягнути з відповідача - Міністерства оборони України на користь позивача 318 816,55 грн. боргу. Крім того, вказаним рішенням з відповідача на користь позивача, в рахунок відшкодування понесених судових витрат, постановлено стягнути 6 376 грн. судового збору (т.1 а.с.52-55).

22.05.2012 р. на виконання прийнятого рішення виданий наказ (т.1 а.с.56).

05.08.2014 р. до господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про відновлення пропущеного строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

В обґрунтування вимог відповідної заяви позивач посилався на те, що начальник юридичного відділу підприємства, який займався пред'явленням наказу до виконання, належним чином не виконав свої обов'язки за станом здоров'я (т.1 а.с.58-60).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2014 р. заява про відновлення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання, задоволена (т.1 а.с.112-113).

Задовольняючи подану заяву, суд першої інстанції виходив з того, що зазначена позивачем причина є поважною причиною пропуску встановленого строку для пред'явлення наказу до виконання.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 р. ухвала господарського суду міста Києва від 13.10.2014 р. залишена без змін (т.1 а.с.152-154).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, відмовити у задоволенні заяви про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального та процесуального права (т.1 а.с.207-211).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

В силу ст. 116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно п. 2 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

За змістом ст. 119 ГПК України, поновлення пропущеного строку можливо у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними. Отже, відновлення пропущеного строку здійснюється судом за наявності у сукупності наступних умов:

- строк пред'явлення наказу до виконання пропущено;

- причини пропуску встановленого строку визнані поважними.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодилась апеляційна інстанція, підставно прийняв до уваги причини пропуску встановленого строку, на які посилався позивач в обгрунтування поданого клопотання про поновлення пропущеного строку.

Так, судами встановлено, що наказ господарського суду міста Києва від 22.05.2012 р. у даній справі було неодноразово пред'явлено стягувачем (позивачем) до виконання, однак, наказ до виконання не приймався та повертався стягувачу з передбачених законом підстав, а саме: через пред'явлення за непідвідомчістю; у зв'язку з недоданням до заяви належних документів, і також, останнього разу, в прийнятті наказу до виконання було відмовлено, в зв'язку з пропуском строку пред'явлення наказу до виконання, який сплинув 10.07.2013 р.

Судами прийнято до уваги, що під час проведеної на підприємстві позивача перевірки було встановлено, що за період 15.02.2013 р. - 19.02.2014 р., тобто коли позивач черговий раз намагався пред'явити наказ до виконання в межах встановленого ним строку, начальником юридичного відділу та відповідальною особою за претензійно-позовну роботу позивача був ОСОБА_2, який отримав травму голови (копії медичної книжки та картки медичного стаціонару додані до заяви), наслідком якої стали приступи мігрені та головних болів, а тривале медикаментозне лікування спричинило неуважність та погіршення пам'яті. Саме в час такого погіршення здоров'я ОСОБА_2 повинен був пред'явити належним чином до виконання наказ господарського суду міста Києва від 22.05.2012 р., чого зроблено не було з об'єктивних причин, оскільки зазначена особа через приступи мігрені, головних болів та прописане медикаментозне лікування, не могла належним чином виконувати свої посадові обов'язки.

Посилання відповідача на те, що окрім начальника юридичного відділу пред'явити наказ до виконання міг будь-який інший працівник юридичного відділу не визнані судом обгрунтованими, оскільки начальник юридичного відділу координує та спрямовує діяльність юридичного відділу. Саме начальник ставить завдання іншим працівникам юридичного відділу, а тому без його розпорядження чи відома вчинення будь-яких дій з питань реалізації судового рішення не здійснювалось.

Оскільки причини пропуску встановленого строку визнані судами поважними, ними правомірно, у відповідності з положеннями ст. 119 ГПК України, задоволено заяву позивача щодо поновлення пропущеного строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 р., якою залишено без змін ухвалу господарського суду міста Києва від 13.10.2014 р., немає.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 р. у справі № 5011-34/1904-2012 господарського суду міста Києва залишити без змін, а касаційну скаргу Міністерства оборони України - без задоволення.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.

Студенець В.І.