ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 10/19/2625

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргидочірнього підприємства "Імпульс-Світ" виробничо-комерційного приватного підприємства "Явір-Транс"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 11.06.2015р. за скаргоюприватної науково-технічної фірми "Союз"на діїДругого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиціїу справі №10/19/2625 господарського судуХмельницької області за позовомдочірнього підприємства "Імпульс-Світ" виробничо-комерційного приватного підприємства "Явір-Транс"доприватної науково-технічної фірми "Союз" про за участю представників сторін: позивача - відповідача - ДВС -усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою не з'явився Ярош В.Ю. дов. б/н від 21.10.2015 не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 28.04.2015р. (судді Субботіна Л.О., Шпак В.О., Музика М.В.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.06.2015р. (судді Демянчук Ю.Г., Тимошенко О.М., Демидюк О.О.) задоволено скаргу приватної науково-технічної фірми "Союз" на дії органів Державної виконавчої служби по справі №10/19/2625. Визнано недійсною постанову про скасування процесуального документу від 18.03.2015р. по виконавчому провадженню №46650549, винесену начальником Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Осадчуком Р.В. Визнано недійсною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП№46650549 від 18.03.2015р., винесену головним державним виконавцем Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Бялик Ю.Д.

Не погоджуючись з ухвалою і постановою судів попередніх інстанцій, дочірнє підприємство "Імпульс-Світ" виробничо-комерційного приватного підприємства "Явір-Транс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані ухвалу і постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні скарги приватної науково-технічної фірми "Союз" на дії органів Державної виконавчої служби відмовити.

В касаційній скарзі ДП "Імпульс-Світ" ВКПП "Явір-Транс" наголошує на тому, що Ухвала господарського суду від 30.12.2014 про поворот виконання рішення не відповідає вимогам закону та порушує права ДП "Імпульс-Світ", оскільки відновлення забору є вимогою зобов'язального характеру.

Фактично суд досліджував нові докази після завершення розгляду справи, оскільки в Ухвалі господарського суду від 30.12.2014 про поворот виконання рішення безпідставно визначено координати відновлення огорожі, а у справі немає документів, що підтверджують приналежність знесеної огорожі ПНТФ "Союз".

Касатор зазначає, що в ухвалі господарського суду від 30.12.2014 про поворот виконання рішення, а відтак і в наказі суду про виконання цієї Ухвали не зазначено, яка огорожа повинна бути після відновлення, її конфігурація, модель, хто цю огорожу повинен відновити,чи може бути інша огорожа, яка є в наявності.

Відповідно до ч.2 ст.11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

За змістом ст.1212 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, який розглядав відповідну справу в першій інстанції. Юрисдикція суду, який має розглядати скаргу на рішення, дії чи бездіяльність посадової особи ДВС, залежить від юрисдикції суду, який ухвалив рішення, що підлягає примусовому виконанню.

При цьому виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною, завершальною частиною господарського судового процесу, тому за скаргою на такі дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби не треба порушувати нове провадження.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши присутнього представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалі і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Статтею 122 ГПК України про поворот виконання рішення, постанови встановлено, що якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і принято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 30.12.2014р. задоволено заяву приватної науково-технічної фірми "Союз" про поворот виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 23.10.2013р. по справі №10/19/2625, а саме зобов'язано відновити бетонну огорожу довжиною 90 метрів від точки на місцевості (координати: Х-16561,08; Y-7209,68) в напрямку іншої точки на місцевості (координати: Х-16506,951; Y-7302,978) за адресою: м. Хмельницький, вул. Геологів, 15/3А, знесену на виконання наказу господарського суду Хмельницької області від 09.01.2014р. Стягувач: приватна науково-технічна фірма "Союз". Боржник: дочірнє підприємство "Імпульс-Світ" Виробничо-комерційного приватного підприємства "Явір-Транс".

30.12.2014р. на виконання вказаної ухвали судом видано наказ, який був направлений Другому міському відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції для примусового виконання.

Постановою головного державного виконавця Другого МВ ДВС Хмельницького МРУЮ Бялик Ю.Д. від 23.02.2015р. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Хмельницької області №10/19/2625 від 30.12.2014р.

В подальшому постановою від 18.03.2015р. начальника Другого МВ ДВС Хмельницького МРУЮ Осадчуком Р.В. в порядку ст.83 Закону України "Про виконавче провадження" скасовано постанову від 23.02.2015р. про відкриття виконавчого провадження, постановлено головному державному виконавцю Бялик Ю.Д. винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження відповідно до п.8 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження". Підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.02.2015р. зазначено те, що резолютивна частина виконавчого документа, на підставі якого винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, не містить заходів примусового виконання рішення, та заходів примусового характеру, як зобов'язання боржника особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, що унеможливлює виконання його органами державної виконавчої служби.

В зв'язку із цим постановою від 18.03.2015 головного державного виконавця Другого МВ ДВС Хмельницького МРУЮ Бялик Ю.Д. відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Хмельницької області №10/19/2625 від 30.12.2014р. на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження".

Приймаючи оскаржувані рішення, суди виходили з того, що згідно із ст.115 та ч.1 ст.116 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження. Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, судові накази.

Статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачені випадки, за наявності яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, в тому числі :

8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Судами встановлено, що постанова від 18.03.2015р. головного державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження винесена на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки резолютивна частина наказу №10/19/2625, виданого господарським судом Хмельницької області 30.12.2014р. не містить заходів примусового виконання рішення таких, як зобов'язання боржника особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, що унеможливлює виконання його органами державної виконавчої служби.

Перелік заходів примусового виконання рішень визначений приписами ст.32 Закону України "Про виконавче провадження", якими є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що положення ст.32 Закону не містять вичерпного переліку заходів примусового виконання рішень.

Наказ господарського суду Хмельницької області по справі №10/19/2625 від 30.12.2014р. містить відомості, визначені ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", в тому числі відомості щодо боржника (ДП "Імпульс-Світ" ВКПП "Явір-Транс"), стягувача (ПНТФ "Союз"), а також і щодо дій, які повинен вчинити боржник (відновити бетонну огорожу).

При цьому, чинним законодавством України, в тому числі і приписами ст.ст.32, 75 Закону України "Про виконавче провадження" не визначено будь-яких вимог до зазначення (формулювання) заходів примусового виконання рішення у виконавчому документі, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що якщо, на думку заявника касаційної скарги ДП "Імпульс-Світ" ВКПП "Явір-Транс", незрозумілі дії, які необхідно вчинити на виконання Ухвали від 30.12.2014 про поворот виконання рішення, то у відповідності із ст.89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення або ухвалу, про що судом виноситься ухвала.

Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" та пунктом 8.1 Інструкції про проведення виконавчих дій визначені загальні умови і порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення.

Як роз'яснено п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на зміст виконавчого документу, суди не знайшли підстав, що виключають здійснення виконавчого провадження, а тому суди дійшли до висновку про те, що державним виконавцем не були в повній мірі виконані відповідні обов'язки, покладені на нього вимогами Закону України "Про виконавче провадження", що призвело до неправомірного винесення ним оскаржуваної постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, а тому постанова головного державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження від 18.03.2015р. визнана судами недійсною.

Зі змісту скарги ПНТФ "Союз" судами встановлено, що скаржником, крім дій державного виконавця, оскаржуються також дії начальника відділу ДВС щодо винесення постанови від 18.03.2015р. про скасування процесуального документу.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.83 Закону України "Про виконавче провадження" контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Тобто, за приписами закону, у встановленому порядку, зокрема у судовому, можуть бути оскаржені постанови начальника відділу державної виконавчої служби у тих випадках, якщо цією постановою скасовано процесуальний документ (або його частину), винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнано недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язано державного виконавця провести певні виконавчі дії чи виправлено у виконавчих документах граматичну або арифметичну помилку .

Пунктом 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" роз'яснено, що розгляд господарськими судами скарг у порядку ст.1212 ГПК є однією з форм судового контролю щодо виконання рішень, ухвал, постанов, а виконання рішення, ухвали постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу. Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, її посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні ст.1212 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що постанова про скасування процесуального документу була винесена начальником відділу ДВС щодо виконання ухвали господарського суду по справі №10/19/2625 від 30.12.2014р. на підставі виданого судом наказу, то суди дійшли правомірного висновку, що скарга в цій частині підлягає розгляду в порядку ст.1212 ГПК України.

В ході розгляду скарги судами не було встановлено наявності обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Хмельницької області №10/19/2625 від 30.12.2014р., а тому суди дійшли вірного висновку, що начальником Другого МВ ДВС Хмельницького МРУЮ неправомірно скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.02.2015р., та визнали недійсною постанову від 18.03.2015р. начальника Другого МВ ДВС Хмельницького МРУЮ.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що обставини, зазначені у постанові від 18.03.2015 начальника Другого МВ ДВС Хмельницького МРУЮ та у постанові від 18.03.2015 головного державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження самі по собі не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги дочірнього підприємства "Імпульс-Світ" виробничо-комерційного приватного підприємства "Явір-Транс", оскільки судами було прийнято ухвалу і постанову з дотриманням норм процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111, 11113, 1212 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Імпульс-Світ" виробничо-комерційного приватного підприємства "Явір-Транс" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.06.2015р. у справі №10/19/2625 господарського суду Хмельницької області залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова