ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року Справа № 914/294/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДанилової М.В., суддівДанилової Т.Б., Корсака В.А. за участю представників:позивачаДушалу Шпанік (дов. від 20.05.2016 р. №37)відповідачаПорошин В.В. (дов. від 02.07.2016 р. №25)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиЛьвівського комунального підприємства "Львівелектротранс"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 20.07.2016 р.у справі №914/294/15 господарського суду Львівської областіза позовомДочірнього підприємства "Дуокс" Словацького Товариства з обмеженою відповідальністю "Дуокс с.р.о."до Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс"про стягнення 1 440 000,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство "Дуокс" Словацького Товариства з обмеженою відповідальністю "Дуокс с.р.о." звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" про стягнення 1440000,00 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані невиконання відповідачем умов договору поставки №46 від 15.01.2013 р., а також нормами ст.ст. 629, 631 Цивільного Кодексу України.

Заявою від 16.02.2015 р. №02 позивачем було збільшено розмір позовних вимог до 1904874, 40 грн., з яких: 413862, 90 грн. інфляційні втрати, 51011,50 грн. 3% річних.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Під час нового розгляду справи Дочірнє підприємство "Дуокс" Словацького Товариства з обмеженою відповідальністю "Дуокс с.р.о." просило суд розглядати позовні вимоги в межах заявленої до стягнення з Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" суми у розмірі 1440000,00 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.03.2016 р. у даній справі (суддя Щигельська О.І.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2016 р. (колегія суддів: головуючий суддя Скрипчук О.С., судді Давид Л.Л., Матущака О.І.), рішення господарського суду Львівської області від 04.03.2015 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" на користь Дочірнього підприємства "Дуокс" Словацького Товариства з обмеженою відповідальністю "Дуокс с.р.о." 1 440 000,00 грн. заборгованості та судовий збір.

Обґрунтовуючи постанову суд апеляційної інстанції виходив з того, що договір поставки товару не припинив свою дію, а тому у Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" зобов'язання щодо попередньої оплати в розмірі 1440000,00 грн. не припинилось.

Не погодившись із вищевказаною постановою, Львівське комунальне підприємство "Львівелектротранс" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просило її скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В своїй касаційній скарзі Львівське комунальне підприємство "Львівелектротранс" посилається на неналежне дослідження судом апеляційної інстанції всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до порушення норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.09.2016 р. касаційну скаргу прийнято до провадження, призначено до розгляду та зупинено виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2016 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 21.09.2016 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зауважує про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів, поданого 19.11.2012 р. Львівським комунальним підприємством "Львівелектротранс" на офіційному загальнодержавному веб-порталі Державні закупівлі, як замовником, заплановано закупівлю автобусів та тролейбусів (код 34.10.3) тролейбус "Шкода" 14ТР, "Шкода" 15ТР або аналог (бувший у використанні) за кошти місцевого бюджету.

Протоколом оцінки пропозиції конкурсних торгів №3-2 від 26.12.2012 р. членами комітету з конкурсних торгів визначено переможця торгів по 30 лотах - Дочірнє підприємство "Дуокс" Словацького Товариства з обмеженою відповідальністю "Дуокс с.р.о.".

Відтак, за результатами проведеного тендеру, між Львівським комунальним підприємством "Львівелектротранс" (замовник за договором) та Дочірнім підприємством "Дуокс" Словацького Товариства з обмеженою відповідальністю "Дуокс с.р.о." (постачальник за договором) укладено договір поставки №46, за яким постачальник зобов'язався передати "Автобуси та тролейбуси" (код 34.10.3) "Тролейбус Шкода 14 Тр, Шкода 15 Тр (бувший у використанні)" замовнику, а замовник оплатити його у строк та в порядку визначених цим договором відповідно до рішення комітету з конкурсних торгів Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" протоколу №3-2 від 26.12.2012 р. щодо акцепту цінової пропозиції постачальника за результатами процедури відкритих торгів (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору кількість товару, що є предметом договору, визначена в специфікації (додатку №1), що є невід'ємною частиною даного договору та може бути зменшена в залежності від виділених асигнувань на потреби замовника.

Пунктом 3.1 договору визначено, що загальна сума договору становить 10500000,00 грн. в т.ч. ПДВ.

Відповідно до умов договору, постачальник передає у власність замовника товар на умовах зазначених в договорі в термін до 31.12.2013 р., але не пізніше 30 днів з моменту передоплати (п.5.1 договору).

Доставка товару та витрати, пов'язані з ним, покладаються на постачальника (п.5.2 договору ).

Пунктом 4.2 договору визначено, що днем поставки товару вважається дата підписання акту приймання-передачі фактичної передачі товару представнику замовника.

Перехід права власності на товар відбувається після його 100% оплати (п.5.3 договору).

Договором встановлено наступний порядок розрахунків: оплата за товар проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника; 40% передоплата згідно виставленого рахунку на протязі 2-ох днів після повідомлення про загрузку товару на складі постачальника, 60% після поставки товару на протязі 30 днів після отримання товару на складі замовника і виставлення рахунку-фактури (п.4.1, 4.3 договору).

Пунктом 6.2.3 сторони передбачили, що замовник має право зменшувати обсяги закупівлі товару (виконання робіт або надання послуг), у строки, встановлені цим договором.

09.12.2013 р. позивачем було вручено відповідачеві повідомлення про готовність до поставки дев'яти тролейбусів Шкода (бувших у використанні) - три тролейбуси Шкода Тр14 та шість тролебусів Шкода Тр15. У зв'язку з цим, Дочірнє підприємство "Дуокс" Словацького Товариства з обмеженою відповідальністю "Дуокс с.р.о.", в даному повідомленні просив Львівське комунальне підприємство "Львівелектротранс", у відповідності до вимог п.4.1. договору, провести 40% передоплати на суму 1440000,00 грн.

Листами Львівське комунальне підприємство "Львівелектротранс" неодноразово зверталось до Департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР та Управління транспорту та зв'язку ЛМР з проханням надати кошти за поставлений товар.

31.12.2013 р. між сторонами була укладена додаткова угода до договору № 46 від 15.01.2013 р., якою сторони продовжили термін дії договору до 30.04.2014 р.

Враховуючи, що кошти попередньої оплати Львівським комунальним підприємством "Львівелектротранс" не сплачено, Дочірнє підприємство "Дуокс" Словацького Товариства з обмеженою відповідальністю "Дуокс с.р.о." звернулось до суду із позовною заявою про стягнення 1440000,00 грн. заборгованості.

Перевіривши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, колегія суддів касаційної інстанції зауважує про наступне.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вже зазначалось, 15.01.2013 р. між Львівським комунальним підприємством "Львівелектротранс" та Дочірнім підприємством "Дуокс" Словацького Товариства з обмеженою відповідальністю "Дуокс с.р.о." за результатами процедури відкритих торгів було укладено договір поставки товару в термін до 31.12.2013р., але не пізніше 30 днів з моменту передоплати.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 4.1 договору поставки сторони погодили, що порядок розрахунків: оплата за товар проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника; 40% передоплата згідно виставленого рахунку на протязі 2-ох днів після повідомлення про загрузку товару на складі постачальника; 60% після поставки товару на протязі 30 днів після отримання товару на складі замовника і виставлення рахунку-фактури.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що після повідомлення ДП "Дуокс" Словацького ТзОВ "Дуокс с.р.о." про загрузку товару на складі постачальника та виставлення рахунку у ЛКП "Львівелектротранс" виник обов'язок здійснити передоплату в розмірі 40% (1 440 000,00 грн.) протягом 2 днів після зазначеного повідомлення (п. 4.1).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Так, за ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У відповідності до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження здійснення ЛКП "Львівелектротранс" попередньої оплати за товар згідно рахунку-фактури №СФ-000006 від 09.12.2013р. на підставі одержаного від позивача повідомлення від 26.11.2013р., таким чином, зважаючи на дату отримання вказаного повідомлення відповідачем, зазначену на його титульному аркуші, а саме 09.12.2013р., суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прострочення боржника ЛКП "Львівелектротранс" настало 12.12.2013р.

Разом з цим апеляційний господарський суд не врахував наступні норми матеріального права та умови, укладеного договору поставки № 46 від 15.01.2013 р.

Частиною 1 ст. 183 Господарського кодексу України передбачено, що договори за державним замовленням укладаються між визначеними законом суб'єктами господарювання - виконавцями державного замовлення та державними замовниками, що уповноважені від імені держави укладати договори (державні контракти), в яких визначаються господарські зобов'язання сторін та регулюються відносини замовника з виконавцем щодо виконання державного замовлення.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені Законом України "Про здійснення державних закупівель" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" державна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом.

Державні кошти - кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" кошти установ чи організацій, утворених у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями чи органами місцевого самоврядування, кошти державних та місцевих фондів, кошти державного оборонного замовлення, кошти державного замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб, кошти державного матеріального резерву, кошти Аграрного фонду, кошти Фонду соціального захисту інвалідів, кошти, які надаються замовникам під гарантії Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування за кредитами, позиками, які надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель").

У п. 5 ч. 1 ст.1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" визначено, що договір про закупівлю - договір, який укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари за державні кошти.

Замовники - розпорядники державних коштів, які здійснюють закупівлю в порядку, визначеному цим Законом (п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель").

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про здійснення державних закупівель" визначено, що закупівля товарів, робіт і послуг за державні кошти здійснюється відповідно до річного плану, який складається та затверджується комітетом з конкурсних торгів. Річний план, зміни до нього надсилаються Державному казначейству України, річний план, кошторис (тимчасовий кошторис), фінансовий план (план асигнувань, план використання бюджетних (державних) коштів), зміни до них надсилаються Уповноваженому органу протягом 5 робочих днів з дня їх затвердження.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Як убачається з умов договору поставки автобусів та тролейбусів, кількість товару залежить від виділених асигнувань замовнику, тобто від коштів місцевого бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Тобто обсяги коштів для закупівлі товарів, робіт і послуг передбачаються в Законі про Державний бюджет України на поточний рік та визначаються Кабінетом Міністрів України відповідними рішеннями про використання позабюджетних джерел фінансування.

09.12.2013 року позивачем було вручено відповідачеві лише повідомлення про готовність до поставки дев'яти тролейбусів Шкода (бувших у використанні) - три тролейбуси Шкода Тр14 та шість тролейбусів Шкода Тр15 на загальну суму 1440000,00 грн. (з ПДВ).

У зв'язку з цим, ДП «Дуокс» Словацького ТзОВ «Дуокс с.р.о.» в даному повідомленні просив ЛКП «Львівелектротранс» провести 40% передоплати на суму 1440000,00 грн.

Як вже зазначалось, пунктом 2.1 договору сторони визначили, що кількість товару, що є предметом договору, визначена в специфікації (додатку №1), що є невід'ємною частиною даного договору та може бути зменшена в залежності від виділених асигнувань на потреби замовника.

А відповідно до пункту 6.2.3 договору замовник має право зменшувати обсяги закупівлі товару (виконання робіт або надання послуг), у строки, встановлені цим договором.

Як було встановлено судами, підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось позивачем, відповідач після повідомлення про загрузку товару на складі постачальника передоплати не здійснив, у зв'язку з відсутністю фінансування.

Колегія судді зауважує, що попередня оплата товару за договором купівлі-продажу та договором поставки (в силу приписів ст. 712 Цивільного кодексу України) є окремим інститутом цивільного права.

Інститут попередньої оплати товару, у тому числі й наслідки її несплати, врегульовано нормами ст. 693 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною правовою нормою по відношенню до норм, що стосуються правових наслідків порушення зобов'язання та містяться у главі 51 Цивільного кодексу України.

Статтею 693 Цивільного кодексу України встановлено спеціальні наслідки, які настають у разі невиконана покупцем зобов'язання щодо попередньої оплати товару.

У таких випадках відповідно до норм ч. 3 ст. 538, ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Про право сторони вимагати сплати попередньої оплати, передбаченої договором, у тому числі й тим, строк дії якого закінчився, у нормах ст.ст. 538, 693 Цивільного кодексу України не йдеться.

Відповідно до частини 4 ст. 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, у нашому випадку поставка товару за відсутності його попередньої оплати, то лише у таких випадках друга сторона повинна виконати свій обов'язок з оплати товару.

Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що Дочірнім підприємством "Дуокс" Словацького Товариства з обмеженою відповідальністю "Дуокс с.р.о." товар у рамках дії договору № 46 на суму 1440000,00 грн. (яку він просить стягнути з відповідача) поставлений не був.

У відповідності до ч. 1 п. 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.

Крім того, пунктом 6 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" визначено, що дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

З огляду на матеріали справи, додатковою угодою № 1 від 31.12.2013 р. до договору поставки №46 від 15.01.2013 р., сторони домовились продовжити строк дії договору до 30.04.2014 р. та виклали п. 11.1 договору в такій редакції: «цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 30 квітня 2014 року, але не пізніше моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань в частині розрахунків за поставлений товар».

З приводу вищевикладеного, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що укладаючи договір поставки товару від 15.01.2013 р. №46 сторони погодили загальну ціну договору у розмірі 10500000,00 грн., в свою чергу, укладаючи додаткову угоду від 31.12.2013 р. № 1 (дія якої закінчилась 30.04.2014 р.), сторони, всупереч п. 6 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", якою визначено, що дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку, продовжили дію договору на суму, що перевищує 20 %.

При цьому, колегія суддів зауважує, що видатки затверджені в установленому законом порядку на цю мету - не були.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вказує, що договір поставки товару від 15.01.2013 р. №46 - припинив свою дію на бюджетний рік.

До того ж, колегія суддів зазначає, що у розділі 7 договору поставки "Відповідальність сторін" сторони не передбачили, що у разі не перерахування замовником передоплати за частину загруженого товару, постачальник після 31.12.2013 р. має право вимагати її повернення та стягнення.

Враховуючи вищевикладені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відмову у задоволенні позовних вимог, однак з інших підстав, змінивши мотивувальну частину рішення.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зауважити і про таке.

Частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Стаття 6 Конвенції детально описує процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Приписами статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 р. із змінами і доповненнями рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Колегія суддів, розглянувши дану справу у касаційному порядку, встановила, що рішення суду першої інстанції є таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Натомість, постановою суду апеляційної інстанції було помилково скасовано законне та обґрунтоване судове рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, касаційна інстанція приймає до уваги доводи касаційної скарги Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" та приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення, у зв'язку з чим оскаржувана постанова апеляційного суду у даній справі підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.

Колегія суддів касаційної інстанції вказує, що ухвалу Вищого господарського суду України від 08.09.2016 р. про зупинення виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2016 р. по справі №914/294/15 необхідно вважати такою, що втратила чинність.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2016 р. у справі №914/294/15 скасувати, рішення господарського суду Львівської області від 09.03.2016 р. залишити без змін.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Дуокс" Словацького Товариства з обмеженою відповідальністю "Дуокс с.р.о." (79039, м. Львів, вул. Моринецька, 7а/11, код ЄДРПОУ 30583401) на користь Львівського комунального підприємства "Львівелектротранс" (79012, м. Львів, вул. Сахарова, 2, код ЄДРПОУ 03328406) 25920,00 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді Т. Данилова

В. Корсак