ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року Справа № 904/2276/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідач,суддів:Мележик Н.І., Самусенко С.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2016р. та рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2016р. у справі№ 904/2276/15 господарського суду Дніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївнидо Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" простягнення заборгованості за договором оренди

за участю представників:

позивача: Кіндера В.А., дов. №10/00-74 від 01.06.2016р.;

відповідача: Багрової Є.О., дов. №395-О від 17.09.2014р.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" про стягнення орендної плати в сумі 32640 грн. та компенсації за комунальні послуги в сумі 6643,63 грн. на підставі договору найму (оренди) нежилого приміщення №ДО 01-09/2011 від 01.09.2011р.

Справа слухалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2016 р. у справі № 904/2276/15 (суддя Панна С.П.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2016р. (колегією суддів у складі головуючого судді - Дармін М.О., суддів: Березкіна О.В., Подобєд І.М.) припинено провадження в частині позовних вимог про стягнення 3134, 40 грн. - по рахунку - фактурі № 93 від 05.03.2014 р. та 2511,28 грн. - по рахунку-фактурі № 150 від 23.04.2014 р. В решті позовних вимог по компенсації за комунальні послуги в сумі 997,95 грн. та заборгованості по орендним платежам у розмірі 32 640, 00 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, зазначаючи про порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає про необґрунтованість та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі позивача та просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові акти залишити без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.08.2016р. колегією суддів у складі головуючого судді Владимиренко С.В., суддів: Гольцової Л.А., Самусенко С.С., касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни було прийнято до провадження та призначено її розгляд у засіданні суду касаційної інстанції на 14.09.2016р.

За Розпорядженням Керівника апарату Вищого господарського суду України від 12.09.2016р. №08.03-04/3943 у зв'язку з відпусткою судді Гольцової Л.А., відповідно до пункту 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №904/2276/15.

На підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №904/2276/15 від 12.09.2016р. для розгляду даної справи у суді касаційної інстанції було визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Владимиренко С.В., судді: Мележик Н.І., Самусенко С.С.

У судовому засіданні, що відбулось 14.09.2016р., оголошувалась перерва до 21.09.2016р. до 10 год. 40 хв.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.09.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (позивач, орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Акцент-Банк" (відповідач, орендар) укладено договір найму (оренди) нежилого приміщення №ДО 01-09/2011, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти в строкове платне користування (в оренду) приміщення площею 65,3 кв. м, що розташоване за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, проспект Перемоги, 62 (далі - об'єкт оренди). Орендар зобов'язався використовувати об'єкт оренди для розміщення та забезпечення функціонування відділення банку (п.1.1.2. договору).

Відповідно до п.3.1. договору плата за цим договором складається з плати за користування об'єктом оренди (далі - орендна плата або плата за оренду) та плати за комунальні послуги безпосередньо комунальним підприємствам або компенсації орендодавцю вартості комунальних послуг, оплачених останнім комунальним підприємствам.

За умовами п.3.6 договору, крім орендної плати орендар оплачує комунальні та інші послуги (послуги по опаленню в опалювальний період, водопостачання, електроенергія та ін.), згідно показників лічильників або займаної площі не пізніше десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем, на підставі рахунків, виставлених безпосередньо комунальними підприємствами, що надають послуги, у строки, що зазначені в цих рахунках.

Пунктами 4.1.2, 4.1.3 договору встановлено, що орендар зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату. Своєчасно та у повному обсязі вносити плату за спожиті комунальні послуги (послуги по опаленню в опалювальний період, водопостачання, електроенергії та ін.) відповідно до рахунків орендодавця або відповідно до договорів, безпосередньо укладених з комунальними підприємствами, за їх рахунками згідно з показниками встановлених лічильників.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

У ст.509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У ст.762 Цивільного кодексу України врегульовано, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Як встановлено судами, у п.7.1 договору сторони погодили, що вони звільняються від відповідальності у разі землетрусу, повені, пожежі, що виникла не з вини сторін, іншого стихійного лиха, початку бойових дій, введення надзвичайного становища, страйків, масових громадських безпорядків, зміни зовнішньої та внутрішньої політики держави, або іншого проявлення непереборної сили, що не дає можливості точному та своєчасному виконанню нею зобов'язань за цим договором (далі - форс-мажор). Потерпіла сторона зобов'язана повідомити про це іншу сторону в термін 5-ти діб з часу, як їй стало відомо про настання форс-мажорних обставин. Звільнення від відповідальності чинне лише на період дії форс-мажорних обставин. Згідно п. 7.2 договору факт дії форс-мажору підтверджується відповідним документом органу центральної влади або відповідним висновком Торгово-промислової палати України.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що відповідно до сертифікату №3925 від 20.04.2015р. Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зокрема: окупацію території Автономної Республіки Крим (Україна), Публічному акціонерному товариству "АКЦЕНТ-БАНК" щодо виконання зобов'язань згідно умов договору найму (оренди) нежилого приміщення №ДО 01-09/2011 від 01.09.2011р. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): визначено з 27 лютого 2014р., закінчення - тривають.

Відповідно до ст.607 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

У відповідності до ч.1 ст.3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" територія Автономної Республіки Крим визначена як тимчасово окупована територія України.

Відповідно до ч.6 ст.5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об'єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій досліджено, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 06.05.2014 р. № 260 "Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя" було констатовано факт неможливості нормальної діяльності банків у зв'язку із окупацією, внаслідок чого прийнято відповідне рішення.

Протоколом засідання правління ПАТ "А-Банк" від 11.03.2014р. в тому числі тимчасово призупинена діяльність Відділення "Центр обслуговування клієнтів № 277 в м.Сімферопіль ПАТ "Акцент-Банк" за адресою м.Сімферопіль пр.Перемоги 62, тобто відділення розташованого у отриманому в оренду приміщенні, стягнення плати за користуванням яким є предметом спору у даній справі.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій у відповідності до вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, судова колегія вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог в частині вимог, провадження за якими не припинено внаслідок часткової сплати комунальних послуг відповідачем на загальну суму- 5645,68 грн.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскільки це суперечить меті касаційного перегляду справи, що полягає у перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що доводи, викладені у касаційній скарзі фактично зводиться до аналізу наявних у справі доказів, встановлення та переоцінка яких в силу вимог ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції суду касаційної інстанції, з огляду на вищенаведені обставини, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115,1117,1119,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2016р. у справі №904/2276/15 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді Н.І. Мележик

С.С. Самусенко