ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року Справа № 5019/117/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О. Є. (доповідач у справі),суддів:Коваленка В.М., Полякова Б.М.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 рокуу справі Господарського суду№ 5019/117/11 Рівненської областіза позовом доПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот"простягнення 392 493 273,50 грн. В судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Рівнеазот "- Демидас Д.А.,

НАК "Нафтогаз України"- Прокоф'єва Л.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 23 червня 2016 року Рівненський апеляційний господарський суд у справі № 5019/117/11 (судді: Павлюк І.Ю. - головуючий, Демидюк О.О., Саврій В.А.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 23 травня 2016 року повернув заявникові на підставі ст.ст. 53, 86, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятою у справі ухвалою суду апеляційної інстанції, скаржник Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 23 червня 2016 року у справі № 5019/117/11 та направити апеляційну скаргу останнього до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, приписів ст.ст. 53, 87, 93, 97 Господарського процесуального кодексу України, ст. 129 Конституції України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, апеляційна скарга подана скаржником 06 червня 2016 року, тобто з пропуском встановленого п'ятиденного строку на апеляційне оскарження ухвали від 23 травня 2016 року. Клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку мотивоване тим, що в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали, а її повний текст скаржник отримав лише 30 травня 2016 року, тобто поза межами процесуального строку на оскарження ухвали.

Згідно зі ст. 53 ГПК України суд може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку. При цьому, виходячи зі змісту згаданої статті, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувана ухвала була оголошена судом першої інстанції 23 травня 2016 року за участю в судовому засіданні представника скаржника.

Згідно з приписами ст.ст. 84-86 ГПК України відповідне правило щодо оголошення вступної та резолютивної частини передбачено лише для рішення суду та не розповсюджується на ухвали. У зв'язку з чим процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали суду в будь-якому випадку починає перебіг з моменту її оголошення.

Стосовно посилання скаржника на несвоєчасне отримання тексту ухвали суду, то за змістом статті 87 ГПК України надіслання повних рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які були присутні в судовому засіданні, законом не передбачено (за винятком ухвали про роз'яснення рішення суду, що за змістом ч. 5 ст. 89 ГПК України надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, якщо рішення суду роз'яснено за його заявою, незалежно від присутності зазначених осіб у судовому засіданні).

Отже, системний аналіз норм ст.ст. 87, 105, 11111 ГПК України свідчить, що на відміну від судів апеляційної та касаційної інстанцій, які зобов'язані направляти всі свої судові рішення сторонам у справі, незалежно від того, чи брали їх представники участь у відповідному судовому засіданні, місцевий суд надсилає повний текст рішення або ухвали лише тим учасникам, чиї представники не були присутні в судовому засіданні.

Водночас ці сторони, прокурор, треті особи (які були присутні в судовому засіданні) мають право згідно з частиною другою статті 22 ГПК знайомитися з відповідними процесуальними актами, знімати їх копії, а також заявляти клопотання про видачу їм належно засвідчених копій судових рішень.

Зазначене також роз'яснено п. 3.18 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Таким чином, факт невчасного отримання копії процесуального документа місцевого господарського суду або його неотримання взагалі можуть бути визнані поважною причиною пропуску процесуального строку виключно у разі, якщо такий процесуальний документ прийнятий без участі представника скаржника.

У даному випадку представник скаржника був присутній у судовому засіданні, що свідчить про його обізнаність із суттю та змістом оскаржуваної ухвали ще в день її оголошення. Тому у цьому випадку несвоєчасне отримання тексту ухвали не є поважною причиною пропуску строку для звернення з апеляційною скаргою та, відповідно, не може бути підставою для відновлення цього строку. До того ж, ухвала місцевого суду була направлена представнику позивача з дотриманням термінів, встановлених законодавством.

Інших обставин, які б об'єктивно свідчили про неможливість своєчасного подання апеляційної скарги судом апеляційної інстанції встановлено не було.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції правомірно відмовлено скаржнику у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги з огляду на відсутність поважних причин його пропуску.

У зв'язку з чим ухвала апеляційного господарського суду підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 23 червня 2016 року у справі № 5019/117/11 залишити без змін.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді В.М. Коваленко

Б.М. Поляков