ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року Справа № 11/5025/1036/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О.Є.(доповідач у справі),суддів:Жукової Л.В., Коваленка В.М., розглянувши касаційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в особі Нетішинського відділення ГУ ДФС у Хмельницькій області та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 рокуу справі Господарського суду № 11/5025/1036/12 Хмельницької областіза заявоюФізичної особи-підприємця ОСОБА_4пробанкрутство, В судовому засіданні взяли участь представники:

ФОП ОСОБА_4- ОСОБА_5,

ПАТ "Брокбізнесбанк"- Калиушко Є.Д.,

Славутська ОДПІ - Мельник О.В.,

ПАТ "Промінвестбанк" - Тунік Г.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 10 грудня 2012 року у справі № 11/5025/1036/12 порушено провадження про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 в порядку ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України № 2343-ХІІ, до внесення змін Законом України № 4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство).

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 12 жовтня 2012 року у справі № 11/5025/1036/12 (суддя - Радченя Д.І.) фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру та призначено арбітражного керуючого ліквідатора Книша О.А.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2016 року у справі № 11/5025/1036/12 (головуючий суддя: Крейбух О.Г., судді: Демянчук Ю.Г., Огороднік К.М.) постанову Господарського суду Хмельницької області від 12 жовтня 2012 року за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" у справі № 11/5025/1036/12 скасовано, провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 припинено.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, скаржники фізична особа-підприємець ОСОБА_4, Славутська об'єднана державна податкова інспекція в особі Нетішинського відділення ГУ ДФС у Хмельницькій області та публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами.

Так, боржник фізична особа-підприємець ОСОБА_4, звертаючись з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2016 року змінити, направивши справу про банкрутство останнього на розгляд до місцевого суду на стадію порушення провадження у справі. Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 61 Господарського кодексу України, ст. 110 Цивільного кодексу України, ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону, чинній на момент порушення справи про банкрутство).

В свою чергу, Славутська об'єднана державна податкова інспекція в особі Нетішинського відділення ГУ ДФС у Хмельницькій області та публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" просять скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2016 року, а постанову Господарського суду Хмельницької області від 12 жовтня 2012 року та у справі № 11/5025/1036/12 залишити в силі.

Доводи зазначених касаційних скарг зводяться до порушення судом норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 61 Господарського кодексу України, ст. 111 Цивільного кодексу України.

Обговоривши доводи касаційних скарг, пояснення учасників судового засідання, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Так, нормами ч. 1 ст. 91 ГПК України передбачено право на апеляційне оскарження судового рішення, що не набрало законної сили особою, яка не брала участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Нормами ч. 6 ст. 106 цього ж кодексу встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, передбачені цим Кодексом та Законом про банкрутство.

Провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

В силу особливостей справи про банкрутство (ст. 41 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

В обґрунтування наявності права на звернення з апеляційною скаргою ПАТ "Брокбізнесбанк" посилалося на те, що воно є кредитором боржника, проте було позбавлено можливості заявлення до боржника грошових вимог внаслідок порушення порядку повідомлення відомих кредиторів.

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника -громадянина - підприємця визначений положеннями п. 6 статті 48 Закону про банкрутство, який передбачає, що копію постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і інформацію про відкриття ліквідаційної процедури господарський суд направляє всім відомим кредиторам із зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог, який не може перевищувати два місяці.

Отже, у справі про банкрутство боржника, порушеної щодо громадянина-підприємця за заявою останнього, особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

При цьому, нормами ч. 2 п. 3 ст. 47 Закону про банкрутство встановлено, що кредитори з вимогами особистого характеру мають право заявити свої вимоги в процесі провадження у справі про банкрутство.

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства - щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбачений ст.ст. 1, 14, 15, а також ст.ст. 47-49 Закону про банкрутство, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу кредитора - сторони (учасника провадження у справі про банкрутство) з моменту визнання її грошових вимог до боржника, а також надання правової оцінки змісту вказаних вимог господарським судом та прийняття відповідної ухвали.

В зв'язку із зазначеним, касаційна інстанція дійшла висновку, що банк на момент прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не набув статусу кредитора боржника, у зв'язку з чим він, відповідно, не був на момент прийняття оскаржуваної в апеляційному порядку постанови стороною у справі про банкрутство боржника, оскаржувана ним постанова про визнання боржника банкрутом не стосується його прав та обов'язків, а тому банк не мав права апеляційного оскарження прийнятої у справі постанови про визнання банкрутом відповідно до положень ст. 91 ГПК України.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що не відповідає вимогам процесуального законодавства, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Брокбізнесбанк" - припиненню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, як безпідставно порушене.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в особі Нетішинського відділення ГУ ДФС у Хмельницькій області та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задовольнити частково.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2016 у справі № 11/5025/1036/12 скасувати.

3. Прийняти нове рішення (ухвалу), яким припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на постанову Господарського суду Хмельницької області від 12.10.2012 у справі № 11/5025/1036/12 .

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді Л.В. Жукова

В.М. Коваленко