ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2016 року Справа № 910/16376/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Бондар С.В., Васищака І.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуМіністерства оборони Українина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.02.16у справі№910/16376/15господарського судуміста Києваза позовомДержавного підприємства "Українські спеціальні системи"доМіністерства оборони Українипростягнення сумиза участю представників від:позивачаКазьмірика Я.І. (дов. від 20.07.16),відповідачаНікифорчука І.Р. (дов. від 21.01.16), Сороки А.В. (дов. від 06.01.16)

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Українські спеціальні системи" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про стягнення 71 717,20 грн. основного боргу, 23 048,08 грн. пені, 54 283,94 грн. інфляційних та 6 251,52 грн. 3% річних, на загальну суму заборгованості 155 300,74 грн., через неналежне виконання зобов'язань по оплаті виконаних робіт за державним контрактом від 16.09.08 №313/3/08/1/01.194/08/УС.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.15 (суддя Сташків Р.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.16 (колегія суддів у складі: головуючого судді Кальченко А.О., суддів Жука Г.А., Сухового В.Г.), позов задоволено частково. Стягнуто 71 717,20 грн. основного боргу, 54 283,94 грн. інфляційних, 6 251,52 грн. 3% річних. У стягненні пені судом відмовлено повністю. У частині задоволення позовних вимог, суди вказали на те, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання. А враховуючи пропуск строку виконання такого зобов'язання позивач має право на стягнення штрафних, передбачених ст.625 ЦК України. При цьому, зважаючи на заявлене відповідачем клопотання та про застосування строку позовної давності та її пропуск позивачем, вимоги про стягнення пені за період 23.07.12 до 20.01.13 не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування та прийняття нового рішення, яким у позові відмовити. Скаржник вважає, що в основу судових актів безпідставно покладена копія акту від 22.06.12 №2 та акту готовності об'єкта до експлуатації від 22.06.12 і додаток №2 до даного акту, оскільки у відповідача відсутній обов'язок здійснювати оплату вказаної заборгованості, бо роботи виконані поза строком, передбаченим договором й замовник не мав права проводити розрахунки за даним актом, оскільки на той час договір вже втратив свою чинність.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 16.09.08 між Міністерством оборони України та Державним підприємством "Українські спеціальні системи" укладено державний контракт №313/3/08/1/01.194/08/УС, за яким виконавець зобов'язався виконати роботи по обладнанню військового містечка №4 системою контролю та управління доступом, відеоспостереження, охоронною сигналізацією, відповідно до розділу 45 Державного класифікатору продукції та послуг ДК 016-97, передбачені проектами (інв. №№292-дск, 293-дск, 294-дск, 295-дск) в обсязі визначеному Локальним кошторисом (Додаток №4) та здати системи і мережі в експлуатацію відповідно до Графіка виконання робіт (Додаток №1), що є невід'ємними частинами цього державного контракту, а замовник зобов'язувався прийняти та оплатити ці роботи відповідно до умов контракту та вимог чинного законодавства (п.1.1. договору).

У подальшому сторонами були підписані додаткові угоди, якими внесено зміни та доповнення до контракту.

Згідно з п.11.1. договору у редакції додаткової угоди від 12.11.10 №7 здавання-приймання систем та мереж в експлуатацію оформлюється актом здавання систем та мереж в експлуатацію. Здавання-приймання систем та мереж в експлуатацію, а також перелік документів, що при цьому оформляються, передбачено вимогами постанови КМУ від 08.10.08 №923 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів".

Умовами договору у редакції додаткової угоди від 04.03.10 №6 сторонами погоджено, що через відсутність у повному обсязі кошторисних призначень, відповідно до п.12.2. договору обсяг робіт у 2010 році визначається Договірною ціною (Додаток №1) і Локальним кошторисом №2-1-1/65/6 (Додаток №2). Сума Державного контракту у 2010 році складає 196 000,00 грн. (з ПДВ).

Пунктом 12.5. договору замовник здійснює щомісячно проміжні платежі за виконання робіт на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-3, КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін. Оплата виконаних робіт проводиться протягом 10-ти банківських днів після підписання акта виконаних робіт замовником за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міноборони України за даним кодом видатків.

Згідно п.12.9. договору кінцеві розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 20-ти банківських днів з дня підписання замовником акта здавання системи контролю та управління доступом, відеоспостереження, охоронної сигналізації в експлуатацію. Замовник має право затримати кінцеві розрахунки за роботи, надані з недоробками і дефектами, виявленими при прийманні робіт, до їх усунення.

Державний контракт діє з дня набрання ним чинності до 30.12.11, але у будь-якому випадку до остаточного розрахунку (п.18.1. договору у редакції додаткової угоди від 12.11.10 №7.

Позивачем відповідно до умов договору виконано роботи у два етапи:

- І етап - у березні 2010 року на суму 124 282,80 грн., що підтверджується актом від 12.03.10 №1 приймання виконаних будівельних робіт;

- ІІ етап - у грудні 2011 року на суму 71 717,20 грн., що підтверджується актом від 22.06.12 №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року.

Також сторонами був підписаний та скріплений печатками підприємств акт готовності об'єкта до експлуатації від 22.06.12 (затверджений відповідачем 27.06.12), згідно якого об'єкт визнано таким, що готовий до експлуатації.

На думку позивача, відповідачем зобов'язання з оплати робіт за договором виконано частково на суму 124 282,80 грн. за актом від 12.03.10 №1, через що в останнього наявна заборгованість перед позивачем на 71 717,20 грн.

Крім того, через не вчасний розрахунок за надані підрядні роботи, позивачем заявлено до стягнення інфляційні, 3% річних та пеня.

Суди обох інстанцій дійшли висновку про часткове задоволення позовних вимог по остаточному розрахунку за другий етап підрядних робіт на суму 71 717,20 грн., зважаючи на відсутність вчасної оплати за обладнання військового містечка №4 системою контролю та управління доступом, відеоспостереженням та охоронною сигналізацією. При цьому зауважили, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання. З цих підстав обґрунтованими є вимоги про стягнення основної заборгованості, та у силу положень ст.625 ЦК України - 3% річних й інфляційних.

Що стосується вимог про стягнення пені, то її нарахування у період 23.07.12 по 28.04.15 є необґрунтованим, зважаючи на положення ч.6 ст.232 ГК України. І оскільки позивачем пропущено строк позовної давності, а відповідачем заявлено клопотання про її застосування, підстав для задоволення вимог по пені не вбачається можливим.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки суду попередніх інстанцій передчасними, зважаючи на наступне.

Відповідно до п.12.5 Державного контракту (а.с.20 т.1), замовник здійснює щомісячні проміжні платежі за виконання робіт на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-3, КБ-2в), підписаними уповноваженими представниками сторін. Акти готує виконавець та передає для підписання замовнику у строк не пізніше 1-го числа місяця, що слідує за звітним. Замовник протягом 5-ти робочих днів перевіряє реальність акту фактично виконаним обсягам робіт та передає виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від приймання робіт.

У підтвердження законності та обґрунтованості позовних вимог, ДП "Українські спеціальні системи" надані і залучені до матеріалів справи акти приймання виконаних підрядних робіт лише за квітень та серпень 2009 року (а.с.87, 105 т.1) та акт заміни обладнання для введення його в експлуатацію (а.с.122 т.1), які були підписані уповноваженими представниками сторін та оплачені відповідачем у встановленому Державним контрактом порядку.

Наразі, акти виконаних робіт за наступні періоди, включаючи акт за грудень 2011 року, відповідно до якого, на думку позивача, виникла заборгованість на суму 71 717,20 грн., суду позивачем не надані, у нього ухвалою не витребувані та не досліджені у процесі розгляду справи попередніми інстанціями. А отже стягнення основної заборгованості у розмірі 71 717,20 грн. є передчасним і помилковим.

Пунктом 12.9 Державного контракту, кінцеві розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 20-ти банківських днів, з дня підписання замовником акта здавання системи контролю та управління доступом, відео спостереження, охоронної сигналізації в експлуатацію. При цьому, відповідно до умов контракту не передбачалося складання "акта готовності об'єкта до експлуатації" і розрахунки проводяться лише за наявності підписаних сторонами актів виконаних робіт. Акт здавання системи контролю та управління доступом, відео спостереження, охоронної сигналізації в експлуатацію не мав бути замінений на "акта готовності об'єкта до експлуатації". До того ж акт готовності об'єкта до експлуатації від 22.06.12 не є первинним господарським документом та не містить у собі актів виконаних робіт і його не можна вважати підставою для проведення розрахунків замовника з виконавцем. Судами не надано даним обставинам належної оцінки, як і не надано належної оцінки тому, що відповідно до додаткової угоди до Державного контракту від 04.03.10 №6, датою проведення розрахунків є січень 2012 року і тільки за наявності підписаного сторонами акта виконаних робіт за грудень 2011 року.

При цьому, скаржником заперечується факт реального виконання робіт на оскаржувану суму - 71 717,20 грн., у зв'язку із чим при новому розгляді має ставитися питання щодо можливості проведення відповідної експертизи, на предмет встановлення реальної співрозмірність виконаних робіт та відповідної оплати за підряд у контексті законодавчо-закріпленої процедури прийняття таких робіт, врахувати інтереси обох сторін.

Питання задоволення вимог по інфляційним, 3% річних та пені має розглядатися у контексті підстав задоволення основних позовних вимог.

А тому висновки, покладені в основу оскаржуваних судових рішень, є передчасними і як такі, що не ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні обставин справи й відповідних доказів у ній.

За таких обставин Вищий господарський суд позбавлений можливості ухвалити рішення по суті спору, так як не всі обставини справи є з'ясованими, а відтак, спір стосується не правозастосування, а встановлення обставин справи, що не відноситься до компетенції Вищого господарського суду України. Тому ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені у цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, розглянутими у судовому засіданні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.15 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.02.16 по справі №910/16376/15 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді С. В. Бондар

І. М. Васищак