Постанова ВГСУ від 21.07.2016 року у справі №908/4293/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2016 року Справа № 908/4293/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГоголь Т.Г. (доповідач),суддівДобролюбової Т.В., Алєєвої І.В.розглянувши у судовому засіданні за участю представників: позивача: ОСОБА_4 - дов. від 06.07.15, відповідачів, третьої особи: не з'явились, повідомлені належно,

касаційну скаргуСільськогосподарського виробничого кооперативу "Любимівський"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від21.03.16у справі№908/4293/15 Господарського суду Запорізької областіза позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Любимівський"до 1. Головного управління Держземагентства у Запорізькій області 2. Гуляйпільської районної державної адміністраціїтретя особаОСОБА_5провизнання договорів оренди землі поновленими та зобов'язання відповідача-2 укласти з позивачем додаткові угоди до договорів

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Любимівський" звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Головного управління Держземагентства у Запорізькій області, Гуляйпільської районної державної адміністрації про визнання договорів оренди землі №7, №8, №9, №10, №11, №12 від 04.03.09, укладених між позивачем і відповідачем-2, поновленими на той же строк та на тих же умовах; зобов'язання відповідачів укласти з позивачем додаткові угоди про поновлення вказаних договорів оренди. Позивач посилався на належне виконання ним умов договорів оренди землі, і з огляду на це, на його думку, він має переважне право перед іншими особами на поновлення таких договорів. Позивач зазначав, що направляв відповідачеві лист-повідомлення про поновлення договорів оренди земельних ділянок та продовжує користуватися спірними землями; що відповідач не заперечував проти поновлення спірних договорів оренди землі. Відтак, як вважав позивач договори оренди підлягають поновленню на підставі приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.10.15 (суддя Кагітіна Л.П.) позов задоволено частково. Визнано поновленими договори оренди землі №7, №8, №9, №10, №11, №12 від 04.03.09 на той же самий строк і на тих же умовах. Зобов'язано Головне управління Держземагентства у Запорізькій області вчинити дії щодо укладення з Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Любимівський" відповідних додаткових угод до цих договорів. Господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення спірних договорів оренди в порядку приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі". У задоволенні позовних вимог, заявлених до Гуляйпільської районної державної адміністрації, судом відмовлено, оскільки з 2013 року повноваження щодо розпорядження спірними землями перейшли до держземагентства та його територіальних органів.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.03.16 (судді: Сгара Е.В., Будко Н.В., М?ясищев А.М.) перевірене рішення місцевого господарського суду скасовано. У позові про визнання поновленими договорів оренди землі №7, №8, №9, №10, №11, №12 від 04.03.09, на той же самий строк і на тих же самих умовах та зобов'язання відповідачів укласти із Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Любимівський" відповідні додаткові угоди до вказаних договорів на той самий строк та на тих самих умовах, відмовлено. В решті рішення залишено без змін. Суд апеляційної інстанції виходив з недотримання позивачем вимог земельного законодавства від яких залежить реалізація його переважного права на поновлення спірних договорів оренди землі. Суд установив, що позивач не повідомив орендодавця у строк, передбачений частиною 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі", про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, не надіслав орендодавцю проекти додаткових угод до договорів, як того вимагають приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі"; що орендодавець згоди на поновлення спірних договорів не надав. Суд апеляційної інстанції також установив, що 09.06.15 між Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області та ОСОБА_5 було укладено договори оренди спірних земельних ділянок, які недійсними не визнавалися та є чинними.

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Любимівський" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову у справі в частині задоволення позову, а рішення залишити без змін. Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції порушені приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі", статей 33, 43 Господарського процесуального кодексу України. Він наголошує на тому, що належно виконував умови договорів оренди землі, своєчасно повідомив відповідача про свій намір продовжити дію договорів і останній не заперечував проти такого; що позивач продовжує користуватися земельними ділянками після закінчення строку договорів оренди та сплачує орендну плату і це, за приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі", є підставою вважати поновленими такі договори. Скаржник вважає що судом апеляційної інстанції невірно установлені обставини справи та невірно надана оцінка зібраним у справі доказам.

Від відповідача-1 судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Від відповідача-2 відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Апеляційним господарським судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі розпорядження Голови Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області від 14.11.08 №429 між Гуляйпільською районною державною адміністрацією Запорізької області - орендодавцем та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Любимівський" - орендарем 04.03.09 було укладено шість договорів оренди землі №7, №8, №9, №10, №11, №12. За умовами цих договорів орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Любимівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області. Відповідно до пункту 2 зазначених договорів оренди землі об'єктами оренди за цим договорами виступають: земельна ділянка, загальною площею 26,6234 га (сіножаті); нормативна грошова оцінка землі 72651,69 грн. в цінах на 2009 рік (договір оренди №7); земельна ділянка, загальною площею 27,0090 га (8,1786 га - пасовища, 1,8357 га - болота низинні, 5,9737 га - сіножаті, 11,0210 га - солонці); нормативна грошова оцінка землі 39657,80 грн. в цінах на 2009 рік (договір оренди №8); земельна ділянка, загальною площею 16,4572 га (сіножаті); нормативна грошова оцінка землі 44909,49 грн. в цінах на 2009 рік (договір оренди №9); земельна ділянка, загальною площею 23,7854 га (сіножаті); нормативна грошова оцінка землі 64907,18 грн. в цінах на 2009 рік (договір оренди №10); земельна ділянка, загальною площею 19,4333 га (сіножаті); нормативна грошова оцінка землі 53030,87 грн. в цінах на 2009 рік (договір оренди №11); земельна ділянка, загальною площею 88,7194 га (сіножаті); нормативна грошова оцінка землі 242103,36 грн. в цінах на 2009 рік (договір оренди №12). Відповідно до пункту 9 договорів орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 1,5 відсотка від нормативної грошової оцінки переданих в оренду сільськогосподарських угідь. Земельні ділянки передаються в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції; цільове призначення земельних ділянок - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункти 15, 16 договорів). Згідно з пунктом 8 цих договорів їх укладено на строк 5 років (у разі укладення договору оренди для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур (згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Пунктом 37 договорів визначено підстави припинення договорів оренди землі: закінчення строку, на який їх було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викуп земельної ділянки для суспільних потреб або примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; інші випадки, передбачені законом. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди спір розв'язується у судовому порядку (пункт 36). Договори оренди земельних ділянок набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації (пункт 43 договорів). Вказані договори оренди землі 14.07.09 були зареєстровані у Гуляйпільському районному відділу ЗРФ ДП Центр ДЗК. Як було установлено судом апеляційної інстанції, з підтвердженням матеріалами справи, вказані договори діяли до 14.07.14. Апеляційним господарським судом в процесі розгляду спору установлено, що позивач 03.09.14, тобто вже після припинення дії спірних договорів оренди землі, звернувся до Головного управління Держземагантства у Запорізькій області - відповідача-1 із заявою про поновлення договорів оренди землі строком на п'ять років; що позивачем не було надано проекту додаткової угоди на поновлення договорів оренди, як то передбачено приписами частини 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Суд апеляційної інстанції також установив, що зазначена заява була розглянута відповідачем-1 і листом-повідомленням №32-8-0.4-8533/2-14 від 16.09.14 позивача було повідомлено про відсутність згоди на продовження дії спірних договорів та звернуто увагу останнього на те, що клопотання про поновлення дії спірних договорів подано з порушенням строків визначених статтею 33 Закону України "Про оренду землі". Крім того, відмова у поновленні спірних договорів підтверджується і іншими листами відповідача-1 від 07.08.14. Водночас судом апеляційної інстанції було надано оцінку листу позивача №339 від 04.11.13 (отриманого відповідачем-1 28.02.14) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, в якому позивач просив надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку сільськогосподарського призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва для зміни орендної плати до 3% за договором оренди №11 від 04.03.09. Суд установив, що вказаний лист не є листом-повідомленням про поновлення спірних договорів оренди землі в розумінні приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі"; він не містить вимоги щодо поновлення таких договорів; проект додаткових угод до договорів оренди землі орендарем не надавався. Отже, як установив суд апеляційної інстанції, з підтвердженням матеріалами справи, рішення про поновлення спірних договорів оренди землі відповідачем-1 прийнято не було; договори оренди продовжені не були. Крім того, як установив суд апеляційної інстанції, 09.06.15 між Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області та ОСОБА_5 було укладено договори оренди спірних земельних ділянок; що такі договори недійсними у встановленому порядку не визнавалися та є чинними. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Любимівський" заявлена до Головного управління Держземагентства у Запорізькій області, Гуляйпільської районної державної адміністрації про визнання договорів оренди землі №7, №8, №9, №10, №11, №12 від 04.03.09, укладених між позивачем і відповідачем-2, поновленими на той же строк та на тих же умовах; зобов'язання відповідачів укласти з позивачем додаткові угоди про поновлення вказаних договорів оренди. Ухвалюючи постанову у справі, суд апеляційної інстанції визнав позовні вимоги необґрунтованими. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Згідно з приписами статей 13, 30 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Відповідно до приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Разом з тим, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності упродовж одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленою цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. При цьому, частина 1 наведеної норми регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, частина 6 - підстави поновлення договору оренди, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди. У розумінні зазначених приписів для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець упродовж місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення. Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди, а саме: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і за відсутності упродовж одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Тобто для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою; орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди. Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 25.05.16 у справі №911/1707/15, від 13.04.16 у справі №6-2027цс15, від 25.02.15 у справі №6-219цс14. Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, апеляційний господарський суд установив, що позивачем не був дотриманий встановлений законом порядок реалізації переважного права на поновлення договорів оренди земельних ділянок на новий строк (як вже зазначалося, позивач не повідомив орендодавця у строк, передбачений частиною 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі", про свій намір скористатися переважним правом на укладення спірних договорів оренди землі на новий строк, не надіслав орендодавцю проекти додаткових угод до договорів); що згоди на продовження дії спірних договорів оренди сторонами досягнуто не було. Разом з тим, як вже зазначалося, приписи частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", на яку посилався скаржник, застосовуються у разі неотримання відповіді від орендодавця. Проте, як установив апеляційний господарський суд, орендодавець відмовив у продовженні договорів оренди, направивши листи орендарю у терміни, передбачені частиною 6 статті 33 названого Закону. З огляду на викладене та встановлене апеляційним господарським судом, відмова у позові (в оскарженій частині) визнається обґрунтованою. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Доводи касаційної скарги визнаються неспроможними з огляду на викладене та встановлене судом апеляційної інстанції. Отже, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Відмова у позові, заявленому до Гуляйпільської районної державної адміністрації, скаржником не оскаржувалася до суду касаційної інстанції, а тому колегією суддів у вказаній частині судові акти не переглядалися.

З огляду на зазначене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -