Постанова ВГСУ від 21.06.2016 року у справі №910/5746/14

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року Справа № 910/5746/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Грейц К.В., Поляк О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грінем"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.04.2016у справі№ 910/5746/14господарського суду міста Києва за первісним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне мереживо"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Аквамарін-Глоу"про стягнення 52 816 952,35 грн за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквамарін-Глоу"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне мереживо"за участюВідділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби протлумачення змісту договору

від позивача: від відповідача: від ВДВС: від скаржника:не з'явились Трохимчук О.І. (довіреність від 12.02.2016) не з'явились Кононенко К.А. (довіреність від 11.02.2016)В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2014 (суддя Морозов С.М.) у справі № 910/5746/14 первісний позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в розмірі 48 198 775,20 грн, пеню в розмірі 3 748 034,48 грн, 3% річних в розмірі 870 142,67 грн, судовий збір в розмірі 73 080,00 грн; в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Морозов С.М.) від 22.03.2016, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 (головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Сулім В.В., Рудченко С.Г.) відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грінем" про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) у справі №910/5746/14.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грінем" просить скасувати ухвалені по справі судові акти та направити справу до Господарського суду міста Києва на новий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ч.1 ст.509, ч.1 ст.512, ч.1 ст.526, ст.1085, ст.ст.1077-1086 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.8 Закону України "Про виконавче провадження", ст.25 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника скаржника, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

03.12.2014 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2014, яке набрало законної сили 14.11.2014 у справі № 910/5746/14, видано відповідний наказ.

19.02.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Грінем" (далі - ТОВ "ФК "Грінем") звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, відповідно до якої просить замінити стягувача у виконавчому провадженні №46572683 по виконанню наказу від 03.12.2014 року у справі №910/5746/14 на ТОВ "Фінансова компанія "Грінем" (т.ІІ, а.с.138-139).

Заява ТОВ "ФК "Грінем" про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні обґрунтована тим, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інформаційне мереживо" (далі - ТОВ "Інформаційне мереживо") було укладено Договір факторингу №07/09/15-1 від 07.09.2015 (далі - Договір Факторингу) (т.ІІ, а.с.142-149).

Відповідно до умов п.2.1. вказаного Договору фактор (ТОВ "ФК "Грінем") зобов'язується передати грошові кошти в сумі, визначеній в п.3.3. Договору в розпорядження клієнта (ТОВ "Інформаційне мереживо"), а клієнт зобов'язується відступити та передати факторові права вимоги сплати заборгованості яка виникла у боржника по відношенню до клієнта на підставі Договору.

Розмір права вимоги, що передається фактору становить сукупну заборгованість в сумі 52 890 032,35 грн дійсних грошових зобов'язань боржника перед клієнтом, які виникли на підставі договору поставки обладнання №KOV1012-02P від 23.01.2013 та підтверджені наказом суду від 03.12.2014 у справі №910/5746/14 (п.2.5.1. Договору Факторингу).

За змістом ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Відповідно до ч.2 ст.1078 ЦК України майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж (ч.1 ст.1082 ЦК України).

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

Отже відступлення права грошової вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, в тому числі може відбуватись і за договором факторингу. При цьому саме відступлення права грошової вимоги, а не зобов'язання її відступити, має чітко унормовуватись правочином, який вчиняється в тій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання.

Згідно ст.25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Оскільки встановлені судами обставини засвідчують, що за умовами Договору Факторингу сторони не домовились про відступлення в момент вчинення цього договору права сукупної заборгованість в сумі 52 890 032,35 грн дійсних грошових зобов'язань боржника перед клієнтом, які виникли на підставі договору поставки обладнання №-02P від 23.01.2013, а домовились лише про зобов'язання клієнта відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) в майбутньому шляхом вчинення відповідно до законодавства дій щодо забезпечення правонаступництва (п.2.5.2. Договору Факторингу), проте обставин щодо вчинення таких дій судами не встановлено, відсутні підстави вважати, що у заявника на час звернення із заявою, що розглянута судами, виникло право вимоги до боржника за договором №KOV1012-02P від 23.01.2013.

Наведене узгоджується і з приписами законодавства (ст.1078 ЦК України) та з положеннями Договору Факторингу (п.2.7.), відповідно до яких право вимоги переходить до фактора в день заміни сторони виконавчого провадження, проте підстав для такої заміни не вбачається через невчинення сторонами дій із забезпечення правонаступництва шляхом укладення договору відступлення права грошової вимоги клієнтом факторові.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскільки ТОВ "ФК "Грінем" не довело, що воно є правонаступником стягувача, ТОВ "Інформаційне мереживо", у виконавчому провадженні №46572683 по виконанню наказу від 03.12.2014 року у справі №910/5746/14, у задоволенні заяви відмовлено правомірно.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.ст.11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -