ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року Справа № 908/6184/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Акулової Н.В., Татькова В.І.,

розглянув касаційну скаргу Запорізької міської радина рішення та постановугосподарського суду Запорізької області від 19.02.2016 Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016у справі№ 908/6184/15господарського судуЗапорізької областіза позовомЗапорізької міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Велес ОПТ"простягнення збитків у розмірі 248 977 грн. 60 коп.,за участю представників: від позивача: Шеремет З.В.,від відповідача: Деревянко Д.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.06.2016 у справі №908/6184/15 касаційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Плюшко І.А., Татьков В.І. у відповідності із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2016.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 15.06.2016 призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №908/6184/15 у зв`язку із відпусткою судді Плюшка І.А.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.06.2016 у справі №908/6184/15 прийнято касаційну скаргу до свого провадження колегією суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Акулова Н.В., Татьков В.І. у відповідності із протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.06.2016.

Представник позивача брав участь у судовому засіданні 21.06.2016 в режимі відеоконференції на підставі заявленого відповідного клопотання, яке було розглянуто та задоволено ухвалою Вищого господарського суду України від 15.06.2016.

1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову

У грудні 2015 року Запорізька міська рада звернулася до господарського суду із позовом до ТОВ "Торговий дім "Велес ОПТ" про стягнення збитків у розмірі 248977,60 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення встановленого законом порядку не повідомив міську раду про виконання будівельних робіт, не звернувся до

міської ради щодо укладення договору про пайову участь та не перерахував кошти пайової участі до бюджету міста Запоріжжя.

Внаслідок такої протиправної поведінки відповідача як замовника будівництва територіальній громаді м. Запоріжжя завдано збитків у вигляді неодержаних доходів в розмірі 248977,60 грн., які до місцевого бюджету не надійшли.

2. Стислий виклад суті рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.02.2016 (суддя Кагітіна Л.П.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016 (судді: Будко Н.В. - головуючий, Дучал Н.М., Сгара Е.В.), у позові відмовлено.

Суди вказали на відсутність у діях відповідача складу цивільного правопорушення та підстав для стягнення збитків.

При цьому суди послалися на норми ст.ст. 22, 611, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст. 216, 217, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 37, 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ст.27-1 Закону України "Про планування і забудову територій".

3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення господарських судів

Не погоджуючись із судовими рішеннями, Запорізька міська рада звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Скаржник вказує, що до спірних правовідносин з 12.03.2011 застосовуються норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Також скаржник стверджує, що відповідач є саме забудовником земельної ділянки. Тому перерахування коштів пайової участі є обов`язком для відповідача згідно ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

4. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

ТОВ "ТД "Велес Опт" у відзиві на касаційну скаргу вважає її необгрунтованою та просить залишити без задоволення.

Відповідач зазначає, що в діях ТОВ "ТД "Велес Опт" відсутній склад цивільного правопорушення.

Запорізькою міською радою не вжито заходів для одержання територіальною громадою коштів пайової участі на створення та розвиток інфраструктури до спливу строків, передбачених законодавством для укладення відповідного договору, а всі дії, що нею вчинялися, здійснювалися вже після спливу строків позовної давності.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

29.12.2010 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області видано ТОВ "ТД "Велес Опт" дозвіл № 781-10 на виконання будівельних робіт з будівництва офісу складу по вул. Ілліча, 31 В у Жовтневому районі м.Запоріжжя.

07.06.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області зареєстровано декларацію за № ЗП143131550476 про готовність об`єкта до експлуатації.

Судами встановлено, що договір пайової участі з відповідачем не укладено.

ТОВ "ТД "Велес Опт" до Запорізької міської ради щодо укладення договору про участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя (договору про пайову участь) не зверталося.

Запорізька міська рада не вживала заходів для укладення договору пайової участі

6. Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню при вирішенні спору

Відповідно до ст.27-1 Закону України "Про планування і забудову територій", який діяв на момент отримання відповідачем дозволу від 29.12.2010 №781-10 на виконання будівельних робіт з будівництва офісу складу, замовник, який має намір здійснити будівництво об`єкта містобудування у населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

12.03.2011 набрав чинності Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", у зв`язку з чим Закон України "Про планування і забудову територій" визнано таким, що втратив чинність.

За статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в редакції, чинній на момент прийняття закінченого будівництва в експлуатацію, замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

За ч.9 ст. 40 вказаного Закону України договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

За п.п. 3.3, 3.6 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 24.12.2012, замовник, який має намір укласти договір, зобов`язаний звернутися з заявою до міського голови.

За ст.623 ЦК України та ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені.

Відповідно до частини другої ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

За ст.22 ЦК України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч.4 ст. 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

8. Мотиви та норми права, з яких виходить Вищий господарський суд України при прийнятті постанови.

Доводячи склад цивільного правопорушення у діях відповідача згідно наведених норм права, позивач мав довести, що його поведінка була неправомірною та протиправною.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка (або порушення зобов`язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, у спорі про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди позивач повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті доходи, які могли б бути реально отримані при належному виконанні боржником зобов'язання за договором.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

За ч.2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами встановлено, що поведінка відповідача не має ознак протиправності, а посилання позивача на порушення відповідачем ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не заслуговує на увагу, оскільки право оферти мав як відповідач, так і позивач, але договір пайової участі так і не укладено.

Посилання позивача на необізнаність про виконання будівельних робіт з вини відповідача, оскільки останнім в порушення ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не повідомлено міську раду про початок виконання робіт, також не заслуговують на увагу.

Як правильно враховано господарськими судами попередніх інстанцій, Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" набрав чинності 12.03.2011. На момент набрання чинності вказаним законом відповідач уже отримав дозвіл на виконання будівельних робіт та приступив до будівництва.

Відповідно до п.7 Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 30.09.2009 (що діяв на момент отримання дозволу №781-10 від 29 грудня 2010 року), Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю одночасно з наданням дозволу на виконання будівельних робіт або відмовою у його наданні письмово інформує про це місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Твердження позивача про те, що у нього була відсутня інформація про початок будівельних робіт саме з вини ТОВ "ТД "Велес Опт" є безпідставним, оскільки таку інформацію в цьому випадку зобов'язаний був надати не замовник будівництва, а інспекція державного архітектурно-будівельного контролю

Відповідач правильно керувався нормами Закону України "Про планування і забудову територій", що діяв на момент видачі дозволу №781-10 від 29.12.2010.

Суди вказали, що позивачем не надано обґрунтування розміру збитків та визначення правового походження зазначених збитків, складу збитків та інших умов, передбачених главою 25 Господарського кодексу України, зокрема ч. 2 ст. 224, ст. 225 зазначеного Кодексу.

Судами встановлено, що в діях/бездіяльності відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, а тому підстави для стягнення з нього заявлених збитків відсутні.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин. Враховуючи встановлені судами відсутність: договірних зобов`язань між сторонами, протиправності у діях відповідача, причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача та неотриманням позивачем коштів (оскільки договір про пайову участь міг би бути укладений за належних та своєчасних дій самого позивача), та з огляду на тривалу бездіяльність самого позивача суди дійшли правильного висновку, що склад цивільного правопорушення є недоведеним, та правомірно відмовили в позові.

Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Запорізької міської ради залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016 у справі №908/6184/15 залишити без змін.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: Н. Акулова

В. Татьков