ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року Справа № 907/1140/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НеоКард", м. Полтава,

на рішення господарського суду Закарпатської області від 11.01.2016

та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.04.2016

у справі № 907/1140/15

за позовом приватного підприємства "МЕДТЕХНІКА ХЕРСОН СЕРВІС" (далі - Підприємство), м. Херсон,

до Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення), м. Ужгород,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "НеоКард" (далі - Товариство), м. Полтава,

про визнання частково недійсним рішення.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - Максименко А.П. предст. (дов. від 03.06.2016)

третьої особи - Дев'ятко О.Г. предст. (дов. від 04.03.2016)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося до господарського суду Закарпатської області з позовом до Відділення про визнання частково недійсним рішення адміністративної колегії Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.08.2015 № 28-р/к у справі № 03.1-20/2015 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку товариства з обмеженою відповідальністю "НеоКард", приватного підприємства "МЕДТЕХНІКА ХЕРСОН СЕРВІС" та накладення штрафу" (далі -Рішення АМК), а саме в частині, яке стосується Підприємства.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 11.01.2016 у справі № 907/1140/15 (суддя Івашкович І.В.), яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 (судді Кузь В.Л. - головуючий, Галушко Н.А., Орищин Г.В.), у задоволенні позову відмовлено.

Прийняті судові рішення зі справи з посиланням, зокрема на приписи статей 1, 5, 50, 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі -Закон № 2210) мотивовано відсутністю передбачених законом підстав для визнання недійсним Рішення АМК.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника Відділення та Товариства, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що Рішенням АМК:

- визнано, що Товариством та Підприємством під час участі у процедурі закупівлі Закарпатським обласним клінічним кардіологічним диспансером радіологічного, електромедичного та електротерапевтичного устаткування (кардіостимуляторів та іншого пристосування) за державні кошти (дата оприлюднення і номер оголошення про проведення процедури закупівлі, опублікованого у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та розміщеного на веб-порталі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України ВДЗ № 16(759) від 25.02.2013, номер оголошення 066163) вчинено порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів;

- за вчинення зазначеного порушення на Товариство накладено штраф у розмірі 60 000,00 грн., на Підприємство - 25 000,00 грн.

Рішення АМК мотивовано, зокрема, такими фактичними даними:

- для участі у процедурі закупівлі Закарпатським обласним клінічним кардіологічним диспансером радіологічного, електромедичного та електротерапевтичного устаткування (кардіостимуляторів та іншого пристосування) за державні кошти пропозиції конкурсних торгів подали два суб'єкти господарювання: Товариство та Підприємство; акцептовано пропозицію конкурсних торгів Товариства; договір з Товариством укладено 26.03.2013 на суму 919 250,00 грн.;

- під час огляду речей та документів (вилучених 16.04.2015 працівниками Управління Служби безпеки України під час обшуку) виявлено комп'ютер марки "MacBook Air", користувачем якого зареєстрований "ОСОБА_6" (директор Товариства ОСОБА_6);

- електронні документи, у тому числі, цінові пропозиції, виявлені на комп'ютері, що належить директору Товариства, ідентичні ціновій пропозиції, наданій для участі у процедурі закупівлі від імені Підприємства. Документи були створені та редаговані Товариством, про що свідчать відповідні вкладення у властивостях зазначених документів;

- між Товариством та Підприємством наявні господарські відносини, а саме за період 2011-2014 років між суб'єктами господарювання укладено три договори поставки дезінфікуючих засобів фірми "Sterisol" (видаткові накладні № 400 від 02.06.2011, № 909 від 07.09.2011, № 910 від 08.09.2011, № 941 від 05.10.2011, № 983 від 02.11.2011, № 14 від 31.01.2012, № 23 від 12.04.2012, № 65 від 23.05.2012, № 372 від 07.08.2012, № 659 від 04.12.2012, № 8 від 30.01.2013, № 80 від 11.04.2013, № 160 від 27.06.2013, № 384 від 25.11.2013, № 471 від 26.12.2013, № 472 від 27.12.2013, № 33 від 31.01.2014, № 68 від 28.02.2014);

- Товариство реалізовувало замовнику медичні товари дорожче, аніж іншому суб'єкту господарювання;

- Підприємство протягом 2011-2015 років жодного разу не укладало угод з постачальниками та покупцями товарів, що були предметом закупівлі;

- Товариство та Підприємство під час участі у процедурі закупівлі діяли не самостійно, а узгоджували свої дії.

Причиною виникнення спору стало питання стосовно наявності чи відсутності підстав для визнання Рішення АМК частково недійсним.

Статтею 1 Закону № 2210 передбачено, що економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Відповідно до пункту 1 статті 50 Закону № 2210 порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210 антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених не є обов'язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб'єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Крім того, недосягнення суб'єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону.

Відтак для визнання територіальним відділенням АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що, у свою чергу, призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.

За приписом частини першої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За правилами статті 41 Закону № 2210 доказами у справі можуть бути фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

Обґрунтовуючи Рішення АМК письмовими та речовими доказами, які були вилучені в приміщеннях Товариства, а також у помешканнях і автомобілі керівника Товариства, достовірність яких підтверджена висновком судового експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 29 грудня 2015 року № 17/785, Відділення скористалося правом, наданим приписами статті 41 Закону № 2210.

Згідно з положеннями ГПК України:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності (частина перша статті 43);

- сторони у справі обґрунтовують свої, зокрема, вимоги поданими суду доказами (частина друга статті 43);

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог (частина перша статті 33);

- господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (частина перша статті 34).

Місцевий та апеляційний господарські суди: повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права, дослідивши доводи Відділення, які покладені в обґрунтування висновків щодо узгодження Товариством та Підприємством своєї конкурентної поведінки під час участі у процедурі конкурсних торгів, з урахуванням повноважень органів Антимонопольного комітету України щодо оцінки та кваліфікації наявних дій як відповідного порушення, встановивши те, що доводи Відділення стосовно протиправної узгодженої поведінки позивача не спростовано Підприємством, дійшли обґрунтованих висновків про прийняття відповідачем оспорюваного Рішення АМК у межах наданих йому повноважень та про відсутність передбачених статтею 59 Закону № 2210 підстав для визнання недійсним Рішення АМК, а тому й правомірно відмовили Підприємству в задоволенні позову.

Посилання Підприємства на постанови Вищого господарського суду України, прийняті в інших справах, - не можуть бути взяті до уваги, оскільки ці постанови прийнято за іншої, ніж у даній справі, фактично-доказової бази, тобто хоча й за подібного правового регулювання, але за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, і за інших поданих сторонами та оцінених судами доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято відповідні судові рішення.

Суд касаційної інстанції додаткового зазначає, що: змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації; змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи статей 1, 5, 6 пункту 1 Закону № 2210 передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників торгів та їх обов'язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією; така змагальність виключає встановлені Відділенням обставини, що свідчать про узгоджену поведінку позивача, що призвело до спотворення результатів торгів.

Доводи Товариства не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях попередніх інстанцій. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи, переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Закарпатської області від 11.01.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 зі справи № 907/1140/15 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НеоКард" - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя І. Васищак

Суддя В. Селіваненко