ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року Справа № 904/8831/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоТатькова В.І. (доповідача),суддів :Акулової Н.В., Самусенко С.С.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.04.2016 р.та на рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2015 р.у справі№ 904/8831/15 господарського суду Дніпропетровської областіза позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (надалі - ПАТ "Запоріжсталь")доДержавного підприємства "Придніпровська залізниця" (надалі - ДП "Придніпровська залізниця")простягнення 113 394,24 грн. за участю представників: від позивача- не з'явилися від відповідача- Шляєв Ігор Валерійович

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2015 р. (суддя Кеся Н.Б.) позов ПАТ "Запоріжсталь" задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача штраф за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 90 418,14 грн.; у задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.04.2016 р. (головуючий суддя Герасименко І.М., судді: Широбокова Л.П., Березкіна О.В.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2015 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ДП "Придніпровська залізниця" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.05.2016 р. (головуючий суддя Татьков В.І. (доповідач), Картере В.І., Плюшко І.А.) касаційну скаргу ДП "Придніпровська залізниця" прийнято до провадження, призначено розгляд скарги на 21.06.2016 р.

03 червня 2016 року до Вищого господарського суду України від ПАТ "Запоріжсталь" надійшов відзив на подану касаційну скаргу, за змістом якого позивач у справі просить суд залишити постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.04.2016 р. без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 15.06.2016 р. № 08.03-04/2114 у даній справі призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у даній справі у зв'язку із відпусткою судді Плюшка І.А. та запланованою відпусткою судді Картере В.І.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.06.2016 р. для розгляду касаційної скарги у справі № 904/8831/15 визначено склад колегії суддів: Татьков В.І. - головуючий (доповідач), Акулова Н.В., Самусенко С.С.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.06.2016 р. касаційну скаргу ДП "Придніпровська залізниця" колегією суддів у складі: Татьков В.І. - головуючий (доповідач), Акулова Н.В., Самусенко С.С., прийнято до свого провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши доводи касаційної скарги (з урахуванням доповнень від 21.06.2016 р.), взявши до уваги заперечення, викладені у відзиві, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, при здійсненні перевезення вантажів на адресу ПАТ "Запоріжсталь" в квітні 2015 року відповідач допустив прострочення їхньої доставки, у зв'язку з чим, посилаючись на штампи про прибуття вагонів на ст. Запоріжжя-Ліве, на підставі ст.116 Статуту залізниць України, позивач нарахував ДП "Придніпровська залізниця" штраф за залізничними накладними № 50378934, 50378801, 50378843, 50378900, 50401041, 50378900, 49380835, 50366038, 50401207, 50442235, 50420207, 50481316, 50464015, 50423151, 49487606, 49490345, 49494164, 50549492, 50550235, 50551548, 50673698, 50673789, 50673896, 50673904, 50822980, 50673938, 50675800, 50722578, 50722586, 50792100, 50805860, 50874445, 50942044, 50918267, 50939495, 50964212, 51019362, 51019412, 51019479, 51019693, 51021368 на загальну суму 113 394,24грн.

Відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів залізниця сплачує одержувачу штраф у розмірі 10 %, 20 %, 30 % залізничного тарифу за прострочення доставки на дві доби, три доби, чотири доби і більше відповідно.

В силу статті 41 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1998 р. № 457, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

У свою чергу, ДП "Придніпровська залізниця" вказувало, що через наявність форс-мажорних обставин в зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької області, підстави для нарахування штрафу відсутні, з огляду на що відмовилася від його сплати, що і стало причиною звернення позивача до суду з відповідним позовом.

На підставі пунктів 2.1., 2.2., 2.4., 2.9., 2.10., 2.11. Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на число місяць". Терміни доставки для вагонних відправок застосовуються при перевезенні вантажів, для яких надані окремі вагони, та при перевезенні порожніх власних і орендованих вагонів.

Терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються: на одну добу: на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу; у разі переадресування вантажів; на 2 доби: у разі перевезення вантажів за участю поромної переправи; у разі перевантаження вантажу у вагони іншої ширини колії.

У разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін: виконання митних та інших адміністративних правил; тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці; необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин; вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника; інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення, до закінчення встановленого терміну доставки.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з накладною № 50822980 Удачна-Запоріжжя-Ліве, вагон № 65239287 прийнято залізницею до перевезення 16.04.2015 р., прибуття на станцію призначення 17.04.2015 р., оформлення видачі вантажу - 18.04.2015 р. Норма доставки вантажу за вказаною накладною 3 доби (2 доби на відстань 283 км + 1 доба на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям вантажу). Фактично вагон доставлено за 1 добу, тобто в даному випадку прострочення у доставці відсутнє, а штраф у розмірі 2 798,70 грн. заявлений позивачем неправомірно і сплаті не підлягає, з чим погоджується і суд касаційної інстанції.

За накладними № 49487606, 49490345, 49494164 вагони з вантажем було прийнято залізницею до перевезення зі станції Єнакієве Донецької залізниці. Зі змісту Довідок про дислокацію вагонів вбачається, що вагони за вказаними накладними прийнято до перевезення на станції Єнакієве 31.01.2015 р., відправлення здійснено 07.04.2015 р., тобто, вагони перебували на станції відправлення більше 2-х місяців.

За накладною № 50874445 вантаж прийнято до перевезення 18.04.2015 р., відправлений 24.04.2015 р.

За накладними № 51019362, 51019412, 51019479, 51019693 вантаж прийнято до перевезення на станції Горлівка 24.04.2015 р., відправлено 28.04.2015 р.

За накладною № 49380835 вантаж прийнято до перевезення на станції Донецьк 26.01.2015 р., далі на шляху прямування відбувалася затримка по станціях: Мушкетове (м. Донецьк) - з 26.01.2015 р. до 28.01.2015 р., Ясинувата - 28.01.2015 р. - 18.03.2015 р., Красний Лиман - 18.03.2015 р. - 01.04.2015 р.

За накладною № 51021368 вантаж прийнято до перевезення на станції Мушкетове (м. Донецьк) 24.04.2015 р., відправлено 26.04.2015.

На станції Каракуба вантажі прийнято до перевезення за накладними:

- №№ 50378801, 50378934, 50378843, 50378900 - 26.03.2015 р., відправлення відбулося 27.03.2015 р., окрім цього, на шляху прямування вагони за вказаними відправками затримано по станції Іловайськ з 27.03.2015 р. до 29.03.2015 р.;

- № 50401207 вантаж прийнято до перевезення 27.03.2015 р., відправлення відбулося 28.03.2015 р. та на шляху прямування вагони за вказаною відправкою затримано по станції Ясинувата з 29.03.2015 р. до 01.04.2015 р.;

- № 50420207 вантаж прийнято до перевезення 28.03.2015 р., відправлення відбулося 30.03.2015 р. та на шляху прямування вагони за вказаною відправкою затримано по станції Іловайськ з 30.03.2015 р. до 02.04.2015 р.;

- № 50442235 вантаж прийнято до перевезення 29.03.2015 р., відправлення відбулося 31.03.2015 р., також, на шляху прямування вагони за вказаною відправкою затримано по станції Іловайськ з 31.03.2015 р. до 01.04.2015 р.;

- № 50805860 вантаж прийнято до перевезення 15.04.2015 р., відправлення вагону відбулося 16.04.2015 р.

За накладною № 50939495 вантаж прийнято до перевезення на станції Харцизськ 21.04.2015 р., на шляху прямування вагони за вказаною відправкою затримано по станції Красний Лиман з 22.04.2015 р. до 28.04.2015 р.

За перевізними документами №№ 50549492, 50550235, 50551548 прийнято до перевезення вантаж на станції Соль 03.04.2015 р., відправлення відбулося 05.04.2015 р., також на шляху прямування по станції Красний Лиман відбувалась затримка вагонів з 05.04.2015 р. до 10.04.2015 р.

За накладною № 50401041 вантаж прийнято до перевезення на станції Роя 27.03.2015 р., вантаж затримано на шляху прямування по станції Красноармійськ з 27.03.2015 р. до 31.03.2015 р.

За накладною № 50366038 вантаж прийнято до перевезення на станції Шпичкине 25.03.2015 р., відправлення відбулося 27.03.2015 р.

Зі станції Красноармійськ було прийнято вантаж до перевезення:

- 28.03.2015 р. за накладною № 50423151, відправлення відбулося 09.04.2015 р.;

- 31.03.2015 р. за накладною №50481316, відправлення 05.04.2015 р.;

- 30.03.2015 р. за накладною №50464015, відправлення 06.04.2015 р.

Зі станції Удачна було прийнято вантаж до перевезення:

- 09.04.2015 р. за накладними № 50673698, 50673789, 50673896, 50673904, 50673938, 50675800, відправлення вантажу відбулося 17.04.2015 р.;

- 11.04.2015 р. за накладними № 50722578, 50722586, відправлення вантажу відбулося 17.04.2015 р.;

- 15.05.2015 р. за накладною № 50792100, відправлення вантажу відбулося 22.04.2015 р.

Зі станції Слов'янський Курорт за накладною № 50918267 прийнято вантаж до перевезення 20.04.2015 р., затримка вагону на шляху прямування відбулася по станції Красний Лиман з 21.04.2015 р. до 28.04.2015 р.

Зі станції Сартана за накладною № 50942044 прийнято вантаж до перевезення 21.04.2015 р., затримка вагону на шляху прямування відбулася по станції Волноваха з 22.04.2015 р. до 27.04.2015 р.

Зі станції ім. Кожушко А.М. за накладною № 50964212 прийнято вантаж до перевезення 22.04.2015 р., затримка вагону на шляху прямування відбулася по станції Красний Лиман з 24.04.2015 р. до 28.04.2015 р.

За вказаними залізничними накладними відповідач посилався на те, що причиною затримок на станціях Донецької залізниці є проведення АТО, що призвело до пошкодження колій на ділянках та відправлення вагонів за зміненим від плану формування поїздів маршрутом. На підтвердження цих обставини відповідач надав Дефектні акти про пошкодження вагонів, інформацію про дислокацію та стан вагонів, а також письмові пояснення Донецької залізниці. Також, відповідач посилався на те, що пунктом 1 Наказу Міністерства юстиції України від 17.06.2014 р. № 953/5 "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції" та Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. №1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" визначено території проведення АТО, у т.ч. в Донецькій області - Амвросіївського, Марійського, Новоазовського, Старобешівського, Тельманівського, Шахтарського, Ясинуватського районів, міст Горлівка, Докучаєвськ, Донецьк, Жданівка, Кіровське, Макіївка, Єнакієве, Сніжне, Харцизьк, Ясинувата, Торез, Шахтарськ.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судами попередніх інстанцій вірно вказано, що за змістом ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Пунктом 2.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Наприклад, чинним законодавством, що регулює відносини за договором перевезення вантажу, встановлено перелік документів-доказів, які є підставою для покладення на перевізника відповідальності за втрату, псування, пошкодження або недостачу вантажу. Таким чином, ніякі інші документи не можуть підтверджувати обставини, що є підставою для покладення на перевізника відповідальності за незбереження вантажу. Так само за змістом статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" єдиним належним доказом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), які мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України, тоді як інші документи не можуть вважатися доказами наявності таких обставин.

З огляду на зазначене, суди дійшли правомірних висновків, що оскільки відповідач не довів відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій, то позовні вимоги позивача про їх стягнення є обґрунтованими та підставно були задоволені господарським судом Дніпропетровської області, рішення якого залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду..

Водночас, судами попередніх інстанцій правомірно звернуто увагу на те, що за накладною № 50366038 відправленням зі станції Шпичкине 25.03.2015 р., повідомлено позивача про прибуття вантажу 01.04.2015 р. о 18-30 год., розкредитування відбулося 03.04.2015 р. о 01-52 год., тобто з порушенням строків з боку позивача; за накладними № 50378843, 50378900 з відправленням зі станції Каракуба 26.03.2015 р., повідомлено позивача про прибуття вантажу 31.03.2015 р. о 17-10 год., розкредитування з його боку відбулося 02.04.2015 р. о 08-44 год., тобто з порушенням строку; за накладною № 50805860 відправленням зі станції Каракуба 15.04.2015 р., повідомлено позивача про прибуття 18.04.2015 о р. 05-40 год., розкредитування документу відбулося 25.04.2015 р. о 07-26 год.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 Статуту залізниць України передбачений частиною першою штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Разом з тим, як стверджував відповідач, за накладною № 49380835 відправленням зі станції Донецьк 26.01.2015 р., станцією призначення повідомлено одержувача про прибуття вантажу 02.04.2015 р. о 06-00 год., розкредитування документу здійснено 06.04.2015 р. Однак, як вірно відзначено судами, зі змісту зазначеної накладної її розкредитування за графою 53 здійснено 02.04.2015р., тобто без порушення строків з боку позивача.

Так, згідно з п. 4 листа Вищого господарського суду України від 21.05.2014 р. № 01-06/662/2014 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про залізничні перевезення (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ)", якщо вантаж не було вивезено зі станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув, передбачений статтею 116 Статуту залізниць України штраф не застосовується.

Отже, зважаючи на викладене, господарські суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили частково позовні вимоги про стягнення штрафу на суму 90 418,14 грн. з підстав їх обґрунтованості та доведеності.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.04.2016 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2015 р. у справі № 904/8831/15 залишити без змін.

Головуючий суддя (доповідач) В.І. Татьков

Суддя Н.В. Акулова

Суддя С.С. Самусенко