Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 21.06.2016 року у справі №3/3/118 Постанова ВГСУ від 21.06.2016 року у справі №3/3/1...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року Справа № 3/3/118

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Ковтонюк Л.В., Палія В.В., розглянувши матеріали касаційноїскаргидержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Еенергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС"напостанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.16 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.01.16у справігосподарського суду Запорізької області №3/3/118за позовомакціонерного товариства закритого типу "Інститут проблем атомних станцій"додержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Еенергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС",за участювідділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Запорізькій області,простягнення 98333,34грн.,

за участі представників сторін:

від позивача - не з'явилися,

від відповідача - Татаренко А.М.,

У С Т А Н О В И В:

25.07.2001 рішенням господарського суду Запорізької області присуджено до стягнення з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Еенергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" на користь акціонерного товариства закритого типу "Інститут проблем атомних станцій" 71 960,00грн. основного боргу, 719,60грн. витрат із сплати державного мита та 50,49грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

05.08.2001 на виконання зазначеного рішення господарським судом Запорізької області видано відповідний наказ.

06.01.2016 ДП "НАЕК "Еенергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" звернулися до господарського суду Запорізької області із заявою у порядку статті 117 ГПК України про визнання наказу господарського суду Запорізької області від 05.08.2001 у справі №3/3/118 таким, що не підлягає виконанню. Стверджували, що на їх думку відбулась заміна сторони у зобов'язанні, тому обов'язок боржника щодо виконання рішення суду від 25.07.2001 відсутній з підстав ліквідації нового кредитора.

20.01.2016 ухвалою господарського суду Запорізької області (суддя Алейникова Т.Г.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016 (судді Бойченко К.І., Чернота Л.Ф., Стойка О.В.) у задоволенні заяви ДП "НАЕК "Еенергоатом" в особі ВП "Запорізька АЕС" відмовлено. Судові рішення мотивовані недоведеністю факту заміни сторони у виконавчому провадженні, з огляду на що зобов'язання боржника не є припиненими.

У касаційній скарзі державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Еенергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" посилалися на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, тому просили постанову та ухвалу скасувати, а справу направити для нового розгляду.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. Таким чином, згідно наказу від 05.08.2001 стягувачем є АТЗТ "Інститут проблем атомних станцій".

Як видно із матеріалів справи та установлено судами попередніх інстанцій, листом від 17.12.2003 №03-49/2 позивач повідомив відповідача про відступлення права вимоги на суму 71 960,00грн. у відповідності до договору №2/3-12 від 03.12.2003, на користь СТОВ "Дніпропетровський тепличний комбінат". У свою чергу, борг відповідача у сумі 770,09грн. останнім на користь позивача було сплачено.

Обгрунтовуючи заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, ДП "НАЕК "Еенергоатом" в особі ВП "Запорізька АЕС" стверджували, що відбулась заміна сторони у правовідносинах на СТОВ "Дніпропетровський тепличний комбінат", у зв'язку з ліквідацією якого, вважали, свої зобов'язання з виконання судового рішення припиненими належним виконанням на підставі ст.609 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні заяви ДП "НАЕК "Еенергоатом" в особі ВП "Запорізька АЕС", суди попередніх інстанцій виходили із того, що покладені в її основу підстави не відповідають змісту положень статті 117 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Тобто, частина четверта цієї статті містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя. Заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", яким урегульовано умови та порядок виконання рішень судів, та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Частиною 5 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець із власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають. Тому суди обох інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про те, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги не є правонаступництвом у розумінні статті 25 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, а також те, що заявником усупереч положенням статей 33, 34 ГПК України не доведено факту заміни сторони у виконавчому провадженні, що виключає можливість припинення обов'язку боржника, і відповідно визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, попередні судові інстанції мотивовано відмовили у задоволенні заяви ДП "НАЕК "Еенергоатом" в особі ВП "Запорізька АЕС" про визнання наказу від 05.08.2001 таким, що не підлягає виконанню.

Належних обгрунтувань, із посиланням на норми права, які спростовували б висновки судів обох інстанцій заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам і твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст.111-7 ГПК України не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Еенергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.01.2016 у справі №3/3/118 - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяЛ.В. Ковтонюк СуддяВ.В. Палій

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст