ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2016 року Справа № 913/950/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівПопікової О.В. Євсікова О.О., Кролевець О.А.за участю представників: позивача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)відповідача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Углепроходка"на ухвалуГосподарського суду Луганської області від 24.12.2015та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2016у справі№ 913/950/15 Господарського суду Луганської областіза заявоюПублічного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" провідстрочення виконання рішення суду по справі №913/950/15 від 26.11.2015за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Углепроходка" доПублічного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" простягнення 947 386,69 грн.ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 26.11.2015 (суддя Р.М. Шеліхіна) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Углепроходка" до Публічного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Углепроходка" суму основного боргу у розмірі 947 386,69 грн. та судовий збір у розмірі 14210,80 грн.

На виконання рішення Господарським судом Луганської області видано відповідний наказ від 11.12.2015.

16.12.2015 до Господарського суду Луганської області звернулось Публічне акціонерне товариство "Краснодонвугілля" із заявою № 12/88 від 08.12.2015 про відстрочку виконання рішення Господарського суду Луганської області від 26.11.2015 у справі № 913/950/15 до 31.12.2017.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 24.12.2015 (суддя А.В. Секірський), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2016 (головуючий суддя - Н.В. Ломовцева, судді - Н.В. Будко, Л.Ф. Чернота) заяву Публічного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" задоволено частково, надано відстрочку виконання рішення Господарського суду Луганської області від 26.11.2015 у даній справі до 31.12.2016.

Ухвала місцевого та постанова апеляційного судів обґрунтовані положеннями статті 121 Господарського процесуального кодексу України з огляду на встановлення обставин, які ускладнюють виконання боржником судового рішення, та наявність підстав для відстрочки його виконання.

Не погодившись з ухвалою місцевого суду та постановою апеляційної інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Углепроходка" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення Господарського суду Луганської області від 26.11.2015.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 43, 121 Господарського процесуального кодексу України. При цьому скаржник наголошує на тому, що обставини, на які вказує відповідач у заяві про відстрочку виконання рішення суду, а саме: тяжкий фінансовий стан, збитковість підприємства, розташування виробничих потужностей на території, непідконтрольній Українському Уряду, перебування підприємства у процедурі банкрутства - не є винятковими в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України та не можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення суду. До того ж судами першої та апеляційної інстанцій не враховано скрутне матеріальне становище позивача (стягувача) та той факт, що і його виробничі потужності знаходяться у зоні проведення АТО.

17.03.2016 від позивача надійшло клопотання про відкладення слухання справи з причин неможливості забезпечити явку повноважного представника у судове засідання, що відбудеться 21.03.2016.

Колегія суддів відхилила вказане клопотання, оскільки, з врахуванням ухвали Вищого господарського суду України від 09.03.2016 про прийняття до провадження касаційної скарги позивача у даній справі, відкладення розгляду справи може призвести до порушення судом касаційної інстанції п'ятнадцятиденного процесуального строку, встановленого імперативною нормою статті 1118 Господарського процесуального кодексу України для розгляду касаційних скарг на ухвали місцевих господарських судів, після їх перегляду в апеляційному порядку, що є неприпустимим. Крім того явка сторін у судове засідання 21.03.2016 обов'язковою не визнавалася.

До Вищого господарського суду України надійшло заперечення на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з мотивів, у них викладених.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як роз'яснено пунктом 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже відстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Надаючи відстрочку виконання рішення Господарського суду Луганської області від 26.11.2015, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що обставинами, які унеможливлюють виконання цього рішення, є важке фінансове становище боржника, яке склалося з незалежних від нього причин, а саме: усі потужності підприємства знаходяться на території проведення антитерористичної операції, у зв'язку з чим відповідач був вимушений неодноразово зупиняти свою виробничу діяльність, з грудня 2014 року відповідач практично не здійснює свою господарську діяльність, всі його структурні підрозділи перебувають у простої, повністю припинено відвантаження товару споживачам, а також отримання обладнання та інших засобів і матеріалів необхідних для здійснення господарської діяльності. На даний час підприємство повністю припинило свою роботу у зв'язку з повною відсутністю паливно-мастильних матеріалів. При цьому збитки у діяльності підприємства станом на 01.11.2015 складають 974 150 тис. грн., а за підсумком роботи у 2014 - 1 233 962 тис. грн.

Водночас контрагенти відповідача належним чином не виконують свої грошові зобов'язання перед відповідачем, що зумовило виникнення дебіторської заборгованості у сумі 600 501 тис. грн.

Вказані обставини були встановлені судами першої та апеляційної інстанції на підставі звіту про фінансові результати за 2014 рік, звіту про фінансові результати за 10 місяців 2015 року, балансу на 31 жовтня 2015 року, сертифікату (висновок) від 01.09.2014 №2749/05-4, наказу про введення режиму неповного робочого часу від 28.11.2014 №617, наказу про оплату праці робітників від 30.10.2015 №244, наказу про оплату праці робітників від 02.02.2015 №26, наказу про оплату праці робітників від 27.02.2015 №55, наказу про оплату праці робітників від 27.03.2015 №78, наказу про оплату праці робітників від 22.05.2015 №125, наказу про оплату праці робітників від 25.06.2015 №149, наказу про оплату праці робітників від 24.07.2015 №172, наказу про оплату праці робітників від 25.08.2015 №193, наказу про оплату праці робітників від 28.09.2015 №218.

Судами також враховано, що основні потужності відповідача залишились на непідконтрольній Українській владі території.

Крім цього, як підтверджується матеріалами справи, звертаючись із відповідною заявою відповідач просив відстрочити виконання рішення суду до 31.12.2017, тобто на два роки. Разом з тим місцевий суд, позицію якого підтримала апеляційна інстанція, врахувавши інтереси обох сторін, задовольнив заяву відповідача частково, відстрочивши виконання рішення господарського суду до 31.12.2016.

За приписами частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи межі перегляд справи в касаційній інстанції та зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, судова колегія вважає обґрунтованим та законним висновок судів стосовно наявності підстав для відстрочки виконання рішення Господарського суду Луганської області від 26.11.2015 у даній справі.

Доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтовані висновки місцевого та апеляційного судів та фактично зводяться до переоцінки наявних в матеріалах справи доказів.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень, які прийняті з дотриманням норм чинного законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Углепроходка" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Луганської області від 24.12.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2016 у справі №913/950/15 - без змін.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді: О.О. Євсіков

О.А. Кролевець