ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2016 року Справа № 904/7560/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Ємельянова А.С., Ковтонюк Л.В.,розглянувши матеріали касаційноїскаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Вершина" напостанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.02.2016у справігосподарського суду Дніпропетровської області №904/7560/15за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Вершина" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Онікс" простягнення 205 424,54грн.,за участі представників сторін:

від позивача - Серьогін В.І., Кургузов Ю.В.,

від відповідача - Мешечко О.Л.,

У С Т А Н О В И В:

26.08.2015 товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Вершина" звернулися до господарського суду Дніпропетровської області (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 16.10.2015) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс" 446 511,54грн. збитків, у тому числі 211 239,84грн. реальних збитків, пов'язаних з ремонтом автомобіля, та 235 271,70грн. упущеної вигоди у зв'язку з простоєм автомобіля.

03.11.2015 рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Ліпинський О.В.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі, присуджено до стягнення 446 511,54грн. збитків, 7 724,79грн. судових витрат. Рішення суду мотивоване тим, що причиною виходу з ладу транспортного засобу позивача стало виконання відповідачем ремонтних робіт із установлення масляного модуля з порушенням вимог заводу виробника, що свідчить про наявність у діях останнього складу цивільного правопорушення.

01.02.1016 постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді Подобєд І.М., Величко Н.Л., Іванов О.Г.) рішення місцевого господарського суду скасовано, ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено. Мотивуючи свої висновки, апеляційний господарський суд, із застосуванням ст.ст.218, 224, 225 ГК України, ст.ст.22, 853, 852, 857, 858 ЦК України, зазначав, що позивачем наявними у матеріалах справи доказами підтверджено лише факт і причина виходу із ладу двигуна. Стосовно використання відповідачем у ході проведення ремонтних робіт не передбачених заводом виробника матеріалів, що призвело до поломки транспортного засобу позивача, то ці обставини не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Вершина" посилалися на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати постанову апеляційного суду від 01.02.2016, а рішення місцевого суду від 03.11.2015 залишити в силі.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обгрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Судами обох інстанцій установлено, що 20.06.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю "Онікс" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Вершина" (замовник) укладено договір №2006-1 на технічне обслуговування та виконання ремонтних робіт, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався надавати послуги з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів замовника згідно доданого списку з вказівкою у ньому типів і моделей, номерів шасі і державних реєстраційних номерів транспортних засобів, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати надані роботи та виконані послуги.

Додатком №1 до цього договору визначено перелік транспортних засобів, що підлягають сервісному обслуговуванню, який включав сідельний тягач Е, державний номер АЕ 2963 ЕВ, номер шасі WMAN 13ZZ18W103670, 2007 року випуску.

На виконання умов зазначеного договору, відповідачем на замовлення позивача було проведено технічне обслуговування належного останньому автомобіля марки MAN TGA 18.440, державний номер АЕ 2963 ЕВ, номер шасі WMAN 13ZZ18W103670. Зокрема, ТОВ "Онікс" здійснено наступні роботи: перевірка витоку масла, заміна масла в двигуні, заміна фільтра масляного, заміна гумки підкачки масла на ГБЦ, зняття і установка теплообмінника, зняття і встановлення масляного модуля, зняття і установка гідромуфти, зняття і установка інтеркулера, промивка системи охолодження, зняття і установка радіатора.

21.01.2013 сторони підписали Акт виконаних робіт №201974, згідно з яким відповідач видав після ремонту, а позивач прийняв указаний автомобіль без претензій та зауважень.

Як стверджували ТОВ "ТПГ "Вершина", належний їм автомобіль MAN TGA 18.440, державний номер АЕ 2963 ЕВ, номер шасі WMAN 13ZZ18W103670 вийшов із ладу через поломку двигуна 05.06.2015, унаслідок використання ТОВ "Онікс" під час ремонту двигуна силіконового герметика, який потрапив у сопло масляної форсунки охолодження та змащування поршня 6 циліндру двигуна.

Зазначені твердження, з урахуванням висновків офіційного дилера компанії MAN в акті діагностики ТОВ "Технофорум" та висновків комплексного експертного дослідження полімерних матеріалів і виробів з них та автотехнічного дослідження від 31.07.2015 №6748/6749, покладено в основу рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2015, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд не погоджуючись із зазначеними висновками виходив із недоведеності позовних вимог, узявши до уваги те, що сплинув 6-місячний строк гарантійних зобов'язань відповідача за виконані ним роботи встановлений пунктом 5.1. договору на технічне обслуговування та виконання ремонтних робіт. Поломка двигуна автомобіля трапилася більш ніж через 2 роки після підписання акта прийому-передачі виконаних робіт і за цей час пробіг відремонтованого автомобіля склав більше 150 тис. км. Після виконання ремонтних робіт відповідачем, позивач користувався послугами інших сервісних станцій та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до положень ст.111-5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Статтею 111-7 ГПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Реалізуючи зазначені положення Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалена судом апеляційної інстанції постанова відповідає вимогам ст.43 ГПК України та грунтується на повному з'ясуванні усіх обставин, на які посилалися особи та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору і доказів на підтвердження цих обставин. Надано правильну кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи. Правильно застосовано положення діючого законодавства при вирішенні спору. Виходячи з чого, суд апеляційної інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що позивач не довів обставин, на яких ґрунтуються його вимоги відповідно до положень ст.33 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції. Належних обґрунтувань, з посиланням на норми права, які б їх спростовували, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови, при ухваленні якої здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Вершина" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 у справі господарського суду Дніпропетровської області №904/7560/15 - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяА.С. Ємельянов СуддяЛ.В. Ковтонюк