ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2016 року Справа № 925/400/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Ходаківської І.П.суддівФролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В.за участю представників:позивачаЯцук Є.В., дов. від 13.01.16відповідачаЦинда Л.Г., дов. від 27.08.15розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Одеська залізниця"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.09.15у справі№925/400/15 господарського суду Черкаської областіза позовомДержавного підприємства "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу ""Одеська дирекція залізничних перевезень" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Агроінвест"простягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Секретаря другої судової палати від 20.01.2016 для розгляду касаційної скарги у справі №925/400/15 господарського суду Черкаської області сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді -Фролова Г.М. (доповідач), Яценко О.В.

Державне підприємство "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Агроінвест" про стягнення штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу в сумі 115907,16 грн. Позов обґрунтовано приписами статей 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.05.2015 (суддя Єфіменко В.В.) у справі №925/400/15 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Агроінвест" на користь Державного підприємства "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу ""Одеська дирекція залізничних перевезень" 115200,00 грн. штрафу та 2304,00 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Судове рішення мотивовано, зокрема, тим, що факт невірного зазначення відповідачем маси вантажу в накладній підтверджено матеріалами справи, а відтак вимоги про стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати, що складає 115200,00 грн. є обґрунтованими. Водночас, як зазначено судом, вимога про стягнення з відповідача 707,16 грн. додаткових зборів є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 (судді: Алданова С.О. - головуючий, Дикунська С.Я., Рудченко С.Г.) рішення господарського суду Черкаської області від 05.05.2015 у справі №925/400/15 скасовано частково. В позові відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постанова суду мотивована, зокрема, тим, що комерційні акти, надані позивачем в підтвердження позовних вимог, не відповідають вимогам пунктів 9, 10 Правил складання актів, а отже не є належними доказами у справі, відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Не погоджуючись з постановою суду, Державне підприємство "Одеська залізниця" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на неповне з'ясування судом апеляційної інстанцій обставин справи, що, на думку заявника, призвело до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу та просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, у вересні 2014 пo залізничним накладним №№ 38646873, 38606356 зі станції Стрий Львівської залізниці товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "Компанія-Агроінвест" було відправлено вагони №95400651 та №95650636 із вантажем "Пшеница", "Семена масляничних культур", на станцію призначення Ксенієве Одеської залізниці. Одержувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Іллічівський зерновий термінал".

Також установлено, що у серпні, вересні 2014 станцією Котовськ Одеської залізниці було складено комерційні акти, якими засвідчено, що по прибуттю поїзда під час контрольного зважування на тензометричних вагах виявлено та зафіксовано: Комерційний акт БК №391944/58/2 - вага у вагоні №95400651 брутто 81150 кг., тара з документа 21300 кг., нетто 59850 кг, що складає різницю ваги проти документа (накладної №38646873) в сторону зменшення на 10050 кг.; комерційний акт БК №391942/56/1 - вага у вагоні № 95650636 брутто 80300 кг., тара з документа 22200 кг., нетто 58100 кг., що складає різницю ваги проти документа (накладної №38606356) в сторону зменшення на 9400 кг.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Державного підприємства "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Агроінвест" штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу в сумі 115907,16 грн.

За приписами статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин тощо. Відповідно до статті 105 Кодексу за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову. У постанові мають бути зазначені, серед іншого, підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення; доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу; обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів; у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.

Судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Стаття 5 Статуту залізниць відносить до компетенції Міністерства транспорту України затвердження нормативних документів на підставі цього Статуту, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу. За правилами статті 24 Статуту залізниць вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до статті 122 Статуту залізниць за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами. Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту залізниць, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Частиною 5цієї статті передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Таким чином, визнаючи комерційний акт допустимим доказом щодо обставин, які є підставою для покладення відповідальності на суб'єкта відносин перевезення вантажів, суд повинен перевірити дотримання порядку складання комерційного акту відповідно до вимог законодавства. Крім того, відповідно до частини другої статті 43 Господарського процесуального кодексу України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Тому комерційний акт є тільки одним із доказів, який господарський суд оцінює в сукупності з усіма іншими доказами у справі.

За пунктом 4 Правил складання актів затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за № 334 комерційні акти на вантаж, що перебуває в дорозі, складаються у день виявлення обставин, які підлягають оформленню комерційним актом. Згідно з пунктом 8 цих Правил комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу. Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів.

Однак, вказані норми чинного законодавства залишені судами поза увагою. Водночас, для вирішення даного спору, судам необхідно достеменно встановити дотримання порядку складання комерційного акта та оформлення накладних, відповідно до вимог законодавства.

За таких обставин, доводи касаційної скарги частково підтверджені матеріалами справи. Наведене свідчить про те, що поза увагою судів залишилися питання, з якими пов'язане законне вирішення спору по суті. Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Разом з цим, до повноважень касаційної інстанції віднесено скерування справи на новий розгляд за результатами розгляду касаційної скарги. Порушення судами процесуальних норм, та не з'ясування обставин від яких залежить законність рішення у спорі є підставою для скасування переглянутих судових актів та скерування справи для нового розгляду. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Одеська залізниця" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.15 у справі №925/400/15 господарського суду Черкаської області та рішення господарського суду Черкаської області від 05.05.2015 року у даній справі скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Головуючий І.Ходаківська

Судді Г.Фролова

О.Яценко