Постанова ВГСУ від 21.01.2016 року у справі №908/2139/15-г

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2016 року Справа № 908/2139/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Дроботової Т.Б.розглянувши у судовому засіданні за участю представників: позивача, відповідача, третіх осіб: не з'явились, повідомлені належно,

касаційну скаргуПриватного підприємця ОСОБА_4на постановуДонецького апеляційного господарського суду від06.10.15у справі№908/2139/15-г Господарського суду Запорізької областіза позовом Приватного підприємця ОСОБА_4до треті особиТовариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСОЮЗ ЛТД" 1. Міське комунальне підприємство "ОСНОВАНІЄ" 2. Департамент Житлово-комунального господарства Запорізької міської радипростягнення 12534,60 грн. Для розгляду касаційної скарги у цій справі 20.01.16 визначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Дроботової Т.Б.

Приватний підприємець ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСОЮЗ ЛТД" 12534,60 грн. шкоди. Позивач посилався на те, що внаслідок аварії системи водопостачання в приміщенні орендованому відповідачем, а саме: прориву фільтра на трубопроводі холодного водопостачання, сталося залиття орендованих позивачем приміщень у зв'язку з чим останньому завдано шкоди у спірній сумі. Позов обґрунтований приписами статей 22, 1166 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.06.15 (суддя: Азізбекян Т.А.) в позові відмовлено. Господарський суд установив, що відповідач не є власником або балансоутримувачем будинку, в якому сталася аварія; що обов'язок з вжиття заходів з попередження та уникнення аварійної ситуації на системі водопостачання покладено на балансотуримувача і виконавця комунальних послуг, яким є МКП "ОСНОВАНІЄ". Суд не установив, що залиття приміщень орендованих позивачем сталося внаслідок неправомірних дій відповідача, а тому визнав, що відсутня вина останнього у пошкодженні майна позивача.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.10.15 (судді: Геза Т.Д., Дучал Н.М., Склярук О.І.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін. Суд визнав недоведеним позивачем розмір спірної суми шкоди та зазначив про відсутність доказів на підтвердження факту реального понесення позивачем витрат на відновлення орендованого ним приміщення після його залиття.

Приватний підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і постанову у справі та прийняти нове рішення про задоволення позову. Скаржник вважає, що господарськими судами порушені приписи статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, статей 43 43, 84 Господарського процесуального кодексу України. На його думку, суди невірно оцінили докази у справі та невірно установили обставини справи. Підприємець наголошує на тому, що за приписами статті 1166 Цивільного кодексу України, відсутність свої вини повинен доводити відповідач. Скаржник не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про недоведеність понесення позивачем витрат на відновлення залитого приміщення. Він вважає, що спірна шкода має відшкодовуватися відповідачем, оскільки вона виникла внаслідок винних дій останнього, що підтверджується матеріалами справи.

Від відповідача судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити без змін судові акти у справі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарськими судами норм чинного законодавства, колегія суддів відзначає наступне.

Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що 01.05.05 між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради - орендодавцем, Комунальним підприємством "Ремонтно-експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків" - балансоутримувачем та Приватним підприємцем ОСОБА_4 - орендарем був укладений договір оренди нежитлового приміщення №1277. За цим договором орендодавець на підставі рішення Виконавчого комітету Запорізької міської від 28.04.05 за №146/95 передає, а орендар приймає в строкове платне користування, нежитлове приміщення, яке перебуває на балансі КП "РЕПОГ", загальною площею 76 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Приміщення передається в оренду під розміщення перукарні (26,1 кв. м); магазину непродовольчих товарів (37,8 кв. м); підсобне приміщення (12,1 кв. м). Господарські суди також установили, що 16.06.04 між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради - орендодавцем, Комунальним підприємством "Ремонтно-експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків" - балансоутримувачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСОЮЗ ЛТД" - орендарем був укладений договір оренди нежитлового приміщення №794. За цим договором орендодавець на підставі рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 20.05.04 №182/37 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 96,3 кв.м, на АДРЕСА_1. Пунктом 2.2 договору передбачено, що передача приміщення в оренду не спричиняє за собою передачу орендарю права власності на це приміщення. Власником орендованого приміщення залишається Запорізька міська рада, а орендар користується ним упродовж строку оренди. Пунктом 5.10 договору сторони передбачили, що орендар зобов'язаний забезпечувати безперешкодний доступ в орендовані приміщення представників орендодавця і балансоутримувача з метою здійснення контролю за виконанням умов цього договору, для проведення необхідного огляду і ремонту систем водопостачання, каналізації, опалення тощо. Додатковими угодами №11 від 01.06.11, №12/1 від 20.05.13 до вказаного договору оренди були внесені зміни в частині найменування орендодавця з Управління житлового господарства Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, а також балансоутримувача - з КП "РЕПОГ" на Міське комунальне підприємство "ОСНОВАНІЄ". В подальшому, згідно з додатковою угодою №13 від 28.05.13 до договору оренди від 16.06.04 сторони дійшли згоди про його розірвання. За актом прийому-передачі від 28.05.13 ТОВ "ІНТЕРСОЮЗ ЛТД" повернуло орендоване майно. Також суди установили, що 16.06.04 Комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків" (КП "РЕПОГ"), Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСОЮЗ ЛТД" уклали договір №18 про участь у витратах, пов'язаних з управлінням та утриманням житлового фонду та прибудинкової території. За цим договором КП "РЕПОГ" забезпечує управління та утримання майна гуртожитку та прибудинкової території, яка знаходиться в загальному користуванні мешканців гуртожитку та орендаря, вбудованого нежитлового приміщення, згідно з правилами користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкових територій, а орендар приймає участь у витратах на виконання робіт, пов'язаних з управлінням та утриманням гуртожитку. Пунктом 2.2.1, 2.2.2 зазначеного договору передбачено, що КП "РЕПОГ" забезпечує виконання усього комплексу робіт з утримання гуртожитку, прибудинкової території; забезпечує контроль за правильним використанням та технічним утриманням нежитлових приміщень. Орендар, в свою чергу, забезпечує доступ в орендоване приміщення представників КП "РЕПОГ" з метою здійснення контролю за використанням приміщення, необхідного огляду та ремонту мереж водопостачання, каналізації, теплопостачання тощо (пункт 2.2.8 договору). Отже, як установили суди, обов'язок із забезпечення належної експлуатації, утримання інженерних мереж спірного будинку, вжиття заходів з попередження та уникнення аварійних ситуацій на них, покладений на балансоутримувача - Міське комунальне підприємство "ОСНОВАНІЄ" (попередник КП "РЕПОГ"). Позивач (як на підставу позову) вказував на те, що 16.01.13 внаслідок аварії системи водопостачання в приміщенні орендованому відповідачем, а саме: прориву фільтра на трубопроводі холодного водопостачання, сталося залиття орендованих позивачем приміщень у зв'язку з чим останньому було завдано матеріальної шкоди. При цьому він посилався на акти про події 16.01.13, акт комісії КП "ПРЄЖО" №13 від 17.01.13, акти свідків від 17.01.13, акти огляду технічного стану приміщення кімнат від 24.01.13, акт від 28.01.13. Між тим, як було установлено судами, обстеження фільтру холодної води в орендованому відповідачем приміщенні не проводилося; акт комісії від 17.01.13 (як і інші акти) відповідачем підписані не були, оскільки представники відповідача про їх складання не повідомлялися. Господарські суди не установили, що аварія на системі водопостачання сталася внаслідок неправомірних дій відповідача та наявності усіх складових для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, як того вимагають приписи статті 1166 Цивільного кодексу України. Як убачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога Приватного підприємця ОСОБА_4 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРСОЮЗ ЛТД" 12534,60 грн. шкоди. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення цих вимог. Відповідно до приписів статі 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, чинні на момент виникнення спірних правовідносин) житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; виконавцем послуг є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачеві відповідно до умов договору. Згідно з приписами статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо - зимовий період; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньо будинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини. Статтею 24 цього ж Закону унормовано, що обов'язок із забезпечення належної експлуатації та утримання майна, що перебуває на його балансі, покладається на балансоутримувача. Такі ж обов'язки були визначені і у договорі оренди та договорі про участь у витратах, пов'язаних з управлінням та утриманням житлового фонду та прибудинкової території від 16.06.04, укладених балансоутримувачем (виконавцем) з відповідачем. Згідно з пунктом 2 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.05 №76, технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпеченням справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем, тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків, яка включає в себе проведення планових та позапланових оглядів. Дослідивши обставини та зібрані у справі докази, господарські суди установили, що виконавцем та балансоутримувачем будівлі на АДРЕСА_1, в якій стався прорив фільтру на трубопроводі холодної води, є Міське комунальне підприємство "ОСНОВАНІЄ"; що саме на нього покладено обов'язок із забезпечення якісного утримання вказаного житлового будинку, своєчасного вжиття заходів з попередження та уникнення аварійних ситуації на системі водопостачання. Господарські суди в процесі розгляду спору не установили, що залиття орендованих позивачем приміщень сталося внаслідок неправомірних дій відповідача, а відтак визнали безпідставним покладання на відповідача відповідальності з відшкодування спірної шкоди через відсутність усіх складових цивільно-правової відповідальності. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Враховуючи установлені господарськими судами обставини та зважаючи на наведені приписи законодавства, відмова судів у позові визнається обґрунтованою. Доводи касаційної скарги визнаються неспроможними, позаяк не спростовують установленого судами та вони стосуються переоцінки доказів, яка, за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Враховуючи зазначене, відсутні підстави для скасування постанови у справі і задоволення касаційної скарги скаржника.