ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 922/1688/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Грек Б.М., Корнілова Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 922/1688/16 господарського суду Харківської області за позовомпублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" допублічного акціонерного товариства "Харківгаз" простягнення 80 583 410, 43 грн.,за участю представників

позивача: Бєлячкової О.В., Дороніної О.М.,

відповідача: Волощука П.Ю., Лебеденка А.О.,

(в судовому засіданні 13.12.2016 оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України до 20.12.2016),

В С Т А Н О В И В :

У травні 2016 року публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Харківгаз" про стягнення 77 921 566, 19 грн. заборгованості за договором транспортування природного газу.

Позивачем 05.08.2016 подано до господарського суду Харківської області заяву про збільшення позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача 80 583 410, 43 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.08.2016 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 80 583 410, 43 грн. заборгованості за надані послуги з балансування обсягів природного газу в січні-лютому, квітні та червні 2016 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 рішення господарського суду Харківської області від 11.08.2016 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржену постанову апеляційного, а також рішення місцевого господарських судів, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (оператором) та публічним акціонерним товариством "Харківгаз" (замовником) 17.12.2015 укладено договір транспортування природного газу №1512000744, відповідно до п. 2.1 якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник оплачує оператору встановлену вартість таких послуг.

Положеннями п. 2.2 договору передбачено, що послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.

Згідно з п. 2.3 договору послуги, які можуть бути надані відповідачу за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

Відповідно до п. 2.6 договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.

Згідно з п. 3.1 договору оператор зобов'язаний, зокрема, своєчасно надавати послуги належної якості; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від відповідача відповідно до умов, встановлених Кодексом; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; виконувати інші обов'язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України.

Положеннями п. 4.1 договору передбачено, що замовник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби позивача; вчасно врегульовувати небаланси.

Відповідно до п. 9.1 договору у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу у строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов'язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу.

Пунктом 9.4 договору визначено, що оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів.

Згідно з п. 11.4 договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого відповідачем відповідно до Кодексу та розділу IX цього договору.

Відповідно до п. 17.1 договору він набирає чинності з дня його укладання на строк до 31.12.2016, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначив, що на виконання умов договору ним були надані послуги балансування обсягів природного газу в січні, лютому, квітні та червні 2016 року, з урахуванням того, що негативні місячні небаланси відповідача в зазначені періоди становлять загальний обсяг, що складає 11 339,10 тис. м3 природного газу вартістю 80 583 410, 43 грн. Проте, на переконання позивача, в порушення умов договору відповідач свої зобов'язання з оплати наданих послуг балансування обсягів природного газу в спірному періоді не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у сумі 80 583 410, 43 грн.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем доведено факт надання послуг балансування обсягів природного газу в січні, лютому, квітні та червні 2016 року та факт порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати цих послуг.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та постановляючи нове - про відмову в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що сторони вчинили дії направлені на підписання спільних протокольних рішень, а також дії спрямовані на можливість їх виконання, тобто сторони фактично погодились, що оплата наданих послуг з транспортування газу, а отже і балансування, за договором підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі спільних протокольних рішень. Отже, за висновком апеляційного господарського суду, сторони тим самим змінюють порядок і строк проведення розрахунків за послуги з транспортування газу (у тому числі балансування), надані відповідно до договору, а оскільки відповідний строк не настав, підстави для стягнення спірної заборгованості відсутні.

Проте колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновками апеляційного господарського суду з огляду на таке.

Виходячи з приписів ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, сторони мають виконувати зобов'язання належним чином відповідно до його умов та вимог закону, при цьому, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 глави 1 Розділу VIII Кодексу, зокрема, визначено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.

Відповідно до п. 5 глави 1 Розділу І Кодексу небаланс це - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації; алокація це - підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об'єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування, у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів), що здійснюється відповідно до вимог розділу XII цього Кодексу.

Згідно з п. 8 глави 1 Розділу XII Кодексу підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок входу (у тому числі у розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), поданого до газотранспортної системи, є основою для проведення алокації щомісячних обсягів природного газу для замовників послуг транспортування за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на своєму веб-сайті.

За приписами п.п. 1-5 глави 1 Розділу XIV Кодексу замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов'язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення.

При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів).

Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом. Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.

Відповідно до п. 7 глави 3 Розділу XIV Кодексу місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок таких заходів: 1) при позитивному місячному небалансі - оператор надсилає оператору газосховища інформацію про замовника послуг транспортування, що має позитивний небаланс, та обсяг небалансу, а оператор газосховища проводить закачування природного газу (у тому числі шляхом заміщення) в обсязі небалансу та оформлення його в односторонньому порядку. У випадку відсутності у замовника послуг транспортування діючого договору зберігання природного газу замовник послуг транспортування зобов'язаний в строк до 14-го числа наступного місяця укласти з оператором газосховища договір зберігання; 2) при негативному місячному небалансі - за рахунок надання послуг балансування.

Згідно з п.п. 1-4 глави 4 Розділу XIV Кодексу розрахунок вартості послуг балансування (ПБ), що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Базова ціна газу (БЦГ) - ціна, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю природного газу, транспортування та його зберігання. Оператор газотранспортної системи визначає БЦГ щомісяця в строк до 10-го числа місяця та розміщує відповідну інформацію на своєму веб-сайті. Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є дані, визначені у звіті про надані послуги з транспортування. Оператор газотранспортної системи до 14-го числа наступного місяця надає замовнику послуг транспортування звіт про надані послуги та рахунок на оплату. Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що факт наявності негативного балансу газу у відповідача в січні-лютому 2016 року підтверджується тим, що відповідно до номінацій відповідача на січень-лютий 2016 року останній передбачав отримати природний газ в січні 2016 року на виробничо-технологічні витрати та власні потреби в обсязі 47 тис. м3 та в лютому 2016 року на власні потреби в обсязі 0,5 тис. м3. Відповідач до номінації на лютий 2016 року не включав обсяги природного газу на виробничо-технологічні витрати взагалі, так і не були виділені на вказані потреби відповідача обсяги природного газу й жодним постачальником природного газу. Натомість, у звітах відповідача про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за січень-лютий 2016 року було вказано про використання відповідачем в січні 2016 року 3496,302 тис.м3 природного газу на виробничо-технологічні витрати та нормовані втрати, а також в лютому 2016 року в обсязі 5699,744 тис. м3 природного газу на виробничо-технологічні витрати, при цьому в графі "підтверджений обсяг номінацій" на вказані потреби відповідача в січні 2016 року було передбачено 47 тис. м3, а обсяги природного газу на вказані потреби в лютому 2016 року виділені не були.

Також суди обох інстанцій встановили, що відповідач не надавав позивачу, як оператору газотранспортної системи, номінацію на квітень 2016 року, з визначенням обсягів природного газу на виробничо-технологічні витрати, як і не були виділені на вказані потреби відповідача обсяги природного газу й жодним постачальником природного газу. Натомість, у звіті відповідача фактичного обсягу розподілу природного газу по постачальниках за квітень 2016 року було вказано про використання останнім в квітні 2016 року 1826,780 тис. м3 природного газу на виробничо-технологічні витрати, при цьому в графі "підтверджений обсяг номінацій" на вказану потребу відповідача обсяги природного газу виділені не були.

Крім того, позивачу, як оператору газотранспортної системи, відповідач не надавав і номінацію на червень 2016 року з визначенням обсягів природного газу на виробничо-технологічні витрати, як і не були виділені на вказані потреби відповідача обсяги природного газу й жодним постачальником природного газу. Натомість, у звіті відповідача фактичного обсягу розподілу природного газу по постачальниках за червень 2016 року було вказано про використання відповідачем в червні 2016 року 1097,321 тис. м3 природного газу на виробничо-технологічні витрати, при цьому в графі "підтверджений обсяг номінацій" на вказану потребу відповідача обсяги природного газу виділені не були.

Таким чином, факт наявності негативних місячних небалансів в січні, лютому, квітні та червні 2016 року підтверджується, зокрема, і звітами про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за січень, лютий, червень та квітень 2016 року, де відповідач зазначив про відсутність планових обсягів природного газу на виробничо-технологічні витрати відповідача в лютому, квітні та червні 2016 року взагалі, а в січні 2016 року вказав лише обсяг, що складає 47 тис. м3.

У зв'язку з неврегулюванням відповідачем негативного місячного небалансу в січні, лютому, квітні та червні 2016 року у строк та в порядку, що визначені умовами договору та Кодексом, позивач надав відповідачу послуги з балансування, про що було складено односторонні акти про надання послуг балансування обсягів природного газу від 31.01.2016 №01-16-1512000744-БАЛАНС, від 29.02.2016 №02-16-1512000744-БАЛАНС, від 30.04.2016 №04-16-1512000744-БАЛАНС, від 30.06.2016 №06-16-1512000744-БАЛАНС та коригуючі акти до них.

Вартість послуг з балансування обсягів природного газу відповідачу вираховувалась позивачем відповідно до положень п. 9.2 договору.

При цьому базову ціну газу в січні 2016 року визначено в розмірі 7 744, 80 грн. з ПДВ (з урахуванням послуг зі зберігання природного газу, що складає 67, 20 грн. (враховуючи надання послуг вказаного виду); в лютому 2016 року - 7 486, 80 грн. з ПДВ (з виключенням послуг зі зберігання природного газу, що складає 67, 20 грн. (враховуючи ненадання послуг вказаного виду); в квітні 2016 року - 7 573, 20 грн. з ПДВ (з урахуванням послуг зі зберігання природного газу, що складає 67, 20 грн. (враховуючи надання послуг вказаного виду); в червені 2016 року - 6 792 грн. з ПДВ (з урахуванням послуг зі зберігання природного газу, що складає 67, 20 грн. (враховуючи надання послуг вказаного виду).

Таким чином, враховуючи, що негативні місячні небаланси відповідача в січні, лютому, квітні та червні 2016 року становлять загальний обсяг 11 339, 10 тис. м3 (з урахуванням коригувань), та перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку, місцевий господарський суд встановив, що у відповідача виник обов'язок з оплати послуг з балансування природного газу за січень 2016 року у розмірі 21 710 577, 10 грн. (з урахуванням часткової оплати в загальному розмірі 5 003 577, 04 грн.), за лютий 2016 року у розмірі 41 574 200, 40 грн., за квітень 2016 року у розмірі 13 834 570, 30 грн. та за червень 2016 року у розмірі 3 464 062, 63 грн., всього 80 583 410, 43 грн.

Враховуючи викладене та беручи до уваги встановлений місцевим господарським судом факт надання позивачем послуг з балансування обсягів природного газу для врегулювання негативного місячного небалансу в січні, лютому, квітні та червні 2016 року та порушення відповідачем умов договору щодо оплати таких послуг, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача 80 583 410, 43 грн. заборгованості.

Разом з тим, скасовуючи рішення місцевого господарського суду суд апеляційної інстанції виходив з того, що між позивачем, відповідачем, Головним управлінням Державної казначейської служби України в Харківській області, Департаментом фінансів Харківської обласної державної адміністрації, товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", НАК "Нафтогаз України" були укладені спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України, предметом яких є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій". Вчинення сторонами дій направлених на підписання спільних протокольних рішень, а також дій спрямованих на можливість їх виконання, за висновком апеляційного господарського суду, свідчить про те, що сторони фактично погодились, що оплата наданих за договором послуг з транспортування газу, а отже і балансування, підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі кожного спільного протокольного рішення.

Водночас апеляційний господарський суд не врахував, що відповідно до п. 7 Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розрахунки проводяться за згодою учасників на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків. Крім того, в п. 5.2 зазначених протокольних рішень передбачено, що вони набирають чинності з моменту їх підписання всіма сторонами і діють до повного виконання сторонами зобов'язань за цими спільними протокольними рішеннями.

Проте долучені до матеріалів справи копії спільних протокольних рішень усіма сторонами не підписані, а відтак, враховуючи викладене, є лише наміром провести розрахунки за договором відповідно до зазначеного Порядку і не породжують для сторін прав та обов'язків за їх умовами.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд правомірно не прийняв до уваги наявні в матеріалах справи копії спільних протокольних рішень, тоді як суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про наявність домовленості щодо зміни порядку і строків проведення розрахунків.

Враховуючи викладене та з огляду на передбачені ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржена постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду, яким спір у даній справі вирішено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права - залишенню в силі.

За таких обставин, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, з публічного акціонерного товариства "Харківгаз" на користь публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" підлягає стягненню 248 040 грн. (двісті сорок вісім тисяч сорок гривень) витрат з оплати судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 922/1688/16 скасувати.

Рішення господарського суду Харківської області від 11.08.2016 у справі № 922/1688/16 залишити в силі.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Харківгаз" (код ЄДРПОУ 03359500) на користь публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (код ЄДРПОУ 30019801) 248 040 грн. (двісті сорок вісім тисяч сорок гривень) витрат з оплати судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя Могил С.К.Судді: Грек Б.М. Корнілова Ж.О.